4/793 Про зобов'язання повернути до комунальної власності територіальної громади міжшкільний стадіон з адміністративною спорудою - Текст документа

Солом'янська районна в м. Києві рада звернулася до господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" повернути до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва міжшкільний стадіон з адміністративними спорудами по вул. Петровського, 1 в м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.06 (суддя Борисенко I.I.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Григоровича О.М., суддів: Гольцової Л.А., Рябухи В.I.), позов задоволено повністю: зобов'язано Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" повернути Солом'янській районній в місті Києві раді міжшкільний стадіон з адміністративною спорудою по вул. Петровського, 1 у місті Києві. Судові акти мотивовані тим, що у відповідача відпала правова підстава для утримання вищезгаданого об'єкту.

Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна обгрунтована тим, що судами не прийнято до уваги, що спортивний комплекс був повністю реконструйований із залученням значних коштів трудового колективу підприємства. Скаржник також посилається на те, що судами не були враховані приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.98 №1482 (1482-98-п) "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що спірний стадіон є об'єктом комунальної власності. 30.07.93 Представником Президента України в Залізничному районі міста Києва було прийнято розпорядження №809 "Про передачу на баланс Київському відділенню Південно-західної залізниці з балансу районного відділу освіти міжшкільного спортивного стадіону по вул. Петровського".

30.12.99 прокурор Залізничного району міста Києва вніс протест №11-70 на вказане розпорядження, яким вимагав його скасувати як такого, що не відповідає чинному законодавству. На виконання протесту прокурора Залізнична районна державна адміністрація міста Києва 12.01.00 прийняла розпорядження №18 "Про відміну розпорядження Представника Президента України в Залізничному районі міста Києва №809 "Про передачу на баланс Київському відділенню Південно-західної залізниці з балансу районного відділу освіти міжшкільного спортивного стадіону по вул. Петровського". Відповідачем не здійснено дій щодо повернення спірного стадіону.

З вищенаведених обставин судами попередніх інстанцій зроблено висновок про необхідність задоволення позову. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Представника Президента України" (2167-12) від 05.03.92 N 2167-ХII Представник Президента України є главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя (закон втратив чинність відповідно до Закону України від 21.05.97 №280/97 ВР).

Відповідно до статті 31 Закону України "Про власність" (697-12) , до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (пунктом 2 статті 32 Закону України "Про власність" (697-12) ).

За змістом п. 1 ст. 33 Закону України "Про власність" (697-12) повноваження по управлінню державним майном від імені народу (населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці) здійснює Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Делегування місцевою радою повноважень Представнику Президента України в Залізничному районі міста Києва по управлінню та розпорядженню державним (комунальним) майном в Залізничному районі міста Києва не мало місця.

Тому з врахуванням приписів з ст. 7 Закону України "Про Представника Президента України" (2167-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що представник Президента України не мав права вирішувати питання, що належать до відання органів місцевого і регіонального самоврядування, а відтак, розпорядження від 30.07.93 №809 прийнято Представником Президента України в Залізничному районі міста Києва з перевищенням повноважень.

Судами також було встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 06.09.01 № 3/1437 (ra0003023-01) "Про районні у місті Києві ради" Солом'янська районна в місті Києві рада є правонаступником прав і обов'язків в частині майна ліквідованої Залізничної районної в місті Києві ради. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.01.04 №107 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.12.01 № 2781" прийнято до комунальної власності комунальної громади міста Києва та передано до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва об'єкт соціальної інфраструктури - спортивний комплекс по вул. Петровського, 1 в місті Києві. А отже, позивач є належним та має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (435-15) , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї правової норми застосовуються в тому числі, до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ст. 1213 Цивільного кодексу України (435-15) ). З вищенаведених правових норм вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову є законними та правомірними.

Доводи скаржника про те, що спортивний комплекс був повністю реконструйований із залученням значних коштів трудового колективу підприємства не беруться судом до уваги, оскільки предметом позову є віндикаційні вимоги, а питання щодо відшкодування вартості невідокремлюваних поліпшень цього майна може бути вирішене в рамках окремої справи в позовному провадженні. Доводи скаржника про необхідність застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (1482-98-п) "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не приймаються до уваги, оскільки норми даної постанови застосовуються при добровільній передачі такого майна, а не при витребуванні майна з чужого незаконного володіння.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.06 у справі № 4/793 залишити без змін.