Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін -головуючого,

Є. Чернов

В. Цвігун

за участю представників:

- позивача

- відповідача

розглянув касаційну скаргу

ТОВ "Правовий центр "Понтифік"

на ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006

у справі

№ 5/2339/06 господарського суду Миколаївської області

за позовом

ЗАТ "Агрофірма "Радан"

до

ТОВ "Ніка+7"

про

Розірвання договору управління майном

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006 (суддя В.Міщенко) затверджено мирову угоду між ЗАТ "Агрофірма "Радан"та ТОВ "Ніка+7", провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована приписами ст. 78, 80 ГПК України (1798-12) та тими обставинами, що сторонами у справі укладено мирову угоду від 14.06.2006 та надано її на затвердження господарського суду.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що укладена сторонами мирова угода не суперечить чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалами справи і підлягає затвердженню.

ТОВ "Правовий центр "Понтифік" з судовими рішеннями про затвердження мирової угоди не погодився, просить в касаційній скарзі ухвалу скасувати з підстав порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Ніка+7" надіслало касаційній інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання через його зайнятість в іншому судовому процесі.

ЗАТ "Агрофірма "Радан"надіслало касаційній інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника взяти участь в судовому засіданні.

ТОВ "Правовий центр "Понтифік" надіслало касаційній інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника взяти участь в судовому засіданні.

Обставинною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених в ст. 77 ГПК України (1798-12) . Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведені заявниками обставини, зважаючи на передбачені процесуальними нормами підстави для відкладення справи та з огляду на передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) мету та межі касаційного перегляду справи, касаційна інстанція вважає, що заявлені клопотання підлягають відхиленню, позаяк зазначені заявниками обставини не є такими, що унеможливлюють касаційний перегляд судових рішень у справі в даному судовому засіданні.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи, місцевому господарському суду сторонами була надана укладена між ними мирова угода від 14.06.2006 року, за умовами якої позивач в рахунок погашення заборгованості перед відповідачем, яка виникла за надані відповідачем послуги управителя по договору управління майном, який був предметом позовних вимог в цій справі, передає відповідачу майно на загальну суму 1500000 грн., яка була затверджена оскаржуваною ухвалою господарського суду з припиненням провадження у справі.

За змістом ст.78 ГПК України (1798-12) у раз укладення між сторонами мирової угоди суд затверджує її за умови, що дії сторін не суперечать законодавству або не порушують прав охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Затверджуючи укладену між сторонами мирову угоду суд першої інстанції, виходив з того що зазначена мирова угода не суперечить законодавству.

Проте, такий висновок не грунтується на матеріалах справи та зроблений без зясування обставин, повязаних з відповіднстю дій, зокрема, позивача вимогам законодавства, та впливу цих дій на порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Сторони, як зазначено у ст. 33 ГПК (1798-12) Украни доводять обставини, на як вони посилаються. Судом зазначених приписів закону не врахував, в порушення норм процесуального права ст.ст.32 - 34, 43 ГПК (1798-12) Украни не вжив заходів для з'ясування дійсних обставин справи, як мають значення для правильного вирішення спору.

Так, судом не було встановлено обставин справи щодо правового режиму майна, що мало бути передане за умовами мирової угоди, та чи міг здійснювати позивач повноваження власника щодо зазначеного майна.

Отже, судом затверджена мирова угода, умови якої суперечать законодавству України та порушують права та охоронювані законом інтереси особи, яка є власником майна, прийняте судове рішення стосується прав та обовязків осіб, яких не було залучено до участі у справі.

За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди не можна визнати законною і обгрунтованою і підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Господарському суду слід врахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного і обєктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006 у справі № 5/239/06 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.