Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

М. Остапенка,

Є. Борденюк,

В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства Комерційного банку

(ЗАТ КБ) "ПРИВАТБАНК" в особі філії

"Кримське регіональне управління"

на постанову

від 30.05.2006 року

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2-3/7127-2005

за позовом

ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Кримське

регіональне управління"

до

Приватного підприємства (ПП) АПК "Голдсборо",

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Алафітон"

третя особа

Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) ПМСП "Електрон"

про

стягнення 2 632 265,81 грн.

та за зустрічним позовом

ТОВ "Алафітон"

до

ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Кримське

регіональне управління",

Приватного підприємства (ПП) АПК "Голдсборо",

про

визнання недійсним договору поруки № 057 від 28.03.2005

В судове засідання прибули представники сторін: позивача

Любач О.М (дов. від 0109.2005 року)

відповідача -2

Давидов С.В. (директор),

Коваль В.А. (дов. від 10.07.2006 року)

В судовому засіданні 19.10.2006 року оголошена перерва до 02.11.2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом про стягнення солідарно з ПП АПК "Голдсборо" (позичальник) та ТОВ "Алафітон" (поручитель) 2 632 265,81 грн., у тому числі 2 572 134,12 грн. боргу за кредитним договором № 001-05 від 20.01.2005 року, виконання якого з боку позичальника забезпечені договором поруки № 057 від 28.03.2003 року; 59 758,05 грн. боргу по сплаті процентів за користування кредитом; 373,64 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.

ТОВ "Алафітон" звернулося з зустрічною позовною заявою про визнання договору поруки № 057 від 28.03.2005 року недійсним з підстав підписання цього договору з боку поручителя неуповноваженою особою; за відсутності згоди вищого органу управління товариством.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2005 року (суддя I. Соколова) первісні позовні вимоги задоволені за рахунок позичальника -ПП АПК "Голдсборо". У задоволенні первісних позовних вимог за рахунок поручителя -ТОВ "Алафітон" відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки № 057 від 28.03.2005 року задоволені.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 (колегія суддів: В. Сотула, Н. Горошко, В. Гонтар) рішення у справі залишене без зміни.

Судовими рішеннями у справі встановлено неналежне виконання позичальником кредитного договору щодо сплати процентів за отриманий кредит, що стало підставою для звернення банківської установи з позовом про стягнення боргу за кредитом, процентів за користування кредитом, пені. Судами заявлені вимоги визнані обгрунтованими відносно позичальника. Судові рішення у цій частині сторонами не оскаржувалися.

Договір поруки № 057 від 28.03.2005 року, укладений на забезпечення виконання позичальником кредитного договору, підписаний з боку поручителя -ТОВ "Алафітон" генеральним директором Медведєвим Олександром Васильовичем. Відповідно до Протоколу № 12 зборів учасників ТОВ "Алафітон" від 18.02.2005 року було прийняте рішення про звільнення Медведєва О.В. з посади генерального директора з 18.02.2005 року за власним бажанням, тобто на момент укладення договору поруки Медведєв О.В. не мав належних повноважень на підписання договору.

Протокол зборів учасників підписали: від імені ВАТ ПМСП "Електрон" м. Новосибірськ, який володіє 54,17% статутного фонду, Тарасюк О.П. на підставі довіреності і громадянин України Медведєв О.В., який володіє 45,83% статутного фонду.

Відповідно до абз. 3 п. 4. 5. статуту ТОВ "Алафітон" рішення про відчуження майна Товариства на суму, що складає 50 і більше відсотків, приймається зборами учасників товариства більшістю не менш ніж 3/4 голосів, тобто одностайно.

Відсутність рішення зборів учасників товариства про поруку та підписання договору поруки неуповноваженою особою, стало підставою для визнання цього договору недійсним.

Надані ЗАТ КБ "Приватбанк" документи (довідка статистики від 30.05.2005 року (а. с. 79 т. 1), договір оренди від 28.02.2005 року (а.с. 56 т.2), копії фінансового звіту ТОВ "Алафітон" за 1 квартал 2005 року (а.с. 54, 55 т.2), підписані генеральним директором ТОВ "Алафітон" Медведєвим О.В., на підтвердження заперечень щодо звільнення Медведєва О.В. з посади генерального директора товариства, відхилені судом з посиланнями на ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

При ухваленні оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги рішення Сімферопольського районного суду АРК від 03.04.2006 року у справі № 2-1428/06 (а. с. 63 т.2) за позовом громадянина Медведєва О.А. до ТОВ "Алафітон" про захист порушених трудових прав. Підставами цього позову є рішення загальних зборів учасників товариства № 12 від 15.02.2005 року про звільнення позивача з посади генерального директора товариства за власним бажанням. Однак, відповідач наказ про звільнення не видав, трудову книжку не повернув, розрахунок не здійснив. Позивач просив суд визнати протокол зборів учасників товариства про його звільнення дійсним, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, зобов'язати відповідача повернути трудову книжку. Рішенням суду позовні вимоги задоволені. Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови, базуючись на встановленому юридичному факті відсутності трудових відносин Медведєва О.В. з ТОВ "Алафітон" на момент укладення договору поруки, суд підтверджує підписання договору поруки з боку поручителя неуповноваженою особою.

У матеріалах справи (а. с. 57 т. 2) знаходиться рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.03.2006 року у справі № 2-1351/06 за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Алафітон", гр-на Медведєва О.В., гр-ки Міхальської Л.А. про визнання недійсним протоколу № 12 від 18.02.2005 року загальних зборів учасників ТОВ "Алафітон". Відповідно до прийнятого у цій справі рішення протокол № 12 від 18.02.2005 року загальних зборів учасників ТОВ "Алафітон" визнаний недійсний.

Рішення суду базується на неспростованих відповідачами доказах про виконання Медведєвим О.В. повноважень генерального директора товариства у період укладення договору поруки: статистичні довідки; бухгалтерські звіти; підписані Медведєвим О.В., інші господарські договори; рішення зборів учасників товариства від 28.03.2005 року про доручення генеральному директору Медведєву О.В. укласти від імені товариства з ЗАТ КБ "Приватбанк" та ПП АПК "Голдсборо" договір поруки за кредитним договором № 001-05 від 20.01.2005 року. Крім того, гр-н Тарасюк О.П. як представник ВАТ ВМБП "Електрон" не брав участі в зборах учасників 18.02.2005 року, у зв'язку з тим, що знаходився у цей день за межами України (Республіка Бєларусь), що підтверджується копіями закордонного паспорту Тарасюка О.П..

За висновком господарського суду апеляційної інстанції, викладеного в оскаржуваній постанові, зазначене рішення про визнання недійсним протоколу № 12 від 18.02.2005 року щодо звільнення з посади генерального директора Медведєва О.В., не спростовує встановленого рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 03.04.2006 року факту відсутності трудових відносин Медведєва О.В. з ТОВ "Алафітон" на дату укладення спірного договору поруки.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних рішень норм матеріального права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (755-15) , відомості про юридичну особу або фізичну особу -підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

В єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб -платників податків.

Положеннями статті 18 цього Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою

Отже, відомості Єдиного державного реєстру про те, що на дату укладення договору поруки генеральним директором ТОВ "Алафітон" був Медведєв О.В. виключають визнання недійсним договору поруки з підстав підписання його з боку поручителя неуповноваженою особою.

Крім того, відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Визнання недійсним протоколу № 12 від 18.02.2005 року загальних зборів учасників ТОВ "Алафітон" про звільнення Медведєва О.В. з посади генерального директора товариства, є фактом, який слід визнавати у цьому спорі, як встановлений.

Висновок господарських судів попередніх інстанцій про необхідність прийняття рішення зборами учасників товариства щодо укладення договору поруки з посиланням на умови частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України (435-15) , є хибним, оскільки правова природа угод про відчуження майна направлена на зміну власника майна, договір поруки направлений на виконання боржником взятих зобов'язань. Можливе відчуження майна, яке є предметом поруки, наступає як відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.

Виходячи з наведеного, правових підстав для визнання договору поруки недійсним не вбачається, як не вбачається і правових підстав для звільнення поручителя від відповідальності за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Кримське регіональне управління" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07-16.06.2005 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року у справі № 2-3/7127-2005 змінити.

Скасувати резолютивну частину рішення про задоволення зустрічного позову. Відмовити у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки № 057 від 28.03.2005 року, укладеного між ТОВ "Алафітон" і ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Кримське регіональне управління".

Змінити резолютивну частину рішення про задоволення первісного позову (ч. 1, ч. 2), виклавши у наступній редакції:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ПП АПК "Голдсборо" та ТОВ "Алафітон" як солідарних відповідачів на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" 2 572 134,12 грн. боргу за кредитом; 59 758,05 грн. процентів за користування кредитом; 373,64 грн. пені -всього: 2 632 265,81 грн.; 25 000 грн. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Резолютивну частину рішення щодо зняття арешту з майна залишити без зміни.