ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р.
№ 4/379-05(4/5-06)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. - головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Хмільникмеблі", м. Хмільник (далі -ЗАТ Хмільникмеблі")
на рішення господарського суду Вінницької області від
07.09.2006
зі справи № 4/379-05(4/5-06)
за позовом фірми FR mobelexport ApS, Данія (далі -Фірма)
до ЗАТ "Хмільникмеблі"
про стягнення боргу у сумі 5000 євро.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Фірми -Юрковського С.Б., Масалова С.О.,
ЗАТ"Хмільникмеблі" - Матвіюк М.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Фірма звернулася до господарського суду Вінницької області з
позовом про стягнення передоплати за контрактом від 12.09.2003 у
сумі 5000 євро.
Рішенням господарського суду Вінницької області від
07.09.2006 (суддя Білоус В.В.) позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ
"Хмільникмеблі" просить рішення господарського суду Вінницької
області скасувати та відмовити у позові. Скаргу мотивовано,
зокрема, неправильним застосуванням судом норм матеріального права
та неправильною оцінкою дійсних відносин сторін, оскільки
контракт, на якому грунтується рішення суду, було змінено
додатковою угодою сторін. Крім того, відповідачем було виконано
додаткову угоду, а тому відсутні підстави для стягнення
передоплати.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом
фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що:
- 12.09.2003 позивачем та відповідачем було укладено контракт
№004/09-03 (далі -Контракт) на виготовлення та продаж меблів ув
асортименті згідно із заявкою -хвойних кухонних столиків;
- на виконання умов Контракту позивач подав заявку на
виготовлення 100 столів та платіжним дорученням від 15.09.2003
перерахував відповідачу 5000 євро;
- листом від 12.12.2003 №318 відповідач гарантував позивачу
поставку товару до 10.01.2004;
- взятих на себе зобов'язань з передачі товару відповідач у
визначені терміни не виконав;
- додаткову угоду від 10.06.2004 суд вважає неналежним
доказом, оскільки на час її підписання директор позивача не
перебував на території України та не міг її укласти.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність
підстав для повернення відповідачем позивачу 5000 євро на підставі
умов Контракту.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), приписи якого
застосовуються до спірних відносин на підставі пункту 4
Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, боржник
вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до
виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений
договором або законом, боржник, який прострочив виконання
зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням
збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після
прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання
зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися
від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що у разі
порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені
договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови
від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або
розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не виконав
зобов'язання належним чином та в передбачений строк не поставив
товар на умовах Контракту.
Відповідно до пункту 2 статті 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо
продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав
товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання
оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на зазначені норми ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивач мав
право вимагати повернення суми передоплати.
Що ж до інших доводів касаційної скарги, то вони зводяться до
переоцінки доказів, уже досліджених місцевим судом, що відповідно
до статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
знаходиться поза межами
повноважень Вищого господарського суду України як касаційної
інстанції.
Таким чином, підстави для скасування законного та
обгрунтованого рішення місцевого господарського суду у Вищого
господарського суду України відсутні, а тому воно має бути
залишене без змін.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2006
зі справи № 4/379-05(4/5-06) залишити без змін, а касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "Хмільникмеблі" -без
задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов