ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
31 жовтня 2006 р.
№ 10/194
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну скаргу
ТОВ "Яблуко"
на ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006
у справі
№ 10/194 господарського суду Закарпатської області
за позовом
ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"
до
ТОВ "Яблуко"
про розірвання контракту, стягнення інвестиційного вкладу та відшкодування збитків
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.08.2006 (суддя I.Iвашкович) порушено провадження у справі та прийнято до розгляду позов ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика".
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивовано приписами ст.ст. 61, 64, 65 ГПК України (1798-12)
.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 (судді: П.Скрутовський, В.Онишкевич, Х.Мурська) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Яблуко"на ухвалу господарського суду першої інстанції від 09.08.2006 з підстав відсутності передбаченої процесуальним законодавством можливості щодо апеляційного оскарження такої ухвали.
ТОВ "Яблуко" з постановленими судовими рішеннями не погодилася, вважає, що господарським судом першої інстанції в порушення приписів ст. 57, 63 ГПК України (1798-12)
безпід но порушено провадження за позовною заявою ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"; господарським судом апеляційної інстанції необгрунтовано відмовлено у прийняті до апеляційного провадження скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції, чим порушено ст. 129 Конститу України, ст.ст. 91, 92, 97 ГПК України (1798-12)
, в зв'язку з чим просить апеляційну ухвалу скасувати, а справу передати до апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 111-7 ГПК України (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За приписами частини першої ст. 106 ГПК України (1798-12)
ухвали місцевого &nb осподарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом Укр "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
.
Ухвала господарського суду першої інстанції винесена на підставі ст. 61, 64 ГПК України (1798-12)
, якими визначено, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею; суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.
Ця ухвала виноситься з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу.
Нормами зазначених процесуальних статей не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі. Також не передбачено порядку апеляційного оскарження цієї ухвали приписами ст. 106 ГПК України (1798-12)
.
За таких обставин касаційна інстанція не вбачає порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні апеляційної ухвали про відмову у прийняті апеляційної скарги до провадження.
Конституційний принцип оскарження судового рішення реалізується у процедурі, регламентованій процесуальним законом, норми якого носять імперативний характер для суду, позаяк останній зобов'язаний діяти лише в передбачений законом спосіб.
Доводи скаржника про порушення судом приписів ст. 63 ГПК України (1798-12)
щодо ігнорування судом імперативних приписів для повернення позову без розгляду через неналежного виконання позивачем вимог процесуального права не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем виконано вимоги вимог процесуального права, зокрема, щодо надіслання копії позовної заяви відповідачу, що підтверджено поштовою квитанцією (а.с. 6).
Крім того, матеріалами справи підтверджується факт клопотань відповідача про ознайомлення з матеріалами порушеної справи, зокрема, й позовної заяви як і факт ознайомлення його з цими матеріалами 11.08.2006.
За наведених обставин касаційна інстанція дійшла висновку про безпідставність доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування винесених судових рішень у справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 у справі № 10/194 господарського суду Закарпатської області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
|
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
|
|