37/236-06 Про визнання договору купівлі-продажу нерухомості недійсним та витребування майна з незаконного володіння - Текст документа

Харківської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Iнституту тваринництва Української академії аграрних наук

ТОВ науково-виробничої фірми "Ембріон"

Визнання договору недійсним та витребування майна з незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.2006 (суддя Д.Доленчук) в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2002 та її витребування відмовлено з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006 (судді: I.Карбань, О.Iстоміна, I.Шутенко) рішення господарського суду першої інстанції залишене без змін з аналогічних мотивів та підстав.

Позивач з постановленими у справі судовими рішеннями не погодився, просить в касаційній скарзі зазначені судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ науково-виробничої фірми "Ембріон"та Дослідним господарством "Українка"Iнституту тваринництва Української академії аграрних наук укладено договір купівлі продажу від 16.07.2002, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаражною Н.П. (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 256 ЦК України (435-15) позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України (435-15) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України (435-15) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або може довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як обрунтовано встановлено господарськими судами попередніх інстанцій право на захист у судовому порядку шляхом предявлення позову у позивача відліковується з 16.07.2002. Позов про визнання договору недійсним заявлено 26.06.2006, тому висновок суду про те, що позов заявлено поза межами встановленої ст. 257 ЦК України (435-15) позовної давності, є правильним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подав суду заяву про застосування позовної давності (а.с.28).

Відповідно до частини четвертої ст. 267 ЦК України (435-15) сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин висновки господарських судів щодо відмови в позові відповідають встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства і підстав для їх скасування не має.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не приймаються до уваги, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006 та рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2006 у справі № 37/236-06 господарського суду Харківського області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.