Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Невдашенко Л.П.

Суддів:

Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром"

на постанову

від 04.07.2006 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі

№ 1/22 господарського суду Донецької області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

до

Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром"

про

стягнення 9700,80 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача

не з'явились,

- відповідача

Орлов В.В.,

В С Т А Н О В И В :

ВАТ "Єнакіївський металургійний завод" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення із ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" 9700,80 грн. вартості нестачі коксу доменного.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2006 р. у справі № 1/22 (суддя: Азарова З.П.) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 (судді: Шевкова Т.А., Дзюба О.М., Діброва Г.I.), позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача вартість недостачі коксу доменного у сумі 9700,80 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення у справі залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом не надана належна оцінка тим обставинам, що перевірка кількості коксу доменного здійснена з порушенням вимог ДСТУ 322-12-2-94, розділу 4, пункту 2.6 розділу 2 ТУУ 322-00190443-114-96.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2005 року сторони уклали договір №2500005 на поставку коксу доменного, кількість та номенклатура якого повинна бути вказана в специфікаціях. Даний договір був укладений з протоколом розбіжностей, втім він є укладеним, оскільки додатковою угодою №3 до договору 01.11.2005 року сторони визначили строк дії по 31.12.2005 року, та встановили, що інші пункти договору залишаються без змін. Водночас, господарський суд апеляційної інстанції з'ясував, що сторонами даний договір виконувався.

При цьому, в специфікації від 01.08.2005 року (додаток №7 до договору) узгоджена поставка коксу доменного марки КД-2-ТУУ-322-00190443-114-96 у серпні 2005 р. у кількості 32000 тон у сухій вазі за ціною 860 грн. без ПДВ за одну тонну. У додатку №1 до договору №2500005 визначений виробник продукції -ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром" та узгоджені якісні показники продукції.

Господарські суди встановили, що відповідно до накладних №№ 546-561 кокс доменний був завантажений у вагони №№ 56013246, 91696146, 1794, 1789, 1260, 1217, 56013253, 56462955, 91697607, 56462971, 1221, 1252, 56824923, 56374721, 56329006, 1233 відповідно 22.08.2005 р., 23.08.2005 р. та накладні прийняті представником позивача. Вказані вагони були вивезені з під'їзної колії відповідача та доставлені на під'їзну колію позивача 24.08.2006.

При прийманні коксу доменного по кількості та зважуванні вантажу на 200-тн. вагонних електромеханічних вагах станції Сортувальна позивачем виявлена недостача у кількості 14,3 тон, при чому комісія зробила висновок про те, що продукція, якої не вистачає, у вагоні вміститися не могла. Результати приймання зафіксовані актом № 408 від 24.08.2005 року.

Апеляційний суд з'ясував, що позивач зупинив подальше приймання продукції. Телефонограмою № 526 від 24.08.2005 р. позивач викликав представника відповідача для участі в прийманні вантажу за кількістю. Оскільки відповідач відмовився від участі в прийманні вантажу, позивачем приймання продукції здійснено за участю представника громадськості Зайцевої Н.М., яка діяла за посвідченням №408а від 24.08.05 р. та складено акт №408а від 24.08.2005 р.

Окрім того, 24.08.2005 року переважено тару порожніх вагонів, про що складено акт №199 від 24.08.2005 р. за участю іншого представника громадськості Шутько В.М., повноваження якого підтверджується посвідченнями №199 від 24.08.2005 року.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що позивач здійснив приймання вантажу відповідно до умов договору та Iнструкції П-6 (va006400-65) , а відтак акти про прийняття продукції від 24.08.2004 р. №№ 408, 408а та акт ваги тари № 199 від 24.08.2005 р. складені належним чином та підтверджують отримання вантажу з недостачею.

Разом з тим, апеляційний господарський суд прийшов до помилкового висновку про те, що приймання продукції здійснене без порушень умов нормативно-правових актів.

Як вірно встановив господарський суд першої інстанції, у порушення вимог Правил видачі вантажів, відправник зважував вантаж на 100-тонних вагонних вагах, а одержувач -на 200-тонних електромеханічних вагах.

Місцевим господарським судом обгрунтовано встановлено, що позивачем здійснено приймання продукції по кількості шляхом зважування, при цьому відбір проб на вологість не здійснювався, що є порушенням ДСТУ 322-12-2-94.

Водночас, з огляду на положення пункту 14 Iнструкції № П-6 (va006400-65) перевірка маси нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами. Таким чином, місцевий господарський суд, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивач повинен був при прийнятті вантажу застосовувати вимоги ДСТУ 322-12-2-94 "Кокс кам'яновугільний, пеків і термоантрацит. Правила прийняття".

Отже, суд першої інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України (1798-12) законно відмовив у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням позивачем процедури приймання вантажу за кількістю. Разом з тим, місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що договір поставки № 2500005 є неукладеним. Однак, зазначене порушення не вплинуло на правильність вирішення даного господарського спору по суті і не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду залишенню без змін.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2006 року у справі № 1/22 залишити без змін.