Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 15.08.2006

у справі

господарського суду Запорізької області

за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до

приватного підприємця ОСОБА_1

про

стягнення 4048, 20 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з'явились

від відповідача:

ОСОБА_1 -приватний підприємець

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.06.2006 господарського суду Запорізької області у позовних вимогах відмовлено.

Постановою від 15.08.2006 Запорізького апеляційного господарського суду рішення від 15.06.2006 господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України (435-15) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального, зокрема, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (435-15) . Судами невірно встановлено, що зміст п. 5.1.3 договору зводить до того, що покупець протягом 5 років повинен не змінювати профіль об'єкта, тобто не експлуатувати його за іншим призначенням. Даний пункт передбачає, що покупець зобов'язаний протягом 5 років експлуатувати об'єкт за призначенням, тобто для організації відпочинку населення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, РВ ФДМУ по Запорізькій області та ПП ОСОБА_1  24.05.2004 уклали договір купівлі-продажу державного майна шляхом викупу НОМЕР_1, за умовами якого відповідач придбав у власність державне майно дитячого оздоровчого комплексу "Дружба" 11, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

За невиконання вказаного обов'язку пунктом 7.5 договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу в розмірі 10 відсотків вартості придбаного об'єкту.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України (435-15) , порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають насідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (436-15) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарськими судами також встановлено, що позивач, в обгрунтування заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій та в обгрунтування обставин, посилається на порушення відповідачем умов п. 5.1.3 договору, який передбачає зберігання профілю об'єкта щодо організації відпочинку протягом 5 років. Однак, позивачем не надані суду докази, щодо продажу об'єкта приватизації ДОК "Дружба" 11 та те що він працював не відповідно профілю - організації відпочинку населення.

РВФДМ України по Запорізькій області за результатами перевірки у 2004 році складено акт НОМЕР_2, де визначено, що станом на 08.12.2004 відповідачем виконувались умови договору, зокрема щодо збереження профілю об'єкта. ДОК "Дружба"11 у 2004-2005 роках не працював, тому що перебуває у аварійному стані.

Господарські суди обгрунтовано дійшли висновку, що відповідачем не порушувалися умови 5.1.3 договору купівлі-продажу НОМЕР_1, профіль об'єкту не змінювався, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення  відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 15.08.2006 Запорізького апеляційного господарського суду  зі  справи № 26/107/06 залишити без змін.