0711062-20/7393-2006 Про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій та повернення пакета акцій в державну власніст - Текст документа

Фонд державного майна України в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що посилання суду на невиконання з боку позивача обов'язку з передачі прав власності у повному обсязі є формальним з'ясуванням обставин та неправильним застосуванням норм матеріального права, так як факт наявності неточності у реєстрі власників було встановлено лише 01.06.2006р., тобто вже під час судового розгляду справи, і дана обставина не перешкоджала відповідачу здійснювати управління на ВАТ "Керчрибпром" протягом дії договору купівлі-продажу. Відповідач мав змогу звернутись до ЗАТ КБ "Приватбанк" з вимогою виправити неточність у реєстрі акціонерів ВАТ "Керчрибпром" на підставі акта приймання-передачі пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Керчрибпром" від 20.01.2004.

Суд погодився з тим, що зобов'язання за договором відповідачем не виконано. Разом з тим, згідно зі ст.526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.611 ЦК України (435-15) у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Тобто, прийнявши рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у справі №2-20/7393-2006, суд порушив ст.611 ЦК України (435-15) . Судом не було наведено жодного пояснення щодо підстав звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов договору, передбачених ЦК України (435-15) .

Суд також зазначив, що в п.п.11.4, 11.7 договору не було визначено відповідних строків виконання, Однак, в Концепції розвитку підприємства, що є невід'ємною частиною договору, чітко зазначено відповідні строки виконання по даним пунктам. Так, строк виконання п.11.4 договору щодо здійснення програми технічної реконструкції виробництва, впровадження прогресивних технологій ВАТ було прописано у Розділі 1.4 Концепції, а строк виконання п.11.7 Договору щодо дотримання тих видів економічної діяльності, обсягів виробництва ВАТ, які є на момент підписання договору купівлі-продажу, було прописано у Розділі 1.6 та висновках Концепції. Стаття 530 ЦКУ зазначає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Тому посилання суду на невизначеність строків виконання відповідних зобов'язань є таким, що порушує ст.530 ЦК України (435-15) .

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судом першої інстанції і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що:

Відповідачем не спростовано факти щодо невиконання зобов'язань, передбачених п.п. 11.3, 11.4, 11.7 договору купівлі-продажу від 14.11.2003 №КПП-427, по яких заявлено позовні вимоги.

За договором купівлі-продажу позивач зобов'язувався передати у власність ТОВ "Морская звезда" пакет простих іменних акцій ВАТ "Керчрибпром". Проте, з пояснення представника реєстратора власників іменних цінних паперів ВАТ "Керчрибпром" - ЗАТ КБ "Приватбанк" вбачається, що власником пакету акцій у кількості 7491340 шт. (63,49 % від статутного фонду) станом на 01.06.06р. значаться, як Фонд державного майна України, так і ТОВ "Морская звезда", що надає підстави стверджувати про невиконання з боку позивача обов'язку з передачі прав власності у повному обсязі та згідно ч.3 ст.538 ЦК України (435-15) може тягнути зупинення виконання зустрічного обов'язку.

Суд зазначив про відсутність того, що укладання угод по реструктуризації боргу на суму 1,06 млн. доларів США могло б запобігти банкрутству ВАТ "Керчрибпром".

По пунктах 11.4, 11.7 договору купівлі-продажу не було визначено відповідних строків виконання. Для виконання цих зобов'язань є необхідним участь покупця в управлінні ВАТ "Керчрибпром", що потребувало певного часу з огляду на статус боржника, як господарського товариства. З прийняттям господарським судом АР Крим постанови від 09.11.2004р. про визнання ВАТ "Керчрибпром" банкрутом, відкриттям ліквідаційної процедури згідно положень ст.23 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) підприємницька діяльність банкрута підлягала припиненню, також припинено повноваження органів управління, власників майна банкрута. Відповідно, дотримання вимог договору від 14.11.03р. щодо здійснення реконструкції виробництва, впровадження прогресивних технологій, дотримання видів економічної діяльності, обсягів виробництва банкрутом не є можливим.

Однак, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (435-15) , договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки.

Згідно з пунктом 25 договору купівлі-продажу №КПП-427 разі невиконання покупцем зобов'язань за ним договором продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передачі у державну власність.

Судом встановлено факти невиконання відповідачем (покупцем) фіксованих умов конкурсу, визначених п.п. 11.3, 11.4, 11.7 договору від 14.11.2003 №КПП-427, які навіть не заперечуються покупцем, а тому висновок суду про відсутність передбачених законодавством про приватизацію підстав для розірвання зазначеного договору та повернення об'єкта купівлі-продажу у державну власність не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.п.7, 15 договору № КПП-427 передача пакета акцій покупцю продавцем є обов'язком останнього та здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту надходження всіх коштів за пакет акцій на рахунок продавця і засвідчується актом приймання-передачі пакета акцій ВАТ, який підписується сторонами договору.

Скаржник вказує на те, що акт №21 приймання-передачі пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Керчрибпром" від 20.01.2004, який було надано позивачем до суду на виконання ухвали про порушення провадження по справі від 17.03.2006, засвідчує оплату відповідачем ціни продажу пакета акцій та, відповідно, фактичний перехід до відповідача права власності на пакет акцій ВАТ "Керчрибпром" у розмірі 63,49 % статутного фонду та виконання належним чином позивачем зобов'язання щодо передачі пакета акцій відповідачу, що є предметом договору.

Однак, в матеріалах справи зазначений акт відсутній, що вказує на неповне з'ясування судом обставин справи та необхідність витребування цього акта та надання йому належної оцінки при новому розгляді справи з метою достовірного встановлення обставин передачі пакета акцій покупцю.

Водночас наявні суперечності у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Керчрибпром" в частині зазначення позивача та відповідача власниками одного і того ж пакета акцій у кількості 7491340 шт. (63,49% статутного фонду ВАТ) самі по собі не можуть свідчити про невиконання продавцем обов'язку з передачі покупцю права власності на об'єкт купівлі-продажу в повному обсязі, оскільки згідно з п.п.6, 7 договору № КПП-427 право власності на придбаний пакет акцій ВАТ переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (14.11.2003р.), а передача акцій засвідчується актом приймання-передачі, але аж ніяк не відомостями (випискою) з реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Керчрибпром".

Висновки суду про відсутність доказів того, що укладення угод по реструктуризації боргу на суму 1,06 млн. доларів США могло б запобігти банкрутству ВАТ "Керчрибпром", мають характер припущень, оскільки такі угоди у передбачений п.11.3 договору №КПП-427 термін (60 днів з моменту підписання договору) відповідачем не були укладені, а порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Керчрибпром" відбулося вже після закінчення вищезгаданого строку (ухвала господарського суду АР Крим від 29.03.2004).

Помилковими визнаються також висновки суду про невизначеність в пунктах 11.4, 11.7 договору № КПП-427 відповідних строків виконання зобов'язань покупця, оскільки зазначені строки передбачено Концепцією розвитку підприємства, яка згідно з п.11 договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ст.611 ЦК України (435-15) , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі статтею 549 ЦК України (435-15) , штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факти невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених п.п. 11.3, 11.4, 11.7 договору №КПП-427 та не відхилено доводи позивача щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій на загальну суму 3096100 грн. (2908300+187800), визначених п.п. 21, 23 цього договору.

Що стосується позовних вимог про стягнення 545400 грн. пені, то касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.111-12 ГПК України (1798-12) доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи врахувати таке.

Нарахування позивачем пені в сумі 545400 грн. мотивоване нормою ч.5 ст.29 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , згідно якої у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1% вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення, а також обставинами невиконання відповідачем грошового зобов'язання на суму 600тис. дол. США, передбаченого п.11.4 договору № КПП-427 та розділом 1.4 Концепції.

Разом з тим, умовами договору №КПП-427, а саме п.20 договору, можливість нарахування позивачем вищезгаданої пені передбачено лише за порушення грошового зобов'язання, врегульованого п.11.1 договору (погашення протягом 6 місяців з моменту підписання договору заборгованості ВАТ по зарплаті працівникам підприємства в сумі 500000 грн.), що не слід ототожнювати з іншим зобов'язанням інвестиційного характеру, встановленим в п.11.4 договору.

В зв'язку з цим слід ретельно перевірити доводи відзиву ТОВ "Морская звезда" на позовну заяву (а.с.71) щодо підтвердження ухвалою господарського суду АР Крим від 29.07.2004 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №2-20/6410-2004 про банкрутство ВАТ "Керчрибпром" факту погашення відповідачем заборгованості в сумі 500000 грн., передбаченої п.11.1 договору №КПП-427, та, як наслідок, з'ясувати правові підстави нарахування пені в сумі 545400 грн. та обгрунтованість зазначених позовних вимог.

Слід також належним чином дослідити доводи відповідача щодо виконання ним п.11.3 договору № КПП-427.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судом першої інстанції всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.