Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

За участю представників:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2006 (суддя К.Василяка) скарга ВАТ "Племзавод ім. Шмідта"на дії державної виконавчої служби Заводського району м. Миколаєва щодо зупинення виконавчого провадження задоволена, виконавчу службу зобов'язано відновити виконавче провадження щодо примусового стягнення з ВАТ енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"збитків відповідно до наказу господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 у справі № 11/268/05.

Ухвала господарського суду першої інстанції вмотивована приписами ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої передбачено підстави обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Зокрема, п. 15 частини першої цієї статті передбачено випадок зупинення виконавчого провадження щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу внесеного до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

До правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі дія вказаного закону не може бути застосована, оскільки предметом спору у справі було стягнення збитків, понесених кредитором внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань, а не стягнення заборгованості за спожиті енергоносії.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 (судді: Т.Гладишева, Я.Савицький, О.Лавренюк) вищезазначена ухвала господарського суду першої інстанції залишена без змін з аналогічних мотивів та підстав.

ВАТ енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"з ухвалою та апеляційною постановою у справі не погоджується, просить в касаційній скарзі зазначені судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридично оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 № 11/268 ДВС у Заводському районі м. Миколаєва відкрито виконавче провадження про що винесено відповідну постанову від 26.01.2006 (а.с. 182 т.2).

Постановою від 20.02.2006 виконавче провадження було зупинено з підстав, передбачених п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"(а.с. 184 т. 2).

Відповідно до п. 15 частини першої ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку, зокрема, внесення паливно-енергетичного підприємства до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"зазначений закон стосується заборгованості, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

З аналізу наведеної норми господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що заборгованість по збитках, яка підлягає стягненню за наказом господарського суду від 06.12.2005 № 11/268 не підпадає під визначення заборгованості, якої стосується вищенаведена норма Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) . Тому дії виконавчої служби щодо зупинення виконавчого справдження з підстав, передбачених п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"в розглядуваному випадку не відповідають приписам закону.

За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин, висновки господарських судів відповідають встановленим обставинам і нормам чинного законодавства і підстав для скасування судових рішень не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України,

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 04.07.2006 у справі № 11/268/05 господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.