ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р.
№ 43/218-05
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Ходаківська I. П.
Коробенко Г. П.
розглянувши
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2006
року
по справі
№ 43/218-05 Господарського суду Харківської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309"
до
- Управління праці та соціального захисту населення
Близнюківської районної державної адміністрації;
- Близнюківського відділення державного казначейства у
Харківській області
про
стягнення 50460 грн.
За участю представників сторін:
- від позивача:
Жарко Т. М. - дов. від 10.11.06
- від відповідача:
Лукаш Т. Г.- дов. № 01-29/964 від 13.11.06
Хмелько Г. П.-дов. № 01-29/963 від 13.11.06
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2006
року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий),
Полянський А. Г., Фролова Г. М. касаційна скарга Відкритого
акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309"була прийнята до
провадження, її розгляд призначений на 11 год. 20 хв. 31.10.2006
року.
Ухвалою від 31.10.2006 року розгляд справи був відкладений до
14.11.2006 року.
У зв'язку з перебування судді Полянського А. Г. у відпустці,
а судді Фролової Г. М. -на лікарняному, відповідно до
розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України
справа № 43/218-05 розглядається колегією суддів у складі:
головуючий суддя -Муравйов О. В., судді Ходаківська I. П.,
Коробенко Г. П.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою представників сторін в судовому засіданні
14.11.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини
постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне
товариство "Лозівське АТП-16309"звернулося до Господарського суду
Харківської області з позовом про стягнення солідарно з двох
відповідачів Управління праці та соціального захисту населення
Близнюківської районної державної адміністрації та Близнюківського
відділення державного казначейства у Харківській області 50546
грн. заборгованості за безкоштовні перевезення на маршрутах
Близнюківського району громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
11.01.2006 року по справі № 43/218-05 (суддя Сальнікова Г. I.)
стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення
Близнюківської районної державної адміністрації на користь
Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309"50546 грн.
заборгованості, 505,5 грн. державного мита та 118 грн. судових
витрат. У позовних вимогах до Близнюківського відділення
державного казначейства в Харківській області відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що на підставі Закону України "Про
статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи"був ( 796-12 ) (796-12)
укладений договір № 3 від
01.01.2001 року "Про надання транспортних послуг по перевезенню
пасажирів на автобусних маршрутах"між ВАТ "Лозівське АТП-16309"та
Близнюківською районною державною адміністрацією, на підставі п.
1.2 якого відповідач зобов'язувався відшкодувати витрати на
перевезення пільгового контингенту за фактично надані послуги та
дотацію їх у відповідності з чинним законодавством. Позивачем
здійснено безкоштовних перевезень пільгового контингенту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, станом на
01.07.2005 року по Близнюківському району на суму 50546 грн.,
згідно акта звірки взаємних розрахунків від 01.07.2005 року.
Проаналізувавши положення Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, Порядок використання коштів Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20.06.2000 року № 987 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
, Порядок
фінансування витрат місцевих бюджетів на здійснення заходів щодо
виконання державних програм соціального захисту населення за
рахунок субвенцій з Державного бюджету, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256
( 256-2002-п ) (256-2002-п)
, розпорядження Харківської обласної державної
адміністрації № 221 від 11.07.2003 року, наказ Головного
управління праці та соціального захисту населення Харківської
облдержадміністрації від 31.07.2003 року № 84, рішення сесії
Близнюківської районної Ради від 30.12.2004 року "Про міський
бюджет на 2005 рік", місцевий суд дійшов висновку, що відповідач-1
Управління праці та соціального захисту населення є належним
відповідачем та повинно відшкодувати позивачу суму заборгованості
за безкоштовне перевезення громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, на маршрутах Близнюківського району.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11.07.2006 року по справі № 43/218-05 (головуючий суддя Філатов
Ю.М., судді Iвакіна В. О., Лакіза В. В.) рішення місцевого суду
скасовано, в позові відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої
інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що
відповідач-1 Управління праці не укладало з позивачем угоди на
перевезення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської
катастрофи, тобто не брало на себе бюджетних зобов'язань. Сума
49100 грн., яка утворилася станом на 01.01.2003 року, на обліку у
Близнюківському відділенні державного казначейства Харківської
області відсутня. Щодо решти суми 1446 грн., то всупереч
встановленого порядку позивач не виконував вимоги Положення про
Єдиний державний автоматичний реєстр осіб, які мають право на
пільги, що не дає можливості здійснювати своєчасно розрахунки за
надані послуги.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати,
рішення суду першої інстанції залишити без змін. В касаційної
скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної
інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права.
Відповідачі проти вимог та доводів заявника заперечують.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
наступного висновку.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлений
позов про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок
невиконання зобов'язань за договором № 3 від 01.01.2001 року.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
цей договір укладений між позивачем (перевізник) та Близнюківською
районною державною адміністрацією (замовник).
Відповідно до п. 1.2 договору обов'язок відшкодувати витрати
на перевезення за фактично виконані послуги та дотацію їх до
встановленої норми рентабельності у відповідності з чинним
законодавством на підставі розрахунків покладений на замовника,
тобто на Близнюківську районну державну адміністрацію.
Правовідносини, пов'язані з перевезенням пасажирів,
регулюються відповідними нормами цивільного права.
Однак вирішуючи спір і суд першої інстанції, і суд
апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, зосередивши
увагу виключно на положеннях бюджетного законодавства.
При цьому поза увагою судів залишилися питання визначення
правової природи взаємостосунків сторін по справі та сторін за
договором. Не дана оцінка доводам позивача про стягнення
заборгованості з посиланням на норми Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, хоча договір № 3 від 01.01.2001р. укладений на період
з 01.01.2001р. по 31.12.2001р., питання пролонгації договору
судами не встановлювалося.
Відповідно до ст. 1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
бюджетні
правовідносини не регулюються цивільним законодавством.
Отже, вирішуючи договірний спір, суд повинен був встановити
осіб, які є зобов'язаними умовами цього договору, в разі
встановлення обставин про перехід обов'язку по оплаті за надані
послуги до іншої особи -встановити цивільно-правові підстави
такого переходу.
Що стосується обставин виконання позивачем перевезень
пільгових категорій громадян, то зазначені обставини слід
встановити за участю замовника перевезень -Близнюківської районної
державної адміністрації, оскільки саме між ними існують
цивільно-правові обов'язки, порушення яких може стати підставою
для подальших вимог про відшкодування збитків тощо.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінка доказів
судом повинна здійснюватися за своїм внутрішнім переконанням, яке
грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись
законом.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що спір
розглянутий за неповно з'ясованих обставинах, що мають значення
для справи, а також без участі особи, на права та обов'язки якої
може вплинути рішення по справі -Близнюківської районної державної
адміністрації як замовника за договором. За таких обставин
постановлені у справі рішення, що стосуються предмету спору, не
відповідають вимогам щодо законності та обгрунтованості, наведеним
в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове
рішення"від 29.12.1976 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
року № 11.
Оскільки усунути зазначені недоліки в силу положень ст.
111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
неможливо, постановлені у
справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи
на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду слід встановити зазначені вище
обставини, вирішити питання про участь у справі замовника
перевезень та його процесуальний статус, встановити причини та
обставини підписання акта звірки за відсутності документів про
здійснення перевезень, якщо такі обставини будуть встановлені, та
вирішити спір відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню
частково.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Лозівське АТП-16309"задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.07.2006 року по справі № 43/218-05 та рішення Господарського
суду Харківської області від 11.01.2006 року по справі № 43/218-05
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
Харківської області.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді I. П. Ходаківська
Г. П. Коробенко