ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
09 листопада 2006 р.
№ 20-2/129
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Петров В.Ю. (дов. від 01.02.2006р.);
від відповідача -
від третьої особи -
Книга С.А. (дов. №39 від 10.02.2006р.);
не з'явилися;
розглянувши матеріали касаційної скарги
ЗАТ "Торгівельний будинок ГЕСС і Ко"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.09.2006р.
у справі №20-2/129 господарського суду м. Севастополя
за позовом
ТОВ "Акар"
до
ЗАТ "Торгівельний будинок ГЕСС і Ко"
треті особи
Iнститут біології Південних морів ім. О.О. Ковалевського
Національної академії наук України,
Український науковий центр екології морів
про
звільнення причалу шляхом виводу теплоходів "Пассат"
та "Професор Водяницький"
та за зустрічним позовом
ЗАТ "Торгівельний будинок ГЕСС і Ко"
до
ТОВ "Акар"
про
спонукання відповідача до виконання публічного зобов'язання та визнання договору дійсним
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Акар" звернулось з позовом до ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і КО" (в подальшому -ЗАТ "ТД "ГЕСС і КО" з позовом про звільнення причалу № 122 у Південній бухті м.Севастополя, шляхом виводу теплоходів "Пассат" та "Професор Водяницький" у зв'язку із закінченням терміну дії договору.
ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і КО" звернулось до ТОВ "Акар" із зустрічним позовом про спонукання відповідача до виконання публічного зобов'язання по наданню причалу для стоянки теплоходів "Пассат" та "Професор Водяницький" та визнання договору надання послуг № 1625 від 15.12.03 дійсним (а.с. 91-93, т.I).
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 09.08.06 у справі № 20-2/129 первісний позов задоволено.
Зобов'язано ЗАТ "ТД ГЕСС і КО" звільнити орендований ТОВ "Акар" причал № 122 у Південній бухті м.Севастополя, шляхом виводу теплоходів "Пассат" та "Професор Водяницький".
У задоволенні зустрічного позову ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і КО" відмовлено.
Рішення господарського суду по первісному позову мотивовано підтвердженням матеріалами справи факту припинення дії договору № 1625 від 15.12.03 в зв'язку з відмовою ТОВ "Акар", як орендодавця, пролонгувати його на новий термін; наявністю, в зв'язку з цим, правових підстав щодо задоволення вимог позивача.
Суд також встановив відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову з тих підстав, що статутна діяльність ТВО "Акар" не є такою, яка б зобов'язувала його надавати причал для стоянки суден кожному, хто до нього звертався, а тому у відповідача відсутнє таке публічне зобов'язання.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.06 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "ТД ГЕСС і Ко" просить скасувати зазначену постанову Севастопольського апеляційного господарського суду; прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
ТОВ "Акар" відповідно до договору суборенди № 119-0Р від 29.01.99 року, укладеному в 1997 р. з ВМВС ЧФ РФ, є орендарем причалу № 70 (122), довжиною 175 м., розташованого у Південній бухті м.Севастополя, який переданий для використання під стоянку кораблів по акту приймання-передачі від 08.02.99 р. (а.с. 24-52, т.2).
Строк дії договору, з урахуванням додаткової угоди, встановлено до 28.05.2017 р.
Причал № 70 (122) у складі гідротехнічної споруди з групами технічних систем обслуговування включений у Перелік об'єктів Чорноморського Флоту Російської Федерації у м.Севастополі відповідно до угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, що встановлено рішенням господарського суду м.Севастополя від 02.03.06 у справі № 20-4/243-1/014 (т.2, а.с. 35), яке набрало законної сили з 11.04.06 і пояснює наявність подвійного номеру 70 (122) у причалу, орендованого позивачем.
ТОВ "Акар" та ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" 15.12.03 уклали договір № 1625 "Про надання послуг" (т.1, а.с 7-9) на підставі якого відповідачем до причалу № 122 були поставлені теплоходи "Пассат" і "Професор Водяницький".
Відповідно до п.5.1 цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.04 р.
Пунктом 5.4 цього договору передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той же термін.
Листом від 31.01.05 за № 82/2005 ТОВ "Акар" повідомило ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" про закінчення строку дії договору № 1625від 15.12.03 та відсутність підстав для пролонгації цього договору (т.1, а.с.11).
Цей лист направлений ТОВ "Акар" і отриманий ЗАТ "ГЕСС і Ко" протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, а тому відповідно до умов договору № 1625 від 15.12.03 він вважається припиненим з 31.12.04 (п.5.4 договору).
Таким чином, посилання відповідача на те, що договір слід вважати продовженим на невизначений строк у зв'язку з перебуванням суден після вказаної дати біля причальної стінки причалу № 122, є необгрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача звільнити причал № 122, шляхом виводу теплоходів, по своїй суті є вимогою про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
ТОВ "Акар", як орендар причалу № 122, має право володіння та користування цим майном у відповідності з договором суборенди, що відповідно до ст.395 ЦК України (435-15)
є речовими правами на чуже майно.
Ст. 396 ЦК України (435-15)
встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Положення глави 29 ЦК України (435-15)
регулюють питання захисту права власності.
Таким чином право орендаря на володіння та користування майном захищається діючим законодавством нарівні із правами власника по володінню та користуванні майном.
В зв'язку з цим орендар, як і власник майна, відповідно до ст.391 ЦК України (435-15)
має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування орендованим майном.
Перебування теплоходів "Пассат" і "Професор Водяницький" біля причальної стінки причалу № 122 після закінчення строку дії договору № 1625 від 15.12.03 перешкоджає ТОВ "Акар" користуватись орендованим ним майном.
Власник теплоходу "Пассат" відповідно до Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 01597 є Український науковий центр екології морів (а.с. 48, т.1).
Згідно договору фрахтування № 1901від 15.08.01, укладеному Укр.- НЦЕМ і ЗАТ "ТД "НЕСС і Ко", теплохід "Пассат" був переданий ЗАТ "ТД "ГЕСС і КО" у бербоут-чартер (т.1, а.с. 49-53).
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.03 у справі № 17-6-25-31/02-10062 за позовом ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" до Укр НЦЕМ, яке набрало законної сили з 23.09.03, розірвано договір фрахтування теплоходу "Пассат" (бербоут-чартер) № 1901 від 15.08.01 із зобов'язанням передачі теплоходу Українському науковому центру екології моря в порту Одеса (т.1 а.с. 31-33).
Рішення суду не виконано, а тому перебуває у володінні ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко", яке несе відповідальність за його утримання.
Власником теплоходу "Професор Водяницький" відповідно до свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 04847 є Iнститут біології південних морів НАН України (т.1, а.с 44).
Відповідно до договору фрахту (бербоут-чартер) від 01.12.99 Iнститут біології південних морів Національної академії наук України передав теплохід "Професор Водяницький" у фрахт ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" (т.1, а.с 45-46), який перебував у володінні відповідача і на час розгляду позову (т.1 а.с. 102-103).
За таких обставин ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" є належним відповідачем у справі.
З урахуванням зазначеного суди правомірно прийшли до висновку про обгрунтованість первісного позову.
Відповідно до ст.178 ГК України (436-15)
, на яку посилається ЗАТ "ТД "ГЕСС і Ко" в обгрунтування зустрічного позову, суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
ТОВ "Акар" ні відповідно до закону, ні відповідно до своїх установчих документів не зобов'язане здійснювати діяльність про надання причалу для стоянки суден кожному, хто до нього звертається, а тому в позивача по зустрічному позову відсутнє публічне право.
Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12)
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.06 у справі № 20-2/129 залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
|
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко
|
|