ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 р.
№ 23/268-05-7978 ( rs337453 ) (rs337453)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Ясницький О.О. -дов. від 25.04.2006р.
відповідача
третіх осіб
Попович В.I. -директор
Коцюруба Н.О. -дов. від 2.10.2006р.
Буркіна А.В -дов. від 16.08.2006р.
Гладишко Ю.П. -дов. від 2.10.2006р.
Федоровська I.О. -дов. від 02.10.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтнева
машинно -технологічна станція"
на постанову
від 09.02.2006р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 23/268-05-7978 ( rs337453 ) (rs337453)
господарського суду Одеської
області
за позовом
Березовської міжрайонної державної податкової інспекції
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтнева
машинно -технологічна станція"
треті особи:
- Міністерство фінансів України
- Управління державного казначейства в Одеській області
- Українська аграрна біржа
про
стягнення заборгованості за іноземними кредитами, залучені
під державні гарантії у розмірі 911349,54 дол. США
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2005 року Березівська МДПI звернулась до
господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Жовтнева
машинно -технологічна станція" про стягнення на користь державного
бюджету України заборгованості за іноземними кредитами, залучені
під державні гарантії у розмірі 911349,54 дол. США (з урахуванням
відсотків та пені).
Позивач у позовній заяві зазначив, що за поданнями Управління
державного казначейства в Одеській області № 15-01/4585 від
11.08.2005р., № 15-04-01/4585 від 11.08.2005р., № 15-04-01/4585
від 11.08.2005р. за ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція"
значиться заборгованість за іноземними кредитами, залученими під
державні гарантії у розмірі 911349,54 дол. США (з урахуванням
відсотків та пені), який є поручителем та солідарним відповідачем
в межах своєї заборгованості перед Украгробіржею за отриману
техніку.
На обгрунтування правових підстав позову, позивач посилався
на частину четверту статті 16 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
, відповідно до якої у разі
невиконання позичальником зобов'язань за угодою про
реструктурування та/або зобов'язань щодо здійснення платежів за
кредитом або бюджетною позичкою в частині, що не реструктурується,
в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними
угодами, реструктуризована заборгованість у повному обсязі
визнається простроченою та стягується органами державної
податкової служби у встановленому порядку, та частину першу статті
24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
, відповідно до якої органом стягнення простроченої
заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні
гарантії, та бюджетними позичками визнано у 2005 році органи
державної податкової служби України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на
необгрунтованість позовних вимог.
Постановою господарського суду Одеської області від
31.10.2005р. у задоволенні позовних відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до угоди про
реструктуризацію № 130 -04/168 від 31.12.2003р., ТОВ "Жовтнева
машинно -технологічна станція" виступає як поручитель за
зобов'язаннями Української аграрної біржі.
Згідно статті 553 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника
за виконання ним свого обов'язку.
Доказів невиконання Українською аграрною біржею своїх
зобов'язань за Угодою про реструктурування на суму заявлених
позовних вимог суду не надано.
Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він
відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником,
або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного
законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв
ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого
обов'язку.
Враховуючи вимоги пункту 4 статті 612 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
прострочення боржника не настає, якщо
зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення
кредитора.
Крім того, позивачем були заявлені позовні вимоги без
врахування наявності мирової угоди від 26.10.2004р., укладеної між
Українською аграрною біржею та ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна
станція", затвердженої ухвалою господарського суду Одеської
області від 23.11.2004р. у справі № 27-7/173-03-5049.
За апеляційною скаргою Березівської МДПI Одеський апеляційний
господарський суд постановою від 09.02.2006р. постанову
господарського суду Одеської області від 31.10.2005р. скасував,
позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, посилаючись на
доведення та обгрунтованість позовних вимог відповідно до приписів
діючого законодавства.
Зокрема, суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову
господарського суду Одеської області виходив з того, що:
- справа, відповідно до статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підвідомча
господарському суду і має розглядатися відповідно до вимог цього
кодексу.
- фактично розрахунки з внутрішній кредитній угоді за
договором фінансового лізингу не здійснені в повному обсязі;
- за умовами Угоди про реструктурування заборгованості
Українська аграрна біржа (боржник) та відповідач (поручитель)
зобов'язались солідарно відповідати перед Мінфіном України за
виконання зобов'язань за цією угодою, однак позивачем при
зверненні до господарського суду не були враховані солідарні
зобов'язання боржника та поручителя погоджені з Мінфіном України
графіком погашення заборгованості;
- відповідач станом на27.06.2003р. мав прострочену
заборгованість на суму 877965,54 доларів США;
- матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували
підстави для дострокового погашення заборгованості у повному
обсязі.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що із
матеріалів справи не вбачається, що на дату звернення з позовом
частина боргу поручителем погашена на користь Мінфіну України, а
отже апеляційний господарський суд визнав безпідставним посилання
місцевого господарського суду на пункт 4 статті 612, статтю 613
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2006р., в
якій просить її скасувати, а постанову господарського суду
Одеської області від 31.10.2005р. залишити без змін
Заявник у касаційній скарзі посилається на порушення
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, а саме: статті 99, пункту 4 статті 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
; частини 1 статті 386
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
; Постанови Кабінету
Міністрів України від 14.12.1995р. № 1002 ( 1002-95-п ) (1002-95-п)
"Про
порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли
внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами,
одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України";
Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у
безспірному порядку з юридичних осіб України -позичальників для
погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під
гарантії Уряду України, затвердженого Наказом Міністерства
фінансів України від 30.04.1996р. № 88 ( z0247-96 ) (z0247-96)
; статті 19
Закону України "Про державний бюджет України на 2005р."
( 2285-15 ) (2285-15)
; Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №
15-93 ( 15-93 ) (15-93)
, Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
, статті 4, 12, 33, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено
господарськими судами першої та апеляційної інстанції під час
розгляду справи, в рамках гарантійної структурної угоди від
10.05.1995 року № 40-19019/9 між Кабінетом Міністрів України та
Урядом США на підставі кредитної угоди від 24.07.1997 року №
18/03-149, укладеної між Державним експортно-імпортним банком
України за дорученням Кабінету Міністрів України та Біржею (далі -
Внутрішня кредитна угода), останній надано кредит в сумі 66 300
000 дол. США.
Кредит за Внутрішньою кредитною угодою надавався для
фінансування 85% вартості контракту купівлі-продажу від 08.05.1996
року № 6/3076 UKR, укладеного між Біржею та компанією "Кейс
Корпорейшн" (США) щодо купівлі-продажу сільськогосподарської
техніки на суму 72 300 000 дол. США (далі - Зовнішньоекономічний
контракт), 85% вартості комісії за надання кредиту, 100% страхової
премії;
Решта 15% вартості Зовнішньоекономічного контракту
фінансувалась за рахунок коштів, залучених під гарантію
Міністерства фінансів України на умовах кредитної угоди від
23.07.1997 року, укладеної між банком "Сосьєте Женераль"
(відділення в Нью-Йорку) та Біржею.
Отримана за Зовнішньоекономічним контрактом
сільськогосподарська техніка передана Біржею сільськогосподарським
товаровиробникам за договорами купівлі-продажу на умовах
розстрочення платежу або договорами фінансового лізингу, у тому
числі ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція" - за договором
фінансового лізингу від 19.06.2002 року № 151 (далі - Договір
фінансового лізингу).
Надходження коштів за договорами купівлі-продажу на умовах
розстрочення платежу та договорами фінансового лізингу мало бути
джерелом погашення кредитів, наданих Біржі.
Проте через невиконання одержувачами сільськогосподарської
техніки своїх зобов'язань щодо своєчасного здійснення розрахунків
у Біржі станом на 27.06.2003р. року виникла прострочена
заборгованість за кредитами в сумі 877965,54 дол. США.
За цих обставин на виконання статті 16 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
та постанови
Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1070
( 1070-2003-п ) (1070-2003-п)
"Про укладення угод про реструктуризацію
простроченої станом на 1 січня 2003 р. заборгованості юридичних
осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії,
та бюджетними позичками" між Міністерством фінансів України,
Біржею та ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція" укладено
угоду про реструктурування від 31.12.2003 року № 130-04/168
(далі - Угода про реструктурування), предметом якої є
реструктурування простроченої заборгованості перед державою в сумі
877965,54 дол. США за кредитами, наданими Біржі на умовах
Внутрішньої кредитної угоди та кредитної угоди з банком "Сосьєте
Женераль".
Сума заборгованості за Угодою про реструктурування визначена
відповідно до акта звіряння розрахунків від 29.12.2003 року №
151/2 за укладеним між Біржею та ТОВ "Жовтнева
машинно -технологічна станція" Договором фінансового лізингу.
За умовами Угоди про реструктурування ТОВ "Жовтнева
машинно -технологічна станція", як поручитель, зобов'язувалось
солідарно з Біржею у повному обсязі відповідати перед
Міністерством фінансів України за виконання Біржею зобов'язань, що
виникли з цієї угоди.
23.11.2004р. ухвалою господарського суду Одеської області у
справі № 27-7/173-03-5049 була затверджена мирова угода щодо
порядку погашення заборгованості.
Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для
господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання
однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона
обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду
не є обов'язковим.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
і Постанови Кабінету Міністрів
України № 1070 від 17.07.2003р ( 1070-2003-п ) (1070-2003-п)
. Міністерству
фінансів України надано право реструктурувати заборгованість і як
вже зазначалось було укладено тристоронню Угоду про
реструктурування.
Сторонами даної Угоди досягнуто домовленості, щодо порядку та
строків погашення заборгованості.
Крім цього, сторонами угоди узгоджено порядок нарахування та
сплати відсотків.
Відповідно до пункту 15 Угоди про реструктурування у разі
невиконання або виконання не в повному обсязі Боржником
зобов'язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості
та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед
державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за
весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі в
установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом
звернення до Поручителя, звернення стягнення на предмет договору
застави (майнової поруки).
Згідно із частиною 4 статті 16 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
, пунктів 8, 9, 10, 12, 14,
15 угоди про реструктурування, сума заборгованості підлягає
достроковому поверненню в повному обсязі разом із сумою
нарахованої пені.
У разі оголошення Міністерством фінансів України відповідно
до підпункту 1 пункту 5 цієї угоди суми заборгованості та/або
відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню Боржником,
останній в тижневий строк після одержання такого повідомлення
Міністерства фінансів України зобов'язаний погасити заборгованість
та сплатити відсотки в повному обсязі разом із сумою нарахованої
пені (підпункт 5 пункту 6 угоди).
Поручитель зобов'язується за письмовою вимогою Міністерства
фінансів України сплатити за зобов'язаннями Боржника, визначеними
цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дня
отримання зазначеної вимоги (пункт 8 угоди).
Обов'язку Поручителя сплатити за зобов'язаннями Боржника,
передує по -перше, оголошення Міністерством фінансів України суми
заборгованості такою, що підлягає достроковому поверненню,
по-друге, у цьому випадку Міністерство фінансів України повинно
повідомити Боржника про таке рішення, також направити Поручителю
письмову вимогу сплатити за зобов'язаннями Боржника.
Між тим судами вказані обставини в порушення зазначених
приписів Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
залишились недослідженими.
Під час здійснення судового провадження судами також не були
досліджені доводи сторін щодо наявності витрат державного бюджету
на погашення іноземних кредитів, які у відповідності до статті 19
Закону України "Про державний бюджет на 2005р" стають підставою
для виникнення у позичальника простроченої заборгованості перед
бюджетом.
В матеріалах справи відсутні докази які підтверджують витрати
державного бюджету на погашення іноземних кредитів.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано
належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності,
що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Крім того, судова колегія вважає зазначити, що за визначенням
термінів, що даються у статті 3 Кодексу адміністративного
судочинства України:
справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий
спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади,
орган місцевого самоврядування/ їхня посадова чи службова особа
або інший суб'єкт, який здійснює власні управлінські функції на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень (пункт 1 частини першої);
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень (пункт 7 частини 1).
Таким чином, у контексті зазначених положень статті 3 цього
Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути
передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між
суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у
правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо
уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці
суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи
такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли
суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у
спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого
суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених
нормами Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен
вирішуватись адміністративним судом.
Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному
визначенню адміністративної справи.
Судами встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли у
зв'язку з розрахунками за тристоронньою Угодою пр о
реструктурування, укладення якої, в свою чергу, обумовлювалось
наявністю простроченої заборгованості Біржі - з платежів у
повернення кредитів, залучених державою та під державні гарантії,
та ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція" - з платежів за
сільськогосподарську техніку, передану у фінансовий лізинг.
Отже, майнові відносини сторін у даній справі не засновані на
адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні
управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно
іншої сторони, а тому, враховуючи викладене, за суб'єктним складом
сторін та суттю спору дана справа підлягає розгляду господарськими
судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Одеської області.
Враховуючи, що застосування норм матеріального права
цілковито залежить від повноти та правильності встановлення
обставин справи, судові рішення не можна визнати законними, у
зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на
новий розгляд до суду першої інстанції за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються
вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених
обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2005р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.02.2006р. у справі № 23/268-05-7978 ( rs337453 ) (rs337453)
господарського
суду Одеської області скасувати, справу направити на новий розгляд
до господарського суду Одеської області
Касаційну скаргу ТОВ "Жовтнева машинно -технологічна станція"
задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач