ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
16 листопада 2006 р.
№ 6/82-06-2266
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
не з'явилися;
від відповідачів -
не з'явилися;
перевіривши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Iнтер -50"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від 22.08.2006р.
у справі
№6/82-06-2266 господарського суду Одеської області
за позовом
ТОВ "Iнтер -50"
до
ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин",
Регіонального ФДМ України в Одеській області
про
зобов'язання виконати певні дії
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "Iнтер-50" звернулось з позовом до ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" про зобов'язання здійснити роботи по першому капітальному ремонту житлового багатоквартирного будинку в м.Одеса по вул.Пастера, 50.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.06 у справі № 6/82-06-2266 ТОВ "Iнтер-50" в позові відмовлено з тих підстав, що ним не доведена наявність порушення з боку відповідача його прав та законних інтересів.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.06 у справі № 6/82-06-2266 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Iнтер-50" просить скасувати ці судові рішення; прийняти нове рішення у справі з мотивів, які викладені в скарзі.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
Відповідно до статуту ТОВ "Iнтер-50" воно створено на підставі ЦК України (435-15)
, Господарського кодексу України (436-15)
, Законів України"Про господарські товариства" (1576-12)
, "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12)
, "Про інвестиційну діяльність" (1560-12)
для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку і наступного його розподілу між учасниками.
Засновниками товариства є фізичні особи, що проживають у квартирах № 2, 9, 14 будинку № 50 по вул.Пастера в м.Одесі, які до статутного фонду внесли рухоме майно з переліком його в статуту (п.п. 1.1, 1.3.3, 5.83, а.с 7, т.2).
Наявні у справах матеріали свідчать про те, що ні сам будинок № 50 по вул.Пастера в м.Одесі, ні будь-яка з квартир цього будинку не належить позивачеві на праві власності і на балансі в нього не знаходиться. Позивач цих обставин в судових засіданнях не спростовував.
Положення ст.24 Закону Укра "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14)
передбачають участь колишнього власника в першому капітальному ремонті будинку з метою запобігання руйнування та пошкодження будинку і стосуються безпосередньо власників квартир цього будинку або зареєстрованої, у відповідності з вимогами цього закону, юридичної особи -об'єднання співвласників квартир багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст.1 ГПК України (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій в Україні" (3018-14)
є, зокрема, захист гарантованих Конституцією прав України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ТОВ "Iнтер-50" не є суб'єктом матеріального права, на захист якого ним подано позов.
Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою відмову у задоволенні позову, незалежно від інших обставин, встановлених судами, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.
При таких обставинах суди попередніх інстанцій правомірно прийшли до висновку про відсутність правових підстав у задоволенні позову в зв'язку з його необгрунтованістю.
Викладені в касаційній скарзі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків попередніх судових інстанцій та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судами, не впливають на правильність вирішення даного спору по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.06 у справі № 6/82-06-2266 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
|
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко
|
|