Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Поляроид"

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006

у справі

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Поляроид"

до

1. Виконавчого комітету Керченської міської ради

2. Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим

3-тя особа

Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим

про

стягнення 832425, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Сердюк В.В. -дов. від 01.02.2006

від відповідачів:

не з'явились

від 3-ої особи:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 25.05.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим на користь ТОВ "НТД Поляроид" 16000, 00 грн. відшкодування вартості безгосподарного майна. Достягнено з ТОВ "НТД Поляроид" на користь держбюджету України держмито в сумі 1615 грн.

Стягнено з виконавчого комітету Керченської міської ради 32, 67 грн. держмита, 2, 27 грн. витрат з оплати інформаційно-технічних послуг судового процесу на користь ТОВ "НТД Поляроид". Стягнено з ТОВ "НТД Поляроид" на користь Виконавчого комітету Керченської міської ради судових витрат зі сплати додаткової судової експертизи у розмірі 5000 грн. У стягненні 816425, 00 грн. відмовлено.

Постановою від 22.08.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду рішення від 25.05.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст.ст. 48, 56 Закону України "Про власність" (697-12) у разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "НТД Поляроид" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 56 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 55 Закону України "Про власність" (697-12) , ст. 440 Господарського кодексу України (436-15) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом встановлено, що рішенням від 27.10.2000 виконавчого комітету Керченської міської Ради судно СРП "Меотида" визнано безхазяйним та реалізовано Керченським відділом Державної податкової інспекції на торгах. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.-09.11.2001 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Поляроид" до виконавчого комітету, Державної податкової інспекції у місті Керч, рішення виконкому від 27.10.2000 в частині визнання СРП "Меотида" безхазяйним визнано недійсним.

Ухвалою від 20-22.05.2003 у справі № 2-18/6745-2003 судом першої інстанції призначалася судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено ТОВ Кримське експертне бюро. Згідно висновку від 15.01.2004 №156 залишкова вартість судна СРП "Меотида" на день продажу складала 832425,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2004 у справі № 2-18/264-2004 призначена додаткова судова експертиза, проведення якої було доручене товариству з обмеженою відповідальністю Кримське експертне бюро, згідно висновку якого від 30.07.2004 № 15/04 ринкова вартість у розмірі залишкової вартості судна СРП "Меотида" на день продажу складає 100% зносу і рівна нулю.

Ухвалою від 30.08.2005 господарським судом призначено судову товарознавчу експертизу та доручено її проведення ТПП Криму, згідно акту № ОФ-536 товарознавчої експертизи від 25.11.2005 "Ринкова вартість об'єкту оцінки СРП-3 т/х "Меотида" реєстраційний номер регістру: М-8841, станом на 23 листопада 2003 року становить 1349718,99 грн.".

Однак, господарські суди встановили, що остання експертиза проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, є необ'єктивною, непрофесійною і не може бути прийнята судами до уваги в якості допустимого доказу.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 440 Цивільного кодексу України (у ред.1963 (1540-06) року) шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 4 статті 48 Закону України "Про власність" (697-12) встановлено, що у разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про власність" (697-12) державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 вищевказаного Закону.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" (1340-98-п) у разі відміни рішення про признання майна безхазяйним та передачі його у власність держави, орган, у розпорядження котрого воно перейшло повертає майно або його вартість у порядку, встановленому законодавством, у тому числі органами Державного казначейства.

Відповідно до статті 4 Бюджетного Кодексу України (2542-14) при здійсненні бюджетного процесу в Україні (зокрема, списання коштів із бюджету) положення нормативно-правових актів застосовуються лише у частині, що не заперечує положенням вказаного Кодексу та Закону України про Державний бюджет України.

Статтею 35 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) встановлено, що списання коштів з бюджету за рішенням судів щодо відшкодування вартості безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.

Згідно біржевому контракту від 23.11.2000 за № 02 МК, договору купівлі-продажу від 23.11.2000 за № 02 мк судно СРП "Меотида" було продано за 20000,00грн., зокрема 16000,00 грн. підлягає сплаті до бюджету, КРУ "Ощадбанк" - 2000, 00 грн. торгова винагорода, КБ "Приватбанк" - 2000,00 грн. комісійна винагорода.

Таким чином, господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що до державного бюджету поступила сума у розмірі 16000,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 29.11.2000 за № 244.

Тому позов підлягає задоволенню в сумі, що поступила до бюджету від реалізації в сумі 16000,00 грн., що відповідає імперативним вимогам Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) .

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 03 жовтня 2001 року (v012p710-01) у справі № 1-36/2001 та постанови Верховної Ради України "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12 липня 1996 року № 327/96-ВР (327/96-ВР) - структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх утримання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються: - при задоволенні позову на - відповідача; - при відмові в позові -на позивача; - при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом першої інстанції позов задоволено частково, тому принагідно було це врахувати при стягнені судових витрат зі сплати додаткової судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Пункт 5 резолютивної частини рішення від 25.05.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 22.08.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду, в цій частині, у справі № 2-2/1276-2006 скасувати.

Справу в цій частині направити до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляді.

В решті частині рішення від 25.05.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 22.08.2008 Севастопольського апеляційного господарського суду з даної справи залишити без змін.