ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 р.
№ 2-2/1289-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. -головуючого
Волковицької Н. О.
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Попович I.Я. -дов. від 23.10.2006р.
відповідача
Доморников А.П. -дов. від 20.10.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сакського виробничого підприємства водопровідно -
каналізаційного господарства
на постанову
від 23.08.2006р. Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2-2/1289-2006 господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
Сакського виробничого підприємства водопровідно -
каналізаційного господарства (далі Сакське ВП ВКГ)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для
батьків з дітьми "Блакитна хвиля" (далі Санаторій)
про
стягнення 155079,19грн.
У судовому засіданні 24.10.2006р. оголошувалась перерва до
31.10.2006р. до 11-40.
В С Т А Н О В И В:
14.04.2005р. Сакським ВП ВКГ до господарського суду
Автономної Республіки Крим був заявлений позов про стягнення з ТОВ
"Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" 154060,27грн.
заборгованості за надані послуги та пені у розмірі 1018,92грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем і
відповідачем 01.06.2004р. був укладений договір № 101, за яким
позивач прийняв та здійснив перекачування 48094м.куб. стоків за
період з 27.08.2004р. по 26.11.2004р. на суму 191602,75грн.
Проте, на час звернення з позовною заявою отримані
відповідачем послуги за вказаним договором оплачені не були.
ТОВ "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" позовні
вимоги не визнав, посилаючись на те, що об'єм стоків повинен
визначатися тільки за свідченням водомірів, тому вимоги позивача
про стягнення боргу, розташовуваного за свідченням витратоміра не
правомірні.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
15 - 22.06.2006р. позовні вимоги задоволено частково, а саме з ТОВ
"Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" на користь
позивача було стягнуто 154060,27грн. боргу, при цьому судом першої
інстанції було прийнято до уваги розрахунок вартості послуг
Сакського ВП ВКГ з прийому стоків в міській каналізаційний
колектор, здійснений самим відповідачем на підставі показників
витратоміру, посилаючись на те, що застосування саме такого
приладу обумовили сторони в акті від 14.07.2004р.
За апеляційною скаргою ТОВ "Санаторій для батькив з дітьми
"Блакитна хвиля" Севастопольський апеляційний господарський суд
переглянув рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 15 -22 червня 2006р. в апеляційному порядку і постановою від
23.08.2006р. вказане рішення у даній справі скасував, у
задоволенні позовних вимог відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що для правильного розрахунку обсягу та
вартості послуг, наданих позивачем, застосуванню підлягає
розрахунок, зроблений з урахуванням показників водоміру.
Приймаючи до уваги, той факт, що самим позивачем вказується
на перерахування з боку відповідача на його рахунок грошових
коштів на загальну суму 209425,88грн, суд апеляційної інстанції
дійшов висновку щодо відсутності заборгованості та
необгрунтованості позовних вимог.
Сакськє виробниче підприємство водопровідно -каналізаційного
господарства подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.08.2006р., в якій просить її скасувати,
а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.06.2006р. залишити без змін, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального права.
Заявник у касаційній скарзі, зокрема, вказує на те, що суд
апеляційної інстанції у постанові порушив норми матеріального
права, а саме статей 626, 629, 640, 642 Цивільного кодексу України
а також пункту 21.1 і 21.2 Правил користування системами
комунального водопостачання й водовідведення в місцях і селищах
України" під час визначення обсягу транспортування стічних вод з
використанням витратоміру.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено
господарськими судами першої та апеляційної під час розгляду
справи, 01.06.2004р. між сторонами був укладений договір № 101 на
відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до
комунальної каналізації.
Відповідно до пунктів 1 та 2 вказаного договору, водоканал
прийняв на себе зобов'язання з прийому стоків до міського
каналізаційного колектору, у кількості згідно з наданим
розрахунком, а абонент -здійснювати розрахунок за прийняті стоки
згідно з затвердженими тарифами.
Пунктом 6 договору № 101 від 01.06.2004р. сторони погодили,
що облік використаної води та стоків може бути визначений:
- за нормами водоспоживання;
- за показниками водолічильника (водоміру);
- за пропускною здатністю труб приєднання;
- дебету свердловини;
- за виробністю насосів на власних джерелах.
Спірні правовідносини у даній справи виникли з приводу того,
що об'єм стоків повинен визначатися тільки за свідченням
водомірів, а не витратоміра.
Ухвалюючи судове рішення під час здійснення апеляційного
провадження, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з
висновку інженерно -технічної експертизи, наданого Українським
державним науково -дослідним інститутом проблем водопостачання,
водовідведення та охорони навколишнього природного середовища
"УкрВОДГЕО", відповідно до якого, свердловини, які здійснюють
водопостачання відповідачу, обладнані водолічильниками марок
СТВГ -I- 80, СТ8 -80 та несанкціонований відбір води з свердловин
є неможливим та інших доказів у справі, які були оцінені судом
апеляційної інстанції з урахування приписів статті 34, 42, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При цьому, доводи позивача, що у даному випадку сторони
погодили використання витратоміру не знайшли свого підтвердження
під час здійснення апеляційного провадження.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за
договором про надання послуг одна сторона (виконавець)
зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або
здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити
виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти
докази.
Беручи до уваги встановлений судом апеляційної інстанції факт
перерахування відповідачем на рахунок позивача грошових коштів на
загальну суму 209425,88грн., судова колегія погоджується з
висновком суду щодо відсутності заборгованості та
необгрунтованості позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає прийняту у справі
постанову такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Доводи заявника викладені у касаційний скарзі судова колегія
до уваги не приймає, вважає їх не переконливими та такими, що
спростовуються матеріалами справи.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.08.2006р. у справі № 2-2/1289 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу
Сакського виробничого підприємства водопровідно -каналізаційного
господарства -без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач