Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. -головуючого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.

за участю представників:

скаржника

Широкий С.В., дов. від 21.03.2006 року

позивача

Нижний С.В., дов. від 27.10.2006 року

відповідачів

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой"

на рішення

господарського суду Миколаївської області

від

26.04.2005 року

у справі

№ 4/46 господарського суду Миколаївської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "IНГУЛ"

до

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма"

- Концерн "Український капітал"

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.09.2001 року

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2005 року Відкрите акціонерне товариство "IНГУЛ" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма", Концерну "Український капітал" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.09.2001 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" та Концерном "Український капітал", як такого, що не відповідає закону.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в 2001 році рішенням господарського суду Миколаївської області визнано неукладеним договір № 3 від 27.07.1995 року про дольову участь у будівництві житлового будинку, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма", оскільки між сторонами не досягнуто угоди по істотних умовах договору. Виходячи з наведеного вище позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" не мало права відчужувати майно на користь третіх осіб, оскільки відповідно до статті 4 Закону України "Про власність" (697-12) право розпоряджатися майном має тільки його власник.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.04.2005 року (суддя: Дубова Т.М.) по справі № 4/46 господарського суду Миколаївської області позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір від 17.09.2001 року купівлі-продажу нежитлових приміщень (1 поверх загальною площею 408, 3 м-2, підвальне приміщення загальною площею 280 м-2), розташованих в 14 поверховому, 65 квартирному будинку за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру -вул. Космонавтів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" та Концерном "Український капітал". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" на користь Відкритого акціонерного товариства "IНГУЛ" 42, 50 грн. державного мита та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Концерну "Український капітал" на користь Відкритого акціонерного товариства "IНГУЛ" 42, 50 грн. державного мита та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд зазначає про те, що оскільки договір № 3 від 27.07.1995 року про дольову участь у будівництві житлового будинку, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма", визнаний неукладеним, то він не тягне за собою прав та обов'язків для сторін, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" не мало ніяких прав на спірне майно. Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 224 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) покупець повинен прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, а в матеріалах справи відсутні докази оплати Концерном "Український капітал" коштів в розмірі 50 000, 00 грн. згідно договору від 17.09.2001 року.

Не погоджуючиcь з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.04.2005 року по справі № 4/46 господарського суду Миколаївської області, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 35, 43, 93, 110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статті 4 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , статті 49 Закону України "Про власність" (697-12) тощо. Зокрема, заявник зазначає про те, що він є власником спірного майна відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.11.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" та Концерном "Український капітал". Зазначений вище договір пройшов державну реєстрацію і зареєстрований в Миколаївському МБТI. Виходячи з викладеного, заявник вважає, що приймаючи рішення у даній справі господарський суд Миколаївської області прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків без залучення до участі у справі, чим допустив порушення норм процесуального права.

Позивач і відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали. Представник позивача в судовому засіданні просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та скаржника, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи; вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору від 17.09.2001 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Iнтерфірма" (продавець) та Концерном "Український капітал" (покупець), купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме 408,3 кв. м. першого поверху та підвальних приміщень площею 280 кв. м. у 14-ти поверховому будинку, розташованому за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру - вул. Космонавтів.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторона у справі має право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" є власником 23/100 частини нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 76, а саме приміщення №80/1 -42,7 кв. м., приміщення №80-2 -83,1 кв. м., приміщення №80-15 -31,7 кв. м., приміщення №80-16 -47,8 кв. м. в літ. А-XIY загальною площею 205,3 кв. м.

Право власності на зазначене майно перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.11.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" та Концерном "Український капітал".

Скаржником до касаційної скарги надано також витяг з Державного реєстру правочинів №362470, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" є набувачем 23/100 частини нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76.

07.12.2004 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" на зазначене нежитлове приміщення.

Таким чином, рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой", якого не було залучено до участі у справі, що є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтею 111-5, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.04.2005 року по справі № 4/46 господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.