Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Сумської торгово-промислової палати, м. Суми

на

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р.

у справі господарського суду Сумської області № 14/30-06

за позовом

Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс", м.Конотоп

до

Сумської торгово-промислової палати

про

стягнення 1 557 грн. 88 коп. та звільнення приміщення

та зустрічним позовом

Сумської торгово-промислової палати

до

Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс"

за участю

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області -третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

про

визнання недійсним частини договору

за участю представників сторін:

від АТЗТ "НВТКФ "Iнтерс" - Тягній С.М., Юшков С.В.;

від Сумської ТПП -Грачов А.М.;

від 3-ї особи -не з'явилися.

УСТАНОВИВ:

У січні 2006р. Акціонерне товариство закритого типу "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" звернулися до господарського суду Сумської області з позовною заявою, якою просили зобов'язати Сумську торгово-промислову палату звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87 та стягнути з них на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по орендній платі суму боргу з урахуванням 0,2% пені, яка станом на 09.12.2005р. складала 1 235,40грн. та 0,2% за прострочку повернення приміщення з вини орендаря за кожен день прострочення в сумі 322,48грн.

У березні 2006р. Сумська торгово-промислова палата звернулися до суду з зустрічною позовною заявою, а в подальшому з уточненнями до неї, якою просили визнати п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення №25/А від 01.12.2003р. недійсним з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.04.2006р. (суддя Миропольський С.О.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2003р., укладеного між Акціонерним товариством закритого типу "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" та Сумською торгово-промисловою палатою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. (судді: токар М.В. -головуючий, Лакіза В.В., Сіверін В.I.) рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2006р. скасовано. Первісні позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Сумську торгово-промислову палату звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м., розташоване за адресою: м.Конотоп, пр. Миру, 87. В задоволенні решти позовних вимог та зустрічної позовної заяви про визнання недійсним п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення №25/А від 01.12.2003р. відмовлено.

У касаційній скарзі Сумська торгово-промислова палата просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення первісних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 01.11.2003р. між Конотопським професійним ліцеєм (орендодавець) та АТЗТ "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" (орендар) було укладено договір державного майна № 22/А, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю приміщення площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87. В подальшому, зазначене приміщення АТЗТ "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" було передане в оренду Сумській торгово-промисловій палаті по договору оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2005р., зазначивши в цьому договорі АТЗТ "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" як орендодавця, а Сумську торгово-промислову палату як орендаря, хоча фактично було укладено договір суборенди.

Відповідно до договору оренди державного майна № 22/А власником зазначеного приміщення є держава, яке знаходиться на балансі Конотопського професійного ліцею.

При ухваленні постанови апеляційним судом правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Правомірно суд зазначав, що оскільки передане АТЗТ "Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма "Iнтерс" Сумській торгово-промисловій палаті в оренду приміщення є державним майном, то порядок укладання, виконання, права та обов'язки сторін повинні регулюватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , який поширюється і на договори суборенди державного майна.

Правильно судом застосовано ст.10 зазначеного закону щодо істотних умов договору оренди та вірно вказано, що договір оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2005р. не містить таких істотних умов.

Обгрунтовано, з посиланням на ст. 12 цього ж закону, суд дійшов висновку, що оскільки сторонами при укладенні спірного договору оренди нежитлового приміщення не було досягнуто згоди по цілому ряду істотних умов цей договір має бути визнано неукладеним, у зв'язку з чим Сумська торгово-промислова палата зобов'язана звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87 за відсутності підстав його зайняття.

Судом правомірно було відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог у частині стягнення 1 557,88грн. та зустрічних позовних вимог, які грунтувались на неукладеному договорі.

Твердження заявника у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції в порушення приписів процесуального законодавства вийшов за межі заявлених вимог є безпідставними, оскільки відповідно до п.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Згідно п.1 ст.83 зазначеного кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Тобто, якщо при вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен з власної ініціативи визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Беручи до уваги зазначене колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 111-5, 111-7,- 111-9,- 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі господарського суду Сумської області №14/30-06 залишити без змін, а касаційну скаргу Сумської торгово-промислової палати -без задоволення.