ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 р.
№ 6/148
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів
Добролюбової Т. В.
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
Розглянувши матеріали касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод
феросплавів"
на постанову
від 02.08.2006 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 6/148
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод
феросплавів"
до
1. Корпорації "Науково-виробнича Iнвестиційна група
"Iнтерпайп"
2. Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський
коксохімпром"
про
стягнення 4 495,22 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час і
місце засідання суду
від відповідача1: не з'явилися, належно повідомлені про час і
місце засідання суду
від відповідача 2: Орлов В.В. за дов. від 19.06.06 №014-1958
доповідач: Добролюбова Т.В.
Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод
феросплавів" у квітні 2006 року заявлений позов, з урахуванням
змін, про стягнення з Корпорації "Науково-виробнича Iнвестиційна
група "Iнтерпайп" та Закритого акціонерного товариства
"Єнакієвський коксохімпром" збитків на загальну суму 4 495,22 грн.
спричинених неналежним виконанням останнім умов договору поставки
від 27.12.2002 №1631/2002/881. Обгрунтовуючи вимоги позивач
зазначав, що на виконання умов названого договору відповідач-1
поставив позивачеві коксову продукцію в одинадцяти вагонах, однак
при прийнятті товару виявлена нестача 6,78 тон коксу і цей факт
підтверджений актами за №№3195/1, 3195/2. На думку заявника,
відповідачем-1 було порушено пункт 7.1 договору та приписи статей
161, 203 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.06.2006, ухваленим суддею Коваленко О.О., в задоволенні позову
до відповідача-1 відмовлено повністю. Провадження у справі
відносно позовних вимог до Відповідача-2 припинено. Мотивуючи
рішення суд посилався на недоведеність позивачем факту неналежного
виконання відповідачем-1 зобов'язань за спірним договором. Крім
того, судом встановлено порушення позивачем вимог Iнструкції № П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
при прийманні продукції за кількістю. В частині
припинення провадження у справі, відносно позовних вимог до
відповідача-2, рішення обгрунтовано зміною позивачем предмету
позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 02.08.2006 у складі колегії суддів Науменка
I.М. -головуючий, Голяшкіна О.В., Білецької Л.М., перевірене
рішення в частині припинення провадження скасовано, в задоволенні
позову до ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" -відмовлено, апеляційну
скаргу ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" залишено без
задоволення. Мотивуючи постанову, суд посилався на правильність
висновку господарського суду першої інстанції про недоведеність
позивачем заявлених вимог до Корпорації "Науково-виробнича
Iнвестиційна група "Iнтерпайп", а відтак і відсутність підстав для
їх задоволення. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що
із заяви позивача про зміну предмету позову не вбачається підстав
для припинення господарським судом Дніпропетровської області
провадження у справі, а отже позовні вимоги до відповідача 2
вирішені по суті.
Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод
феросплавів" звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить постанову у справі
скасувати, як ухвалену з порушенням приписів матеріального та
процесуального права, позовні вимоги до відповідача - 1
задовольнити. В обгрунтування касаційної скарги, заявник
посилається на неприйняття судами до уваги того, що для коксової
продукції встановлено інший порядок перевірки ваги нетто, ніж
зазначено Iнструкцією № П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
. Крім того, скаржник
вказує, що визначив масу нетто шляхом зважування брутто та
вирахуванням з брутто ваги тари, яка вказана на трафареті вагону,
як і встановлено пунктом 10 Правил приймання вантажів до
перевезення та Додатком А до ДСТУ 322-12-2-94. Окрім цього, на
думку скаржника, суди помилково дійшов висновку про те, що позивач
повинен був здійснити відбір проб для визначення вологості коксу,
оскільки пунктом 6.1 спірного договору передбачено приймання
продукції за сертифікатом якості заводу виробника, що не
суперечить приписам пункту 4.3 ДСТУ 322-12-2-94. Щодо
встановленого судами факту порушення позивачем пункту 16
Iнструкції № П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
, скаржник зазначив про вчасний
виклик представників відповідачів на сумісне приймання
поставленого товару, що підтверджується відповідними актами за
№№3195/1, 3195/2.
Від Корпорації "Науково-виробнича Iнвестиційна група
"Iнтерпайп" та Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський
коксохімпром" відзиви на касаційну скаргу судом не отримані.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення представника відповідача-2,
переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає
наступне.
Постанова апеляційної інстанції переглядається в частині
оскарження Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод
феросплавів".
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.12.2002 між
Корпорацією "Науково-виробнича Iнвестиційна група "Iнтерпайп" -
продавцем та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський
завод феросплавів" -покупцем укладено договір №У1631/2002/881 за
умовами якого продавець зобов'язався поставити та передати у
власність покупця товар, який останній повинен прийняти та
сплатити за нього, асортимент, кількість, вартість товару
визначається в специфікації. Відповідно до пункту 4.1 розділу 4
даного договору якість товару підтверджується сертифікатом якості
виробника та повинно відповідати ДСТУ, технічним та іншим умовам.
Сторонами договору, зокрема пунктом 6.1 розділу 6, узгоджено, що
приймання товару за якістю відбувається у відповідності з
Iнструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення та товарів народного споживання за якістю",
затвердженою постановою Держарбітражу №П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
від
15.06.1965, за кількістю -Iнструкцією "Про порядок приймання
продукції виробничо -технічного призначення і товарів народного
споживання за кількістю", затвердженою постановою Держарбітражу
№П-7 ( v0007400-66 ) (v0007400-66)
від 25.04.1966. Сторони домовились, що у разі
виявлення неякісності або нестачі товару при прийманні його
вантажоотримувачем виклик представників продавця та
вантажовідправника обов'язкова. Пунктом 6.2 названого розділу
встановлено, що претензії з якості продукції можуть бути
пред'явлені постачальнику у випадку розходжень якісних показників
по документам з фактичними. Судами встановлено, що на виконання
умов укладеного договору 27.04.03 на адресу позивача від ЗАТ
"Єнакіївський коксохімпром" надійшов вантаж, згідно специфікацій
№11 від 01.09.04, №12 від 01.11.04, №24 від 01.11.04, який був
доставлений у справних вагонах без ознак втрати, розкрадання і
виданий залізницею без перевірки на підставі статті 52 Статуту
залізниць України. Крім цього судами попередніх інстанцій
встановлено і підтверджено матеріалами справи, що при прийманні
позивачем коксової продукції по кількості, у 11 вагонах була
виявлена нестача коксу, з урахуванням норм природної втрати 1%, у
кількості 6,78 тонн на суму 4495,22 грн., про що відповідно до
вимог пункту 9 Iнструкції №П-6 складений акт №3195/2 від 28.04.03,
в якому зазначено, що причиною нестачі є неправильне визначення
маси вантажу відправником. Відмовляючи у задоволенні позовних
вимог, суди обгрунтували свою правову позицію порушенням позивачем
правил приймання продукції за кількістю, встановлених Iнструкцією
№ П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
"Про порядок приймання продукції
виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за
кількістю" та неналежним повідомленням представників відповідачів
для участі у прийомці продукції. Відповідно до вимог статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній
справі судами першої та апеляційної інстанцій. Пунктом 14
Iнструкції № П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
встановлюється порядок перевірки
ваги нетто, згідно якого, при неможливості переваження продукції
без тари, визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги
брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення
її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто
за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки
фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється. При цьому
судами встановлено, що позивачем не здійснено переваження тари
вагону для визначення ваги нетто. Тобто, з акту приймання
продукції не вбачається, що позивач визначив вагу вантажу
зазначеним в Iнструкції способом. Довід скаржника про визначення
ним маси нетто за різницею маси навантаженої групи вагонів
(брутто) і маси порожніх вагонів (тари), зазначеній на їх
трафаретах, згідно ДСТУ 322-12-2-94 та посилання на норми
встановлені пунктом 4.3 вказаного ДСТУ, відповідно до якого,
допускається використовувати для визначення маси при надходженні
партії коксу масову долю загальної вологи, визначену у
постачальника і вказану в сертифікаті якості, не приймається судом
до уваги з огляду на наступне. Пунктом 4.3 ДСТУ 322-12-2-94
передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен
здійснюватись за ДСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з
вагонів. Показник масової долі загальної вологи, що встановлений
споживачем, використовують для визначення сухої маси при
надходженні партії коксу. Відповідно до Методики контрольної
перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача, в
перерахунку на суху речовину, масу коксу (нетто) визначають за
різницею маси завантаженої групи вагонів (брутто), визначеної
зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної
на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у
коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ДСТУ
22083. Пунктом 4.3. ДСТУ 322-12-2-94 також передбачено, що
допускається використовувати для визначення сухої маси партії
коксу, що надійшла, масову долю загальної вологи, визначеною у
постачальника та вказану в документі про якість. Отже, відповідач
повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної
вологи коксопродукції, розрахувати масу сухої речовини, надати
обгрунтований розрахунок нестачі продукції відповідно до акта
приймання продукції за кількістю. Пунктом 17а Iнструкції №П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
передбачено, що повідомлення про виклик
представника відправника повинно бути надіслано йому телеграфом не
пізніше 24 год. після виявлення недостачі. Відповідно до приписів
пункту 18 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
у разі неявки
представника відправника за викликом отримувача прийняття
продукції за кількістю і складання акта здійснюється за участю
представників громадськості підприємства отримувача. При цьому,
судами попередніх інстанцій встановлено, що акт від 28.04.03
№3195/2 позбавлений сили доказу через його недоліки. Судова
колегія зазначає, що касаційна інстанція не наділена правом
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішеннях господарських судів чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти їх. Проте, скаржником в касаційній скарзі
фактично відтворені доводи заявлені при апеляційному провадженні,
які зводяться до переоцінки касаційною інстанцією доказів, тому не
є підставою для скасування чи зміни судових актів у справі. За
загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень. Виходячи з цього, у даній справі позивач
повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної
вологи коксопродукції, розрахувати масу сухої речовини або надати
обгрунтований розрахунок нестачі продукції згідно з актом
приймання продукції за кількістю, належно повідомити представника
відповідача про виявлення нестачі та необхідність його з'явлення.
При цьому суди вірно визначилися стосовно впливу вологості
речовини на її вагу. Тому зробили правильний висновок про
недоведеність нестачі коксу через визначення ваги без встановлення
його вологості. Разом з цим, позивач не надав судові і відповідно
матеріали справи не містять належних доказів проведення такої
перевірки, належного розрахунку нестачі кожної партії спірної
продукції на підтвердження заявлених вимог, а тому судами
правомірно визнано позовні вимоги необгрунтованими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 02.08.2006 у справі №6/148 залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т. Гоголь
Л. Продаєвич