ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 листопада 2006 р.
 
      № 12/207/06 ( rs70511 ) (rs70511)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Остапенка М.I. (головуючий),
 
     Харченка В.М.,
 
     Борденюк Є.М.
 
     розглянувши у відкритому
 
     за участю представника позивача:
 
     касаційну скаргу
 
     судовому засіданні у м. Києві
 
     Онищенка I.П. та представників відповідача -Iноземцева  Є.С.,
Байди В.В.
 
     Дочірньої компанії  "Газ  України"  Національної  акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
 
     на постанову
     від 01.08.2006
     Одеського апеляційного
     господарського суду
 
     у справі
     № 12/207/06 ( rs70511 ) (rs70511)
        
     господарського суду
     Миколаївської області
 
     за позовом
     Дочірньої компанії  "Газ  України"  Національної  акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
     до
     Відкритого  акціонерного  товариства  по  газопостачанню   та
газифікації "Миколаївгаз"
 
     про
     стягнення 661075,54 грн.
 
                             ВСТАНОВИВ:
 
     У  травні  2006   року   дочірня   компанія   "Газ   України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася  з
позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Миколаївгаз" про стягнення  з  відповідача  406384,69
грн.  основного  боргу,  88545,48  грн.   пені,   133222,47   грн.
інфляційних та 32922,90 грн. річних.
 
     Рішенням  господарського  суду  Миколаївської   області   від
30.05.2006 у  справі  №  12/207/06  ( rs70511 ) (rs70511)
          позов  задоволено
частково.  Стягнено  з  Відкритого  акціонерного   товариства   по
газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на  користь  Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" 406384,69  грн.  основного  боргу.  В  частині  стягнення
88545,48 грн. пені, 133222,47 грн. інфляційних  та  32922,90  грн.
річних позов залишено без розгляду.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
01.08.2006 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
 
     У  касаційній  скарзі  позивач  просить  скасувати  постанову
апеляційного суду від 01.08.2006, рішення господарського суду  від
30.05.2006 в частині, якою залишено позов без розгляду та прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в  повному  обсязі.
Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду  прийнята  з
порушенням норм процесуального та  матеріального  права,  зокрема,
ст.ст.  4-3,  32,  33,  38,  43,  47,  54,  77,  83  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У відзиві на касаційну скаргу  відповідач  просить  постанову
апеляційного  суду  залишити  без   змін,   а   касаційну   скаргу
позивача -без задоволення.
 
     Заслухавши  доповідача,  вислухавши  пояснення  представників
сторін, перевіривши правильність застосування Одеським апеляційним
господарським судом норм процесуального  та  матеріального  права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
 
     До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
     Як встановлено судами попередніх  інстанцій,  24.12.2003  між
сторонами у справі був укладений договір на постачання  природного
газу № 06/03-3082, згідно умов якого позивач поставив  відповідачу
природній  газ  на  суму  4795199,93  грн.,   що   підтверджується
відповідними актами. При цьому, умовами договору  передбачено,  що
відповідач  зобов'язаний  здійснювати  оплату  на  підставі  актів
приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
 
     Судами   також   було   встановлено,   що   відповідач   свої
зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим за  ним  залишилась
заборгованість в сумі 406384,69 грн., наявність якої не оспорює  і
сам відповідач.
 
     Обставинам  справи,  пов'язаним   з   неналежним   виконанням
відповідачем зобов'язань по оплаті  поставленого  йому  природного
газу, суди дали відповідну юридичну оцінку і  дійшли  до  висновку
про наявність правових підстав для стягнення з відповідача боргу в
сумі 406384,69 грн.
 
     Таким висновкам судів відповідають наявні матеріали справи, а
постановлене ними у цій частині  судові  рішення  не  оскаржується
жодною з сторін.
 
     Разом з тим, погоджуючись з оскаржуваним рішенням  в  частині
залишення позову без розгляду щодо інших вимог,  а  саме  відносно
стягнення з відповідача інфляційних, пені та  річних,  апеляційний
суд виходив з того, що  позивач  не  виконав  вимоги  суду  першої
інстанції щодо надання доказів по справі, а ті  докази,  які  були
надані позивачем, визнав такими, що є неналежними. В той  же  час,
всупереч вимогам ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  апеляційний  суд
не з'ясував поважність причин не  подання  позивачем  витребуваних
господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення  спору  і
не  обгрунтував  відсутність  можливості  вирішити  спір  за  тими
доказами,  що  є  наявними  у  справі.  З  матеріалів  же   справи
вбачається,   що   позивачем   наданий   відповідний   розрахунок,
правильність виконання якого відповідачем не оскаржується, як і не
заперечується взагалі проти позову.
 
     Відповідно до ст.ст. 4-7, 43,  84  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням,
що грунтується на всебічному, повному і  об'єктивному  розгляді  в
судовому процесі всіх обставин справи в їх  сукупності,  керуючись
законом, а свої висновки щодо обгрунтованості позову чи  висунутих
проти нього заперечень має зробити за наслідками розгляду спору по
суті, та викласти їх у прийнятому рішенні.
 
     Таким чином, висновки обох  судових  інстанцій,  згідно  яких
вони, не приймаючи рішення по  суті,  зазначили  про  неналежність
наданих позивачем доказів та у  цьому  зв'язку  залишили  позов  в
частині стягнення з відповідача сум річних,  пені  та  інфляційних
без розгляду, не можна визнати  такими,  що  відповідають  діючому
законодавству.
 
     Наведене дає підстави  для  скасування  оскаржуваних  судових
рішень у їх вищезазначеній частині.
 
     Оскільки обставини  справи,  що  стосуються  цієї  ж  частини
заявленого позову,  не  були  належним  чином  встановлені  судом,
справа має бути передана на новий розгляд.
 
     В ході такого суду належить врахувати наведені  недоліки,  на
підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи  та,
в  залежності  від  встановленого,  прийняти  відповідне  рішення,
виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.
 
     З урахуванням викладеного, керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну   скаргу   Дочірньої   компанії    "Газ    України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  задовольнити
частково.
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
01.08.2006, рішення господарського суду Миколаївської області  від
30.05.2006 у справі № 12/207/06 ( rs70511 ) (rs70511)
         скасувати  в  частині,
що стосується залишення заявленого позову без розгляду.
 
     В цій  же  частині  справу  направити  на  новий  розгляд  до
господарського суду Миколаївської області в іншому складі суддів.
 
     В іншій частині ці ж судові рішення залишити без змін.
 
     Головуючий Остапенко М.I.
 
     Суддя Харченко В.М.
 
     Суддя Борденюк Є.М.