ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     15 листопада 2006 р.

     № 4/219пд

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Божок В.С.- головуючого,

     Костенко Т. Ф.,

     Коробенко Г.П.,

     розглянувши матеріали

     касаційної скарги

     ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез"

     на постанову

     Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006

     у справі

     господарського суду Луганської області

     за позовом

     ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез"

     до

     ТОВ "Техліс"

     про

     визнання договору недійсним,

     в судовому засіданні взяли участь представники:

     позивача: Збирит В.Є. (дов. від 23.02.05 № 18/2-2),

     відповідача: Партика Н.М. (дов. від 10.11.06),

     ВСТАНОВИВ:

     Рішенням від 03.07.06 господарського суду Луганської  області
в позові про визнання недійсним договору підряду від 12.06.98 №  4
(№Д-5-760 від 26.06.98) відмовлено.

     Постановою    від    04.08.06    Луганського     апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

     Не     погоджуючись     з     судовими     рішеннями,     ВАТ
"Лисичанськнафтооргсинтез"  звернулось  до  Вищого  господарського
суду з касаційною скаргою і просить їх скасувати  через  порушення
та  неправильне  застосування   судами   норм   матеріального   та
процесуального права.

     Колегія суддів, приймаючи до уваги  межі  перегляду  справ  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваних   судових   актів,   знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити  з  наступних
підстав.

     Господарськими  судами   встановлено,   що   25.06.1998   між
Акціонерним  товариством  "ЛИНОС"  та  Товариством   з   обмеженою
відповідальністю "Техліс" було укладено договір  №  Д-5-760  (далі
Договір) за умовами якого позивач доручив,  а  відповідач  прийняв
зобов'язання  по   виконанню   робіт   по   капітальному   ремонту
теплообмінного,  колонного,  насосного  та  ємкісного  обладнання,
технологічних  трубопроводів,   металоконструкцій,   виготовлення,
монтаж та наладку вентиляційних  систем,  футерівку,  вогнезахист,
хімзахист м/к апаратів та будівельних робіт.

     Відповідно до пункту  2.1  договору  сторони  домовилися,  що
обсяг робіт і послуг визначається на підставі  належно  оформлених
та  затверджених  дефектних  відомостей,   кошторисів   та   актів
виконаних робіт.

     Пунктом  3.1названого  договору   сторони   передбачили,   що
вартість робіт має визначатись відповідно до  проектно-кошторисної
документації та узгодженої договірної ціни.

     28.04.2006  ВАТ  "Лисичанськнафтооргсинтез"   звернулося   до
господарського суду Луганської  області  з  позовом  про  визнання
недійсним Договору з дати  його  укладання  обгрунтовуючи  позовні
вимоги посиланням на те, що згаданий договір є недійсним, оскільки
предмет договору не відповідає вимогам закону, а саме  в  договорі
відсутній  кошторис,  на  підставі  якого  визначається  конкретна
вартість робіт та строк їх виконання.

     Приймаючи рішення у даній справі суди виходили з того, що  за
своєю  правовою  природою  даний  Договір  є  договором   підряду,
регулюється нормами ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , зокрема главою 28 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         і був укладений сторонами, відповідно  до  вимог  цієї
глави з подальшим  його  виконанням  сторонами,  про  що  свідчать
двосторонні акти приймання виконаних відповідачем робіт,  завірені
печатками  підприємств  з  посиланням  на  Договір,   найменування
сторін, найменування об'єкту АТ "Линос", а також перелік,  ціну  і
вартість робіт, а відтак суди дійшли висновку, що оскільки Договір
виконувався сторонами у  передбачений  спосіб,  відсутні  підстави
вважати, що сторони не  досягли  згоди  по  всіх  істотних  умовах
Договору, передбачених законом, а тому немає підстав для  визнання
договору недійсним в порядку ст.48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

     Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного  суду  України
від 28.0478 (далі -Постанова) угода може  бути  визнана  недійсною
лише з підстав із наслідками, передбаченими законом тобто у  разі,
коли це прямо передбачено правовою нормою, що  регулює  даний  вид
угод. Гл. 28 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         таких положень не містить.

     Згідно абз.  2  п.5  Постанови,  ст.48  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
застосовується  при  порушенні  встановленого   порядку   вчинення
організаціями дій спрямованих на встановлення, зміну чи припинення
цивільних прав і обов'язків сторони, чого, як встановлено  судами,
не було доведено позивачем.

     Зважаючи на викладене, колегія суддів  вважає,  що  попередні
судові інстанції дійшли обгрунтованого  висновку  про  відсутність
тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

     Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що оспорені
судові  акти  винесено  з  дотриманням   норм   матеріального   та
процесуального права і підстав для їх скасування немає.

     Керуючись  ст.  ст.  111-5,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

     ПОСТАНОВИВ:

     В задоволенні касаційної скарги відмовити.

     Постанову    від    14.08.06.    Луганського     апеляційного
господарського суду зі справи № 4/219 залишити без змін.

     Головуючий В.Божок

     Судді: Т.Костенко

     Г.Коробенко