Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О.В. -головуючий Ходаківська I.Г. Коробенко Г.П.

за участю представників:

скаржника

ОСОБА_1

позивача

Гіренко О.Т., дов. №721/17-910-308/1 від 28.03.2006 року

відповідача

Піддубна О.В., дов. від 03.11.2006 року Бочковський А.С., дов. від 01.09.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення

Господарського суду міста Києва

від

23.02.2005 року

у справі

№ 19/10 Господарського міста Києва

за позовом

Міністерства закордонних справ України

до

Гаражно-будівельного кооперативу "Пейзажний"

про

усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.11.2006 року справу №19/10, призначену до слухання на 14.11.2006 року, передано судді Муравйову О.В. як доповідачу у даній справі.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.11.2006 року у зв'язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці та перебування судді Фролової Г.М. на лікарняному, для перегляду у касаційному порядку справи №19/10, призначеної до розгляду на 14.11.2006 року, утворено колегію суддів у складі: головуючий (доповідач) -Муравйов О.В., судді -Ходаківська I.П., Коробенко Г.П.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні 14.11.2006 року представником позивача заявлене клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для вирішення питання, хто саме з представників відповідача має право представляти відповідача ГБК "Пейзажний". Представник відповідача Бочковський А. С. клопотання позивача підтримав, представник відповідача Піддубна О. В. проти клопотання заперечила. Порадившись, колегія суддів ухвалила в задоволенні клопотання відмовити, оскільки суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом  норм матеріального і процесуального права. За таких обставин неузгодженість позицій представників відповідача не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

У лютому 2005 року Міністерство закордонних справ України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Гаражно-будівельного кооперативу "Пейзажний" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка надана позивачу відповідно до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 448/1858 у постійне користування, шляхом звільнення земельної ділянки від гаражів, які попали в зону будівництва.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач створює перешкоди у постійному користуванні земельною ділянкою, яка надана позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, що унеможливлює розпочати вишукувальні, археологічні, інженерні та інші роботи, пов'язані із будівництвом будинку, чим порушено пункт 1 статті 125 Земельного кодексу України (2768-14) , відповідно до якої право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2005 року (суддя Саранюк В.I.) по справі № 19/10 позов задоволено: зобов'язано Гаражно-будівельний кооператив "Пейзажний" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення всіх гаражів, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,3806 га, яка надана Міністерству закордонних справ України рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 448/1858 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині пров. Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі міста Києва згідно з державним актом на право постійного користування серії ЯЯ № НОМЕР_1 від 25.10.2004 року.

Не погоджуючиcь з постановою суду, ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2005 року по справі № 19/10, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме статті 41 Конституції України (254к/96-ВР) , статті 40 Земельного кодексу України (2768-14) . Зокрема, заявник зазначає про те, що суд своїм рішенням позбавив його права власності на приватний гараж, не залучивши до справи в якості відповідача, чим порушив встановлені законом вимоги щодо підсудності справ, де однією із сторін є фізична особа. В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 усно змінив вимоги і просив рішення місцевого суду скасувати, провадження у справі припинити у зв'язку з непідвідомчістю справи господарським судам.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін та скаржника, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) ,  рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновк и суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено місцевим господарським судом, на підставі договору від 27.09.1996 року, укладеного між Київською міської державною адміністрацією та Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією про право тимчасово користування, Гаражно-будівельний кооператив "Пейзажний" користується земельною ділянкою у м. Києві по вул. Володимирській, 10.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року №448/1858 земельну ділянку площею 0,3806 га на перетині пров. Десятинний -Пейзажна алея передано Міністерству закордонних справ України, про що позивачу видано державний акт ЯЯ №НОМЕР_1 від 25.10.2004 року.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд зобов'язав Гаражно-будівельний кооператив "Пейзажний" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення всіх гаражів.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторона у  справі  має  право  подати  касаційну скаргу,  а прокурор касаційне подання  на  рішення  місцевого  господарського суду,  що  набрало законної сили,  та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати  також  особи,  яких  не  було залучено  до  участі  у  справі,  якщо  суд  прийняв  рішення  чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Як вбачається з касаційної скарги, ОСОБА_1є власником гаражного боксу НОМЕР_2 в Гаражному кооперативі "Пейзажний", який розташований по вул. Володимирській. Зазначений гаражний блок був придбаний скаржником згідно договору купівлі-продажу від 26.07.2000 року та зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації 10.08.2000 року за НОМЕР_3

Відповідно до ст. 317 ЦК України (435-15) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Рішення місцевого суду про зобов'язання відповідача знести всі гаражі, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,3806 га на перетині пров. Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1, майно якого (гаражний бокс НОМЕР_2) може бути розташований на цій земельній ділянці, і якого не було залучено до участі у справі, що є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини, що не були встановлені в рішенні господарського суду. Отже, встановлення обставин наявності майна заявника та іншого на спірній земельній ділянці, а так само встановлення статусу власників цього майна як суб'ктів господарської діяльності не може бути здійснено в суді касаційної інстанції. Такі обставини повинні бути встановлені під час нового розгляду справи судом першої інстанції. Отже, вимоги заявника про передачу справу до Шевченківського районного суду міста Києва не можуть бути задоволені. Також не можуть бути задоволені вимоги про припинення провадження у справі, оскільки спір між позивачем та відповідачем про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за своїм предметом та суб'єктним складом відповідно до ст. 1, 2, 12 ГПК України (1798-12) підвідомчій господарським судам України. Питання про залучення інших осіб в якості відповідачів може бути вирішено в суді першої інстанції під час нового розгляду справи.

Також суд касаційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 49 ГПК України (1798-12) , оскільки не вирішено питання про розподіл судових витрат.

При новому розгляді справи суду необхідно встановити на підставі належним чином оформлених доказів стан спірної земельної ділянки, встановити наявність іншого майна на цій ділянці, їх власників, залучити останніх до участі у справі, встановити, чи можуть бути такі особи учасниками господарського процесу та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтею 111-5, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2005 року по справі № 19/10 господарського міста Києва скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.