ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs376147) )
16 листопада 2006 р.
№ 17/170
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"
на постанову
від 31 липня 2006 року
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№17/170
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"
до
Державного підприємства "Донецька залізниця" та Відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс"
про стягнення збитків у сумі 2 068,27 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 10 травня 2006 року (суддя Є.Мєзєнцев) позов до державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено, та стягнуто з останнього збитки в сумі 2 068,27 грн., викликаних недостачею вантажу коксу. В позові до Відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс" відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31 липня 2006 року (судді Ю.Гуреєв, Т.Колядко, О.Скакун) рішення господарського суду Донецької області від 10 травня 2006 року скасовано, та в позові до Державного підприємства "Донецька залізниця" відмовлено.
В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів", не погоджуючись з прийнятою по справі постановою апеляційної інстанції, просить її скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 10 травня 2006 року залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановили місцевий та апеляційний господарські суди, 17.07.2004 року згідно залізничної накладної № 50791966 із станції "Комунарськ" на станцію "Стаханов" Донецької залізниці вантажовідправником ВАТ "Алчевськкокс" був відправлений вантаж коксового горіху 10X25 мм вагою нетто 43 100 кг. для вантажоодержувача ВАТ "Стахановський завод феросплавів" .
Перед видачею вантажу залізницею на проміжній станції Дебальцеве складено акт загальної форми № 1035 від 17.07.04 року, згідно якого кришка п 'ятого люка нещільно прилягає до хребтової балки, у вантажі коксу виявлено заглибину 2000Х1500Х1000 мм, наразі протікання (висипання) вантажу відсутнє.
Залізницею та Товариством складено комерційний акт БК № 448926/113/30 від 18.07.04 року, за змістом якого, вагон є несправним у технічному відношенні, зліва над п'ятим люком є наявною заглибина у вантажі розміром 2000Х1500Х1000 мм. Вантаж прибув у відкритому рухомому складі. Залізницею здійснено контрольне зважування вагону на 200-тонних вагонних вагах, внаслідок якого встановлено недостачу вантажу у розмірі 2 300 кг. Вартість недостачі згідно розрахунку ВАТ "Стахановський завод феросплавів" від 19.07.06 року складає 2 068,27 грн.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, який застосував до позовних вимог ВАТ "Стахановський завод феросплавів" позовну давність тривалістю в один рік відповідно до положень статей 258, 925 Цивільного кодексу Украї a> та задовольнив позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Колегія суддів, погоджуючись з висновками апеляційної інстанції, яка з достатньою повнотою проаналізувала законодавство, що регулює застосування спеціальної позовної давності у спірних відносинах, звертає увагу на наступне.Цивільний кодекс України (435-15) який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.
При вирішенні даної справи місцевим господарським судом не враховані положення частини другої статті 9 Цивільного кодексу України (435-15) якою встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України (436-15) норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України (435-15)
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу (436-15) Укр передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) що інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною 4 статті 315 Господарського кодексу (436-15) Укр для пред'явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості встановлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Відтак, з огляду на положення статей 134, 137 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання події, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому недостачі вантажу, засвідченої комерційним актом № БК 448926/113/30 від 18.07.2004 року.
Як вбачається із наявної у справі позовної заяви № 02/1875 від 29.03.2005 року, остання надійшла до господарського суду Донецької області поза межами строку позовної давності - 23.05.2005 року і ухвалою цього суду від 24.05.2005 року була прийнята до розгляду.
Обставини спливу позовної давності досліджувались апеляційним господарським судом, який дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності поважних причин пропущення строку позовної давності.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної ості, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Враховуючи наведене суд вважає, що апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що рішення місцевого господарського суду, у частині задоволення позовних вимог ВАТ "Стахановський завод феросплавів" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення збитків у розмірі 2 068,27 грн., як прийняте з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові.
Поряд з цим, суд вважає, що рішення господарського суду у частині відмови у задоволенні позову ВАТ "Стахановський завод феросплавів" до ВАТ "Алчевськкокс" про стягнення збитків у розмірі 2 068,27 грн. є законним і обгрунтованим. Тому постанова апеляційної інстанції в цій частині підлягає зміні з доповненням пунктів 1 та 2 постанови апеляційної інстанції про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення місцевого господарського суду, та доповненням постанови окремим абзацом: "В решті рішення залишити без змін."
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 липня 2006 року у справі № 17/170 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:
Рішення господарського суду Донецької області від 10 травня 2006 року скасувати частково.
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк про стягнення збитків у розмірі 2068,27грн.,
викликаних недостачею вантажу коксу відмовити.
Судові витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. віднести на позивача -Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у сумі 51 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко