20/52д/06 Про визнання недійсним договору на виконання науково-технічної, проектно-кошторисної і конструкторської продукції - Текст документа

Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція", м. Бердянськ

визнання договору недійсним, стягнення 778,00 грн. за договором та 120000,00 грн. - моральної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача:

Оганджанян В.С. за дов. від 05.12.2005 №75

від відповідача:

Никоненко О.О. за дов. від 14.02.2006

23.01.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний

та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" про визнання укладеного між ТОВ "Комплект" та Бердянською філією Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно- Доповідач: Продаєвич Л.В.

вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" договору від 19.01.2005 року № 07/01-05 недійсним та про стягнення з відповідача 788,80грн. - сплаченої за договором суми, 5000,00 грн. - моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог товариство послалося на те, що при укладенні спірного договору воно вважало, що Бердянська філія має право на здійснення такого роду діяльності як виконання науково -технічної, проектно-кошторисної та конструкторської продукції, проте, під час виконання умов договору останньою неякісно надані послуги, розмежування земельної ділянки проведено з порушенням чинного законодавства. Iз відповіді Державного комітету України по земельних ресурсах позивачеві стало відомо, що Бердянська філія інституту "НДIпроектреконструкція" не має права на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт у зв'язку з відсутністю ліцензії на провадження такої господарської діяльності. Позов мотивований посиланням на статтю 227 Цивільного кодексу України (435-15) .

У відзиві Бердянська філія Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що за договором від 19.01.2005 № 07/01-05 виконані інженерні, топографо-геодезичні вишукування та розмежування території колишнього заводу № 4 по виготовленню залізобетонних конструкцій між 13 покупцями колишнього єдиного майнового комплексу, а не землеоціночні та землевпорядні роботи.

Під час розгляду справи позивачем подані зміни до позовних вимог, в яких збільшено розмір підлягаючої до стягнення з відповідача моральної шкоди до 120000,00 грн. Заява обгрунтована тим, що роботи за договором виконані неякісно, позивач введений в оману відносно права відповідача на укладення угоди, а відсутність "своєчасного і правдивого результату за договором зробило неможливим оформлення необхідних додатків до договору оренди землі від 09.04.2003 року №2123", що в свою чергу зумовило визнання недійсним у судовому порядку договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2006 (суддя Гандюкова Л.П.) -у задоволенні позову відмовлено з огляду на наявність у Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" та у його філії ліцензій на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, будівельну діяльність, а також у Державного підприємства - ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також на недоведеність позивачем обставин, за яких угода може бути визнана недійсною.

Щодо відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із недоведеності факту завдання відповідачем шкоди.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2006 (судді: Шевченко Т.М. -головуючий, Кагітіна Л.П., Юхименко О.В.) - залишене без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування з огляду на те, що вони прийняті з неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального та процесуального права.

На обгрунтування касаційної скарги товариство посилається на те, що:

-судом не враховані вимоги частини 9 статті 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) ;

-судом не з'ясовані такі обставини, як те, що стороною у справі є Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно- вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" в особі філії, а виконавцем землевпорядних робіт за спірним договором є безпосередньо філія, яка повинна мати ліцензію як виконавець робіт;

-судом неправильно витлумачений зміст статті 227 Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки листом від 13.04.2005 за №85 філія повідомила свідомо неправдиву інформацію про наявність у неї ліцензії;

-судом не розглянуті письмові пояснення позивача та відомості, які зазначені в листі від 13.04.2004 №85;

-судом не застосовані приписи Закону України "Про землеустрій" (858-15) та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт від 13.02.2001 № 28/18, затв. Міністерством юстиції України 27.02.2001 за № 174/5365.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:

В силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти такі докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі укладено договір на виконання науково-технічної, проектно-кошторисної і конструкторської продукції від 19.01.2005 №07/01-05, предметом якого є виконання Бердянською філією Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" робіт по об'єкту: РП розмежування території та геодезичні вишукування на площ. 1,2083 га по Мелітопольському шосе, 86.

За умовами договору результати розробок передаються замовнику у вигляді науково-технічної, проектно-кошторисної та конструкторської продукції.

Позивач обгрунтовує свої вимоги про визнання недійсним вказаного договору тим, що філія, в порушення вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) не отримала ліцензію на провадження діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України (435-15) правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Стягнення моральної шкоди позивач обгрунтовує приписами частини 2 цієї статті Цивільного кодексу України (435-15) .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили із того, що у Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" на момент укладення спірного договору були в наявності відповідні ліцензії: на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, будівельної діяльності, на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. На філію, як структурний підрозділ інституту розповсюджується дія всіх положень статуту, інших юридичних, правових та господарських актів, у тому числі ліцензій, дозволів тощо.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитися не може з урахуванням того, що у виданих Державному підприємству ліцензіях Мінекології та природних ресурсів України серія АА №419702 та Державного комітету України з будівництва та архітектури серія АА №744538 вказано про надання їх для структурного підрозділу -Бердянської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція".

Щодо проведення землевпорядних робіт Держкомітетом України по земельних ресурсах ліцензія філії не видавалася, у виданій Державному підприємству "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДIпроектреконструкція" ліцензії серії АБ №111770 відмітка для структурного підрозділу відсутня.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування регулюються Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) .

Відповідно до пунктів 44, 58 статті 9 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) діяльність з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів підлягає ліцензуванню.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) ліцензія -це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата (суб'єкта господарювання, що одержав ліцензію) на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Статтею 14 вказаного Закону встановлено, що для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії.

Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

При розгляді справи судами не досліджені умови договору щодо підлягаючих до виконання робіт, не з'ясовано чи підпадають визначені в угоді зобов'язання та виконані роботи під діяльність, яка відповідно до закону потребує ліцензування, не дана правова оцінка угоді, за якою Бердянська філія здійснювала господарську діяльність, наступному її виконанню із встановленням, які саме роботи виконані відповідачем.

З наведених підстав та беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судові рішення, як постановлені з порушенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , приписів Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) , підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішити спір по суті з ухваленням законного та обгрунтованого рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2006 у справі № 20/52д/06 -скасувати.