Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.I. -головуючого,  Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на ухвалу

від 17 серпня 2006 року  Одеського апеляційного господарського суду

у справі за позовом

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до

Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1

про

розірвання договору оренди, виселення  та стягнення 18996,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 18996,32 грн., посилаючись на те, що останній не виконує зобов'язань по договору оренди з оплати орендних платежів та не страхування об'єкту оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 квітня 2006 року позов задоволено частково.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Одеської області  справи № 16/291-06-7683А.

У касаційній скарзі позивач просить вказану ухвалу апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити за необгрунтованістю вимог.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали  норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі апеляційний господарський суд виходив з того, що справи між собою пов'язані, оскільки вирішення питання у справі № 16/291-06-7683А може суттєво вплинути на розгляд справи № 16/29-06-620.

Проте з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 79 ГПК України (1798-12) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають  на зібрання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Окрім того, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд не навів обгрунтованих мотивів неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається господарським судом Одеської області, у зв'язку з чим ухвалу від 17 серпня 2006 року про зупинення провадження у даній справі визнати законною і обгрунтованою не можна.

Тому, зазначена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на розгляд Одеському апеляційному господарському суду.