ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 47/112(02-2-9/1371) (rs25025)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р.
у справі№47/112 (rs25025)
господарського суду м.Києва
за позовом
ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс"
до
Управління капітального будівництва Міністерства оборони України
третя особа-1:
Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України;
третя особа-2:
Виконавчий комітет Iрпіньської міської ради Київської області;
третя особа-3:
Міністерство оборони України
про
примусове виконання умов договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Мазурчук В.В.
від відповідача:
не з'явився
від третьої особи-1
Буримська I.В.
від третьої особи-2:
не з'явився
від третьої особи-3:
Коваль О.Б.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 14.06.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
(суддя Станік С.Р.) у позові ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс" до Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, третя особа-1 -Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України, третя особа-2 -Виконавчий комітет Iрпіньської міської ради Київської області, третя особа-3 -Міністерство оборони України відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс" було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
(судді: Брайко А.I., Бившева Л.I., Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
У касаційній скарзі ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р., рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, судові витрати покласти на винну сторону, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки передача квартир згідно з актом приймання-передачі квартир від 28.10.2004 р. б/н, підписаним керівниками обох сторін, ще не є доказом належного виконання умов договору про передачу квартир позивачу відповідачем до здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідач та третя особа-2 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи-1, третьої особи-3, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
06.05.2003 р. між військовою частиною А0200 (виконавцем) з однієї сторони та ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iнекон-Сервіс" (далі -ТОВ "Iнекон-Сервіс" -пайовиком) -з другої було укладено договір №06/04-03п про пайову участь пайовика (ТОВ "Iнекон-Сервіс") у фінансуванні будівництва сорокаквартирного житлового будинку по вул.Пономарьова (колишня вул.Будівельників), 18-А у Святошинському районі м.Києва (смт.Коцюбинське).
Згідно з п. 2 договору про пайову участь у будівництві житла від 06.05.2003 р. №06/04-03п сторони погодили, що об'єктом фінансування визнаються дві квартири загальною площею 166,68 кв.м відповідно до адресного переліку (додаток №1 до договору).
Згідно з п. 3 договору плановий термін введення будинку в експлуатацію встановлено II-й квартал 2003 р.
Згідно з п. 4 договору вартість квартир становить 232 519,00 грн. з розрахунку 1 395,00 грн. за 1 кв.м загальної площі житла без ПДВ.
Згідно з п. 5 договору розрахунки за квартири, вказані в п. 2 цього договору, здійснюються перерахуванням пайовиком до 07.05.2003 р. на розрахунковий рахунок виконавця 100% вартості квартир, що становить 232 519,00 грн.
Відповідно до п. 6 договору сторони дійшли згоди щодо умов передачі вищенаведених квартир, а саме: після повного виконання пайовиком умов п. 5 цього договору виконавець передає пайовику квартири, вказані в п. 2 цього договору, за актом приймання-передачі протягом одного місяця після оформлення акта Державної комісії про введення будинку в експлуатацію.
Згідно з п. 7 договору виконавець передає пайовику квартири з їх інженерним забезпеченням та оздобленням відповідно до "Карток інженерного забезпечення та оздоблення", які є невід'ємними додатками до цього договору.
У п. 8 договору сторони погодили, що після прийняття квартир -підписання акта приймання-передачі останніх, пайовик самостійно вирішує питання заселення отриманих квартир.
Згідно з додатком №1 до договору про пайову участь у будівництві житла від 06.05.2003 р. №06/04-03п, а саме адресного переліку квартир, що підлягають передачі в житловому будинку на сорок квартир в м.Києві по вул.Пономарьова, 18-А, сторони узгодили, що виконавець передає ТОВ "Iнекон-Сервіс" квартири №34 (дев'ятий поверх, трикімнатна квартира загальною площею 83,34 кв.м) та №38 (десятий поверх, трикімнатна квартира загальною площею 83,34 кв.м).
Згідно з п. 1 додаткової угоди від 24.02.2004 р. №1 сторони погодили, що у зв'язку з проведеними організаційними заходами в Збройних Силах України -анулюванням умовного найменування та переходом виконавця на дійсне найменування в договорі замість слів "військова частина А0200" слід читати "Управління капітального будівництва Міністерства оборони України", а замість слів "командир частини" слід читати "начальник управління".
Згідно з п. 1.2 додаткової угоди від 04.03.2004 р. №2 сторони погодили доповнити договір про пайову участь у будівництві житла від 06.05.2003 р. №06/04-03п пунктом 12.1, згідно з яким пайовик (ТОВ "Iнекон-Сервіс") має право без відома виконавця залучати до виконання умов даного договору Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
28.10.2004 р. виконавець (Управління капітального будівництва Міністерства оборони України) на виконання п.п. 6 та 7 договору про пайову участь у будівництві житла від 06.05.2003 р. №06/04-03п передав пайовику (позивачу) згідно з адресним переліком квартир дві квартири загальною площею 166,68 кв.м, а саме: квартири №34 (дев'ятий поверх, трикімнатна квартира загальною площею 83,34 кв.м) та №38 (десятий поверх, трикімнатна квартира загальною площею 83,34 кв.м) у будинку по вул.Пономарьова, 18-А у смт.Коцюбинське, що підтверджується двосторонньо підписаним актом приймання-передачі квартир від 28.10.2004 р. (акт приймання-передачі квартир від 28.10.2004 р., довідка від 28.10.2004 р. №141/4/401 про виконання позивачем у повному обсязі умов договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п щодо проведення розрахунків за квартири знаходяться у матеріалах справи -а.с. 24, 26)
12.01.2005 р. позивач (ТОВ "Iнекон-Сервіс") звернувся до Iрпіньської міської ради з листом №05 "Про оформлення права власності", в якому повідомив про отримання квартир від Управління капітального будівництва Міністерства оборони України за договором від 06.05.2003 р. №06/04-03п і просив прийняти рішення щодо оформлення права власності на проінвестовані та отримані позивачем квартири №34 та №38 в будинку №18-А по вул.Пономарьова (колишня вул.Будівельників) у смт.Коцюбинське на Головне управління внутрішніх військ України, мотивуючи вказане клопотання наявністю договору доручення від 28.09.1998 р. №55, укладеного між ЗАТ "ТТМ" (правонаступником якого є позивач) та Національною гвардією України (правонаступник -Внутрішні війська МВС України), про придбання квартир для військовослужбовців, згідно з яким позивач проінвестував вказані вище квартири за кошти ГУ ВВ МВС України.
У відповідь на зазначене клопотання Iрпіньська міська рада відмовила позивачу в оформленні правовстановлюючих документів на вищезазначені квартири на Головне управління внутрішніх військ України згідно з договором від 28.09.1998 р. №55 з посиланням на те, що умови вказаного договору сторонами виконано в повному обсязі, оскільки Управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України (правонаступник -Внутрішні війська МВС України) вже отримало житло -60 квартир у м.Києві по пров.Миру, 19-А на загальну суму 5 090 321,01 грн., а тому даний договір втратив чинність (лист виконкому Iрпіньської міської ради Київської області від 11.02.2005 р. №01-17-204 -а.с. 33).
У зв'язку з одержанням вищезазначеного листа виконкому Iрпіньської міської ради позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п про пайову участь у будівництві житла належним чином та передати квартири №№34 та 38 по вул.Пономарьова, 18-А у Святошинському районі м.Києва (смт.Коцюбинське) з подальшою можливістю оформлення даних нерухомих об'єктів у приватну власність, а у разі неможливості передання зазначених квартир -зобов'язання відповідача передати рівноцінні квартири в іншому житловому будинку в межах проінвестованих площ (а.с. 13-15).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення ТОВ "Iнекон-Сервіс" до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача належним чином виконати умови договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п і передати квартири з подальшою можливістю оформлення нерухомих об'єктів у приватну власність стала відмова виконкому Iрпіньської міської ради оформити правовстановлюючі документи на квартири №№34 та 38 по вул.Понома рьова, 18-А у Святошинському районі м.Києва (смт.Коцюбинське) на Головне управління внутрішніх військ України, що (на думку заявника) свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п про передачу квартир Спільному українсько-чеському підприємству з іноземними інвестиціями "Iнекон-Сервіс" (яке є стороною за договором).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (435-15)
цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (435-15)
).
Згідно з п. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України (435-15)
цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (435-15)
).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України (435-15)
).
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт виконання відповідачем у повному обсязі зобов'язання з передачі квартир №№34 та 38 по вул.Пономарьова, 18-А у Святошинському районі м.Києва (смт.Коцюбинське) за актом приймання-передачі квартир перед позивачем -пайовиком за договором від 06.05.2003 р. №06/04-03п (акт прий мання-передачі квартир від 28.10.2004 р., підписаний керівниками позивача та відповідача; видані позивачу Iрпіньським бюро технічної інвентаризації технічні паспорти на квартири знаходяться в матеріалах справи).
Факт отримання квартир №№34 та 38 по вул.Пономарьова, 18-А у Святошинському районі м.Києва (смт.Коцюбинське) від Управління капітального будівництва Міністерства оборони України підтверджує і сам позивач у листі від 12.01.2005 р. №05 "Про оформлення права власності", адресованому Iрпіньській міській раді (а.с. 31).
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи; при цьому касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення вимог зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
позивач, звернувшись із позовом про зобов'язання відповідача належним чином виконати умови договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п про передачу квартир №№34 та 38 по вул.Пономарьова, 18-А у Святошинському районі м.Києва позивачу (встановлений п.п. 6-8 договору), не надав доказів невиконання відповідачем умов договору щодо передачі квартир Товариству з обмеженою відповідальністю спільному українсько-чесько му підприємству з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс", а в підтвердження позовних вимог подав лише докази відмови виконкому Iрпіньської міської ради оформити правовстановлюючі документи на Головне уп равління внутрішніх військ МВС України (яке не є стороною у договорі від 06.05.2003 р. №06/04-03п і перед яким відповідач не брав будь-яких зобов'язань).
З огляду на викладене, висновки господарських судів про виконання відповідачем умов договору від 06.05.2003 р. №06/04-03п про передачу квартир №№34 та 38 по вул.Пономарьова, 18-А у Святошинському районі м.Киє ва (смт.Коцюбинське) позивачу і про відсутність порушення прав позивача і зобов'язань відповідача за договором у зв'язку з відмовою Iрпіньської міської ради в оформленні правовстановлюючих документів на квартири на Головне управління внутрішніх військ МВС України (яке не є стороною у договорі від 06.05.2003 р. №06/04-03п і перед яким у відповідача відсутні будь-які зобов'язання) є законними та обгрунтованими.
Таким чином, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України (1798-12)
факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 ГПК України (1798-12)
перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9,- ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Iне кон-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №47/112 (rs25025)
-без змін.
|
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна
|
|