Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Остапенка М.I.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року

у справі за позовом до ВАТ "Єнакіївський металургійний завод"

ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром"

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у січні 2006 року, ВАТ "Єнакіївський металургійний завод" пред'явило у господарському суді позов про стягнення з ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" 10 476,00 грн. на відшкодування вартості недопоставленої продукції (кокс доменний) на умовах договору №2500005 укладеного сторонами 01.03.2005 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2006 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою 04.07.2006 року Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду першої інстанції скасував та постановив нове рішення про задоволення позову. Стягнуто на користь позивача 10 476,00 грн. вартості недостачі коксу доменного та 274,38 грн. на відшкодування судових витрат.

Зазначена постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром", у якій воно посилається на те, що при перевірці кількості поставленого коксу були порушені вимоги ДСТУ 322-12-2-94 та ТУУ 322-00190443-114-96, неправильне застосування судом при винесенні оскарженої постанови норм матеріального права та порушення процесуальних норм і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції -залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, зокрема, і після оголошеної у судовому засіданні перерви до 02.11.2006 року та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Iз наявних у справі матеріалів вбачається, що взаємовідносини сторін щодо умов постачання коксу врегульовані договором від 22.12.2004 року, за умовами якого ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" зобов'язалося поставити ВАТ "Єнакіївський металургійний завод" кокс доменний у кількості та за номенклатурою вказаного у специфікаціях, а позивач, в свою чергу, оплатити цю продукцію.

На час укладання договору сторони мали розбіжності щодо змісту окремих пунктів договору, проте, додатковою угодою від 01.11.2005 року до договору № 2500005 від 22.12.2004 року сторони внесли зміни до пункту 11.2 договору, який визначає час його дії і зазначили, що решта положень договору є незмінними.

Умови договору сторони виконували, наявність зобов'язань щодо поставки узгодженої специфікацією продукції та її оплати не оспорювали, а тому, висновок апеляційного господарського суду щодо чинності договору № 2500005 від 22.12.2004 року (за додатковою угодою від 01.11.2005 року) є правильним.

За умовами цього договору продукція вивозиться покупцем власним транспортом на підставі накладних внутрішньозаводського використання постачальника.

Зі змісту розділу 7 договору вбачається, що приймання покупцем товару за кількістю повинно здійснюватись відповідно до Iнструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Кабінету Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6 (va006400-65) з обов'язковим викликом представника вантажовідправника. Тобто, постачальник погодився на прийняття його продукції за кількістю за місцем вивантаження транспортних засобів.

При перевірці ваги продукції, яка була доставлена у вагонах №№916 92228, 91699413, 56124969, 91697813, 1259, 564151136, 56044381, 56013279, 91697508, 1255, 56530900, 56925324 на під'їзні позивача 25.08.2005 року о 09год.59хв. виявлена нестача 9,8 тонн коксу доменного і повідомлено відповідача про необхідність його участі у прийнятті продукції.

У зв'язку з відмовою останнього, прийняття продукції здійснено за участі представника громадськості, що відповідає п.п.18-21 Iнструкції і сумнівів у дійсності виданої останньому довіреності немає.

Складені за участі представників громадськості акти відповідають ст.25 Iнструкції і є належним доказом виявленої комісійно недостачі, розрахованої як різниця ваги завантажених і розвантажених вагонів у порівнянні з даними товаросупровідних документів товаровідправника.

Приймання продукції здійснено по фактичній вазі поставленої продукції, а розрахунок розміру нестачі здійснено з урахуванням вологості продукції, яку зазначав постачальник та норм природного зменшення.

Доводи відповідача про порушення позивачем правил приймання продукції і необхідність відбору ним проб для визначення вологості коксу, апеляційний господарський суд обгрунтовано визнав безпідставними, оскільки, відповідно до ГСТУ 322-12-2-94показник загальної вологості коксу використовується для встановлення сухої маси поставленої продукції, для визначення якої допускається використання маси вологості, зазначеної постачальником у сертифікаті якості продукції, що і було зроблено у даному випадку.

При такому положенні, коли приймання продукції здійснено у відповідності до узгодженого сторонами порядку, а обсяги нестачі доводами відповідача не спростовуються, апеляційний господарський суд правомірно постановив про задоволення позову і підстав для скасування судового рішення, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року -без змін.