6/26 про визнання недійсною угоди про надання місць для стоянки - Текст документа

прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі будівельного управління Державного управління справами товариства з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ"

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача Долбієв О.В. дов. від 30.10.2006

від відповідача Беліневич П.В. дов. від 15.01.2004

В грудні 2005 року прокурор Печерського району міста Києва в інтересах Державного управління справами пред'явив в суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ" про визнання недійсним угоди про надання місць для стоянки № 3/2004 від 22.03.2004, укладеного між автогосподарством Будівельного управління Державного управління справами та товариством з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ".

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що автомобільне господарство є відособленим структурним підрозділом Будівельного управління Державного управління справами. Управління автомобільним господарством здійснює директор, який діє згідно з довіреністю, в тому числі укладає від імені БУ ДУС договори. Довіреність на укладання і підписання угод на ім'я Пінчукова О.В. - директора автогосподарства була видана Будівельним управлінням Державного управління справами лише 02.04.2004, спірна угода була підписана 22.03.2004, тобто в той час коли директор Пінчуков О.В. не мав повноважень.

Таким чином, при укладенні угоди не були дотримані вимоги законодавства, передбачені ст.ст. 237, 247, 203, 215 Цивільного к су України.

Рішенням господарського суду м.Києва від 16.02.2006 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено.

Визнано угоду про надання місць для стоянки № 3/2004 від 22.03.2004, укладену між автомобільним господарством "Будівельного управляння Державного управління справами" та товариством з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ", недійсною з моменту укладення.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що Пінчуков О.В., підписуючи 22.03.2004 спірну угоду, не мав на це законних повноважень.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 (судді Розваляєва Т.С. -головуючий, Бившева Л.I., Малетич М.М.) рішення господарського суду скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Скасовуючи рішення господарського суду і відмовляючи в позові, апеляційна інстанція виходила з того, що довіреність на укладання і підписання угод від імені будівельного управління Державного управління справами видана Пінчукову О.В. 02.04.2004, однак угода № 3/2004 від 22.03.2004 продовжувала виконуватись сторонами і після 02.04.2004, тобто після видачі довіреності на Пінчукова О.В., а тому підстави для визнання спірної угоди недійсною відсутні.

Крім того, апеляційна інстанція з посиланням на ст. 35 ГПК України (1798-12) зазначила, що енням господарського суду у справі № 2/311 з Будівельного управління справами на користь ТзОВ "Автотвікс Київ" стягнуто 794892,0 грн. При розгляді цієї справи досліджувалась угода № 3/2004 від 22.03.2004 і підстав для визнання вказаної угоди недійсною господарський суд першої інстанції не знайшов і представником Будівельного управління Державного управління справами такі вимоги не висувались.

В касаційній скарзі Будівельне управління Державного управління справами просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.2.1 Положення про автомобільне господарство Будівельного управління Державного управління справами (а.с. 26) воно є відособленим структурним підрозділом Будівельного управління Державного управління справами.

Згідно ст.132 Господарського кодексу України (436-15) відокремлен руктурні підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій визначаються суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи.

Відокремленими підрозділами (структурними одиницями) є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом. Вони можуть мати рахунки (рахунок) в установах банку.

Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарської організації діють на підставі положення, затвердженого цією організацією.

Відповідно до п.п 8.1, 8.3.2 управління автомобільним господарством здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється керівником Будівельного управління Державного управління справами; директор автомобільного господарства діє згідно з довіреністю, в т.ч. укладає від імені Будівельного управління Державного управління справами договори, угоди з юридичними та фізичними особами.

Апеляційною інстанцією встановлено та з матеріалів справи вбачається, що директору автогосподарства 02.04.2004 була видана довіреність на укладання угод від імені Будівельного управління справами.

Угода, яка була укладена 22.03.2004 з відповідачем, продовжувала діяти і після 02.04.2004, про що свідчили рахунки, які виставлялись позивачем за підписами директора Пінчукова О.В. та головного бухгалтера Троїцької Л.М. та щомісячно оплачувались відповідачем.

Апеляційним господарським судом дана правильна оцінка правовідносинам, які виникли між сторонами на підставі угоди про надання місць для стоянки, а саме договір про надання послуг.

Враховуючи норми діючого законодавства і обставини справи, апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку про відсутність підстав для визначення угоди недійсною.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами залишити без задоволення, а постанову від 15.08.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/26 без змін.