ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р.
№ 1/667
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
М.Остапенка,
Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Словважмаш"
на постанову
від 22.08.2006 року
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 1/667
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю
фінансово-промислової компанії "ГРОСС"
до
ВАТ "Словважмаш"
про
стягнення 3 837 600,00 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Скрипка К.А. (дов. від 08.11.2006 року),
відповідача
Горгуля О.А. (дов. від 23.10.2006 року),
Борозенцев С.В. (дов. від 23.10.2006 року)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2003 року ТОВ фінансово-промислова компанія "ГРОСС"
звернулося до суду з позовом про стягнення з ВАТ "Словважмаш" 3
837 600,00 грн. збитків у вигляді реальної вартості
майна -коксовиштовхувача, переданого відповідачу на схов, згідно з
договором № 29/45 від 01.03.2003 року.
Оцінка переданого на схов майна визначена сумою 1 344 000
грн..
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що внаслідок неналежного
зберігання пошкоджені конструкції коксовиштовхувача, відсутні
основні вузли, а тому він не може бути використаний за своїм
призначенням.
Рішенням господарського суду Донецької області від
24.03.2004, залишеним без зміни постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 27.05.2004 та постановою Вищого
господарського суду України від 21.09.2004, позовні вимоги
задоволені з мотивів доведеності неналежного зберігання майна
відповідачем.
Постановою Верховного Суду України від 23.11.2004 судові
рішення попередніх інстанцій у справі скасовані, справа направлена
на новий розгляд з огляду на недоведеність того, що зміна якості
майна через його пошкодження, за яке охоронець відповідає,
призвело до неможливості його використання за первісним
призначенням.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду
Донецької області від 15.02.2005 (суддя Ю.Підченко) позовні вимоги
задоволені.
Рішення суду мотивоване тим, що коксовиштовхувач придбаний
ТОВ "ФПК "ГР0СС" у ВАТ "Словважмаш" за договором купівлі-продажу
від 01.03.2000 та переданий останньому на зберігання за договором
№ 29/45 від 01.03.2000. Строк зберігання відповідно до додаткової
угоди від 30.03.2000 -до 31.12.2003. Специфікація до договору
зберігання, яка є його невід'ємною частиною, свідчить про те, що
поняття "коксовиштовхувач" має на увазі майно за індивідуальним
виконанням за № 104700 вагою 183 115 кг. за ціною 1 344 000 грн..
Майно на зберігання передане позивачу без будь-яких зауважень
та заперечень з боку відповідача щодо якості майна, його
комплектності чи ваги, будь-яких актів, що відповідають вимогам
Iнструкції П-6, П-7, про недоліки майна за кількістю чи якістю
відповідачем не складено.
21.07.2003 позивач здійснив огляд обладнання, переданого на
зберігання, за результатами чого встановлено, що коксовиштовхувач
зберігається на відкритому повітрі, без тари та піддається
атмосферному та механічному впливу, що призвело до поржавіння
конструкції, всі механічні вузли коксовиштовхувача відсутні;
частково відсутнє зовнішнє маркування, а також ярлики та пломби. З
ініціативи позивача Донецьким обласним бюро експертиз проведені
експертні дослідження (висновок № 268 від 30.11.2003), якими
визнано, що деталі та вузли, внаслідок недодержання умов
зберігання, деформовані та до подальшого використання за
призначенням не придатні, виявлені розбіжності фактичних даних у
меншу сторону.
Виготовлення та контрольна зборка коксовиштовхувача здійснена
самим відповідачем у 1998 році, з території заводу майно не
виходило, а тому має відповідати якості та комплектності за
замовленням № 101034 Єнакієвського КХЗ, паспорту 1047000, вагою
183 115 кг. за ціною 1 344 000 грн..
Відповідно до офіційного листа відповідача від 26.09.2001 №
45/1862 коксовиштовхувач, переданий на зберігання та виготовлений
у 1998 році з проведенням у цьому ж році контрольної зборки для
Єнакієвського КХЗ, у 2001 році реально оцінюється зберігачем у
3837600 грн.
Відмова позивача від майна, переданого відповідачу на
зберігання, підтверджується пошкодженням майна, за яке охоронець
відповідає, внаслідок чого якість майна змінилася настільки, що
воно не може бути використане за призначенням.
Вимога про повернення дійсної вартості майна не суперечить
принципам визначення розміру збитків.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.08.2006 (колегія суддів: Т.Колядко, I.Москальова, О.Скакун)
рішення у справі залишене без зміни.
Господарським судом апеляційної інстанції ухвалою від
29.03.2005 призначена комплексна судово-бухгалтерська та
судово-товарознавча експертиза, проведення якої доручено
Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Експертом КНДIСЕ заявлене клопотання про призначення фахівця
в даній технічній області машинобудування через відсутність такого
спеціаліста в штаті експертної установи. У зв'язку з чим
господарським судом апеляційної інстанції ухвалою від 23.02.2006
зобов'язано Національний технічний університет "Харківський
політехнічний інститут" визначити спеціаліста для проведення
судової експертизи.
За результатами судом отриманий висновок № 6047
судово-бухгалтерської експертизи від 24.03.2006 КНДIСЕ та висновок
експертизи від 17.07.2006, складений експертами кафедри
підйомно-транспортних машин і обладнання НТУ "Харківський
політехнічний інститут" з залученням експертів Лабораторії
експертизи і технічної діагностики Міжгалузевого інституту
післядипломної освіти при Національному технічному університеті
"Харківський політехнічний інститут". У зв'язку з зазначеним,
господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
призначена судом комплексна експертиза не була оформлена
відповідно до вимог п. 37 Iнструкції про призначення та проведення
судових експертиз щодо правил складання висновку комплексної
експертизи, за результатами якої складений спільний висновок. А
тому висновок від 17.07.2006 визнаний господарським судом
апеляційної інстанції як такий, що не має доказової сили.
Перевірені господарським судом апеляційної інстанції
обгрунтування судом першої інстанції мотивів задоволення позовних
вимог, визнані такими, що базуються на обставинах справи та нормах
права.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач
посилається на неправильне застосування судом норм матеріального
права та порушення процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку, встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають
до скасування, виходячи з такого.
01.03.2000 між сторонами у справі укладений договір
купівлі-продажу № 27/45, за умовами якого відповідач
зобов'язується продати позивачу коксовиштовхувач КВ у кількості 1
одиниці за ціною 1 120 000 грн. та ПДВ -244 000 грн., всього 1 344
000 грн..
01.03.2000 між сторонами у справі укладений договір схову №
29/45, за умовами якого відповідач приймає на відповідальне
зберігання майно згідно з актами приймання передачі, складеного в
момент поставки майна на склад.
До договору № 29/47 сторонами підписана специфікація,
відповідно до якої коксовиштовхувач є індивідуальним замовленням №
креслення 1047000, вагою 183 115 кг. за ціною 1 344 000 грн..
02.03.2000 сторонами підписаний акт приймання-передачі майна
на виконання договору № 29/47: коксовиштовхувач у кількості 1
одиниці за загальною сумою 1 344 000 грн..
Позов заявлений про застосування до охоронця відповідальності
за нестачу (деталей та вузлів), а також пошкодження майна, якість
якого змінилася настільки, що воно не може бути використане за
первісним призначенням.
У зв'язку з заявленою відмовою позивача від майна (ч. 3 ст.
419 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
), позов заявлений про
стягнення з охоронця його дійсної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 419 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо при здачі майна на схов була зроблена оцінка
цього майна, яка була зазначена у договорі або іншому письмовому
документі, виданому охоронцем, відповідальність охоронця
обмежується сумою оцінки, коли не доведено, що дійсна вартість
пошкодженого, втраченого майна, або майна, якого не вистачає,
перевищує цю суму.
Отже, підставою для стягнення з охоронця дійсної вартості
майна, є доведений особою, що передала майно на схов, факт вищої
ціни на майно, аніж зазначеної у договорі.
Посилання судів попередніх інстанцій на положення ст. 203
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
як на підставу стягнення
дійсної вартості майна, суперечить ч. 1 ст. 419 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою передбачений обов'язок охоронця
відшкодувати збитки, завдані втратою, нестачею або пошкодженням
майна, якщо про зазначене передбачено в законі або договорі.
Договір схову не містить такої умови, посилання на спеціальну
норму закону відсутні.
Дійсна вартість переданого на схов майна, судами попередніх
інстанцій ототожнюється з ціною на січень 2001 р., зазначеною
охоронцем у листі, адресованому колишньому замовнику на майно, що
ним замовлене. Так як специфікація до договору купівлі-продажу
містить посилання на зазначене вище замовлення, а приймаючи майно
на схов, охоронець не зазначив про протилежне, суди попередніх
інстанцій дійшли висновку про передачу на схов коксовиштовхувача
завершеного виробництва та готовності до експлуатації.
За висновком судово-бухгалтерської експертизи № 6047 від
24.03.2006, призначеної судом і не визнаної ним як такої, що
проведена з порушенням правових норм, визначити чи доведений факт
виготовлення кокосовиштовхувача КВ -23.5-61М1 на момент продажу,
експерту не видається можливим.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Технічні умови ТУ 24.01.155-84 як умови виробництва
коксовиштовхувачів розповсюджуються на коксовиштовхувачі з
електричними пневматичними, гідравлічними пристроями, для
внутрішніх та імпортних поставок, у зв'язку з чим мають структуру
умовного позначення (тип, марка, модель).
Завод - виготовлювач має право зміни в конструкції вузлів за
згодою з замовником (п. 1.2.46).
За погодженням з замовником допускається поставка машини
(коксовиштовхувача) товарно-платіжними вузлами (п. 1.3.2). Об'єм
поставки визначається заказ - нарядом.
Тобто, найменування продукції, переданої на схов як
коксовиштовхувач КВ, не може ототожнюватися з будь-яким типом,
маркою, моделлю, комплектністю.
Пунктом 1.3.5 Технічних умов визначений перелік документів,
які передаються замовнику, зокрема, відомість експлуатаційних
документів, паспорт, комплектно-відвантажувальна відомість і які є
частиною комплектності продукції.
Перевірку комплектності продукції в зоні будівництва
(монтажу) виконує замовник у порядку та строки, визначені
Iнструкцією Держарбітражу (п.3.2 Технічних умов).
Отже, тотожність продукції, придбаної у виробника та
переданої йому на зберігання, за відсутності погоджених сторонами
ознак на неї, доводить особа, яка передала продукцію на
зберігання.
Відповідно до положень ст. 34 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування.
Виходячи з наведеного, визначення судами попередніх інстанцій
розміру відповідальності охоронця у межах дійсної вартості майна
суперечить ст. 419 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Крім того, при новому розгляді справи у порушення вимог ст.
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судами не виконані вказівки, що містяться у постанові Верховного
Суду України від 23.11.2004.
Керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
К асаційну скаргу ВАТ "Словважмаш" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2006
року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.08.2006 року у справі № 1/667 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В.Харченко