ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 р.
№ 2-8/4125-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
скаргу
Аметов С.Д. дов. від 16.01.2006 року
Гурепка М.В. дов.від 15.06.2006 року
судовому засіданні касаційну
Фірми "Каурія"
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим
від
16.03.-02.04.2004 року
у справі
№ 2-8/4125-2004
за позовом
Фонду майна Автономної Республіки Крим
до
Фірми "Каурія"
про
розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних
санкцій в розмірі 1,29 грн.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фірми
"Каурія" про розірвання договору купівлі-продажу № 1860 від
30.06.2000 року та стягнення з останнього штрафних санкцій у
розмірі 1,29 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх
договірних зобов'язань.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
16.03.- 02.04.2004 року (суддя Чумаченко С.А.) позовні вимоги
задовольнив, розірвав договір купівлі-продажу № 1860 від
30.06.2000 року, укладений між
Фондом майна Автономної Республіки Крим та Фірмою "Каурія",
та стягнув з останнього 1,29 грн. штрафних санкцій. Рішення
вмотивоване доведеністю позовних вимог.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Фірма "Каурія" звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та
ухвалити нове рішення, яким відмовити Фонду майна Автономної
Республіки Крим в задоволенні позовних вимог, посилаючись на
порушення господарським судом норм матеріального та процесуального
права, в тому числі статей 526,527,611,614 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 27 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, статей 4-7, 32, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржник посилається
на те, що господарський суд не застосував закон, який повинен був
застосувати, а саме Закон України "Про основи містобудування"
( 2780-12 ) (2780-12)
. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що він був
позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за договором,
оскільки державний орган - виконавчий комітет Маломаякської
сільської ради відмовив останньому у видачі дозволу на підготовку
проекту землевідводу, у зв'язку з чим він був позбавлений
можливості перейти до забудови земельної ділянки та переоформити
права забудовника згідно з умовами договору.
Фонд майна Автономної Республіки Крим не скористався своїм
правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, пояснення присутніх в
судовому засідання представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Автономної Республіки Крим у даній справі, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Господарським судом Автономної Республіки Крим встановлено,
що між Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець) і
фірмою "Каурія" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу
об'єкта незавершеного будівництва -140 квартирного житлового
будинку в селі Малий Маяк (далі -договір) від 30.06.2000 року №
1860. Зазначеним договором сторони передбачили, що покупець
зобов'язаний завершити будівництво вказаного об'єкту до 2004 року
(пункт 5.1 договору); в чотиримісячний строк з моменту підписання
договору купівлі-продажу підготувати документи та здійснити
відповідні дії, щодо переоформлення права забудовника на об'єкт
(пункт 5.2 договору); зареєструвати договір купівлі -продажу в
органах місцевого самоврядування протягом місяця з дня підписання
договору (пункт 13.1 договору). В разі невиконання покупцем умов
пункту 5 договору, сторони передбачили сплату штрафу ним в розмірі
0.1% від вартості продажу об'єкту.
Фондом майна Автономної Республіки Крим проведено перевірку
виконання Фірмою "Каурія" умов договору купівлі-продажу № 1860 від
30.06.2000 року, про що складено акт від 08.01.2004 року. В акті
зазначено, що умови договору (пункти 5.1, 5.2, 13.2) покупцем
виконані не були, що не оспорює і відповідач.
Наведене стало підставою для звернення Фонду майна Автономної
Республіки Крим до суду з позовом про розірвання спірного договору
та стягнення штрафу за його невиконання.
Нормами статті 651 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені підстави для зміни або розірвання договору, відповідно
до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір
може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї
із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в
інших випадках, встановлених договором або законом.
За умовами статі 27 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, який поширюється на об'єкти
незавершеного будівництва, при приватизації майна державного
підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу,
продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем
укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору
купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи
планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були
визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу.
Згідно з пунктом 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію
державного майна " ( 2163-12 ) (2163-12)
на вимогу однієї із сторін договір
купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за
рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань,
передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
З огляду на те, що в ході розгляду справи встановлений факт
невиконання відповідачем умов укладеного договору купівлі-продажу,
господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно розірвав
договір купівлі-продажу № 1860 від 30.06.2000 року та стягнув з
відповідача штрафні санкції у розмірі 1,29 грн.
Непереконливим є твердження відповідача, щодо відсутності
його вини у невиконанні умов договору, з посиланням на те, що
иконавчий комітет Маломаякської сільської ради відмовив йому у
видачі дозволу на підготовку проекту землевідводу, у зв'язку з чим
він був позбавлений можливості перейти до забудови земельної
ділянки та переоформити права забудовника згідно з умовами
договору.
В ході розгляду справи господарським судом встановлено, що за
наданням дозволу до Маломаякської сільської ради відповідач
звернувся 28.05.2001 року, тобто зі спливом строку встановленого
пунктом 5.2 договору. Рішенням Маломаякської сільської ради від
31.05.2001 року № 193 відповідачу дійсно було відмовлено в
реєстрації зазначеного договору, проте зазначене рішення в
установленому судом порядку не визнано недійсним. Ухвалою
господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №
2-8/7832-2001 позов фірми "Каурія" до Маломаякської сільської
ради, Виконавчого комітету Маломаякської сільської ради та Фонду
майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення
Маломаякської сільської ради від 31.05.2001 року № 193 та про
спонукання Маломаякської сільської ради надати дозвіл на складення
проекту відводу земельної ділянки залишено без розгляду, у зв'язку
з нез'явленням Фірми "Каурія" в судове засідання та ненадання
витребуваних судом документів.
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України
зазначає, що фактичні обставини справи встановлено господарським
судом Автономної Республіки Крим на основі повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам
і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням
норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної
скарги визнаються непереконливим, оскільки зводяться до
необхідності додаткової перевірки касаційною інстанцією доказів у
справі, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись статтями 108, 111-5 , 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.03.- 02.04.2004 року у справі № 2-8/4125-2004 залишити без
змін, а касаційну скаргу Фірми "Каурія" - без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич