Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.12.2005 позов задоволено –на підставі ч.2 ст. 331 ЦК України визнано за позивачем право власності на будівлю майстерень (літ. А) загальною площею 465,1 кв.м., будівлю майстерень (літ. Б), загальною площею 311,3 кв.м.; будівлю битовки (літ.В), загальною площею 78,2 кв.м.; що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Паровозна,20-а, а також на підставі ст.ст. 48, 59 ЦК УРСР визнано недійсним на майбутнє укладений між Управлінням комунальної власності м.Херсона та підприємством "Милосердя" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" договір оренди №701-с від 4 квітня 2003 року у зв'язку з тим, що відповідач не є власником спірного майна, а тому не може бути орендодавцем цього майна.

МПП "Фенікс" в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд зобов'язаний був залучити МПП "Фенікс" до участі у справі, оскільки згідно укладених між підприємством "Милосердя" та МПП "Фенікс" договорів про сумісну діяльність від 01.07.94 та від 01.06.2003, які діяли на момент прийняття оскаржуваного рішення, МПП "Фенікс" набуло право користування приміщеннями площею відповідно 220 кв.м. та 98 кв.м.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та скаржника, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення –залишенню без змін з наступних підстав.

Оскаржуване рішення про задоволення позову мотивоване набуттям позивачем на підставі ч.2 ст. 331 ЦК України права власності на споруджені ним будівлі як на новостворене нерухоме майно з моменту завершення будівництва, а також обставинами неправомірного укладення відповідачем в якості орендодавця оспорюваного договору оренди стосовно майна, яке не належить відповідачу на праві власності. Колегія враховує, що касаційна скарга не містить жодних заперечень щодо встановлених судом фактичних обставин набуття позивачем права власності на новостворене нерухоме майно.

У відповідності до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав в обов'язків. Тобто, особи, які не є сторонами по справі (ст. 21 ГПК України) та третіми особами (ст. ст. 26, 27 ГПК України) повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Проте МПП "Фенікс" не доведено, що оскаржуване ним рішення у справі №13/372-ПД-05 стосується прав та обов'язків цього підприємства з огляду на таке.

Твердження скаржника про необхідність його залучення до участі у справі грунтуються лише на тому, що за умовами договорів про сумісну діяльність від 01.07.94 та від 01.06.2003, які були чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення, МПП "Фенікс" набуло право користування приміщеннями площею відповідно 220 кв.м. та 98 кв.м.

Колегія визнає безпредметними посилання скаржника на чинність договору від 01.07.94 станом на 06.12.2005р. (дата прийняття оскаржуваного рішення), оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 23.08.2006 у справі №13/294-ПН-06 задоволено позов підприємства "Милосердя" про виселення МПП "Фенікс" з приміщень загальною площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ."А") по вул.Паровозній,20 в м.Херсоні.

Зазначене рішення мотивоване тим, що укладений між підприємством "Милосердя" та МПП "Фенікс" договір про сумісну діяльність від 01.06.2003 припинився з 01.06.2006 р. у зв'язку зі спливом строку договору, як це передбачено п.5 ч.1 ст. 1141 ЦК України та п.6.1 договору. Цим же рішенням встановлено факт припинення договору від 01.07.94 з моменту укладення між сторонами договору про сумісну діяльність від 01.06.2003, що відповідає положенням ст.220 чинного на той час ЦК УРСР (1540-06) .

Що стосується посилань скаржника на договір про сумісну діяльність від 01.06.2003 як на підставу для набуття права користування приміщеннями площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ. "А") по вул.Паровозній,20 у м.Херсоні, то прийняття господарським судом Херсонської області рішення від 06.12.2005, яким, зокрема, визнано за позивачем право власності на будівлі майстерень (літ. "А" і "Б"), ніяким чином не порушило та не обмежило прав МПП "Фенікс" на користування вищезгаданими приміщеннями, оскільки, як встановлено рішенням у справі №13/294-ПН-06, договір від 01.06.2003 припинився 01.06.2006 р. у зв'язку зі спливом строку договору, а не з мотивів набуття позивачем права власності на нерухоме майно, незначна частина якого знаходилася у користуванні МПП "Фенікс", як учасника сумісної діяльності. Тобто в період дії договору від 01.06.2003 МПП "Фенікс" було легітимним користувачем приміщеннями площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ. "А") по вул.Паровозній,20 у м.Херсоні, а рішення від 06.12.2005 не зачіпало та не могло зачіпати його прав на користування цими приміщеннями.

Не заслуговують на увагу твердження скаржника про те, що приміщення площею 98 кв.м. за договором про спільну діяльність були передані у спільну часткову власність, оскільки за умовами договором від 01.06.2003 зазначені приміщення позивач вніс у спільну діяльність на праві користування, а тому МПП "Фенікс" не є їх співвласником. Тим більше, що згідно з ч.2 ст. 1141 ЦК України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, що власне і було процесуально оформлено рішенням господарського суду Херсонської області від 23.08.2006 у справі №13/294-ПН-06.

Необгрунтованими визнаються доводи МПП "Фенікс" щодо необхідності залучення до участі у справі в якості відповідача Херсонської міської ради, оскільки відповідачем у даній справі є компетентний виконавчий орган Херсонської міської ради –Управління комунальної власності Херсонського міськвиконкому, який виступає в якості орендодавця за оспорюваним договором оренди та не визнає право власності позивача на об'єкт оренди (ст. 392 ЦК України).

Окрім того, у разі незгоди з рішенням від 06.12.2005 Херсонська міська рада не позбавлена права самостійно оскаржити його у встановленому порядку.

Отже, оскаржуваним рішенням не зачіпалися права МПП "Фенікс" на користування належними позивачу на праві власності приміщеннями площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ. "А") по вул.Паровозній, 20 в м.Херсоні, чим спростовуються твердження скаржника про те, що рішення від 06.12.2005 стосується його прав та обов'язків, а тому відсутні підстави як для залучення МПП "Фенікс" до участі у справі так і для задоволення касаційної скарги.

Зважаючи на вищенаведене касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2005 у справі №13/372-ПД-05 залишити без змін, а касаційну скаргу МПП "Фенікс" –без задоволення.