7/35-06 (2/7-04) (2/7-04) про розірвання договору на виготовлення поточно-механізованої лінії виробництва цукерок та стягнення збитків - Текст документа

В листопаді 2003 року закрите акціонерне товариство "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" пред'явило в суді позов до Державного Вінницького проектно-конструкторського технологічного інституту про розірвання договору № 10135 про створення науково-технічної продукції, а саме виготовлення поточно-механізованої лінії виробництва цукерок типу "Курочка Ряба", укладеного між сторонами 17.07.1996 року, стягнення коштів, перерахованих за виготовлення лінії виробництва цукерок в сумі 102800,0 грн., збитків за поставку неякісного обладнання в сумі 73887,0 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що лінія по виробництву цукерок не здана в експлуатацію у зв'язку з суттєвими недоліками в її експлуатації і не працює, хоча термін виготовлення лінії був встановлений 15.05.1999 року.

Справа судами розглядалась неодноразово.

В листопаді 2005 року позивач уточнив підстави позовних вимог з посиланням на ст.ст. 161, 344, 347 ЦК УРСР (1540-06) та зазначив, що відповідачем роботи згідно договору не були виконані в строк, призначення строків для усунення недоліків не дало ніяких результатів, а тому він вправі відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.02.2006 р. (суддя: Н. Мінєєва) в позові закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" про розірвання договору, стягнення перерахованих відповідачу коштів за поточно-механізовану лінію виробництва цукерок типу "Курочка-Ряба" в розмірі 102800 грн., а також про відшкодування завданих фабриці збитків за поставку неякісного обладнання в сумі 73887 грн., відмовлено.

Відмовляючи в позові, господарський суд, виходив з підстав необгрунтованості позивачем своїх позовних вимог та ненаданням належних доказів про наявність недоліків в обладнанні.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. (колегія суддів: Шкляр Л.Т., Гулова А.Г., Iоннікова I.А.) рішення господарського суду Вінницької області від 24.02.2006 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ЗАТ ХКФ "Кондфіл" в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.07.1996 року між сторонами було укладено договір № 10135 про створення науково-технічної продукції. Відповідно до п.1.1 відповідач зобов'язаний був створити поточно-механізовану лінію виробництва цукерок типа "Курочка Ряба" з терміном здачі відповідно календарному плану з поетапною оплатою з авансовим платежем 30 відсотків вартості кожного етапу.

Вказана лінія 07.04.2000 згідно накладної № 8 від 06.04.2000 була отримана і змонтована.

За поставлену лінію позивач перерахував 102800,0 грн.

Господарськими судами правильно встановлено правову природу договору, укладеного між сторонами, який є договором підряду.

Відповідно до ст. 344 ЦК УРСР (1540-06) и підрядчик допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. При наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій всебічно встановили всі суттєві обставини справи, правильно виходили з того, що позивач, як сторона, зобов'язана забезпечити процес проведення випробувань необхідною сировиною, не надав необхідної для проведення експлуатаційних випробувань шоколадної глазурі (маси), яка відповідає вимогам ДСТУ 3924-2000.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що приймання і оцінка науково-технічної продукції здійснюється відповідно до вимог конструкторської документації.

Позивачем не надано жодного доказу щодо конкретних недоліків в конструкції лінії та не зазначено, яку саме норму конструкторської документації було порушено відповідачем.

Позивач, який ставив під сумнів працездатність лінії, так і не використав можливість здійснити експертизу лінії на її відповідність, оскільки лінія демонтована, тривалий час зберігається на прирейковій базі.

Демонтаж був здійснений без участі представників відповідача, експерта, внаслідок чого суди першої та апеляційної інстанцій позбавлені можливості встановити правильність здійснення самої процедури демонтажу.

Враховуючи численне листування між сторонами, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про погодження зміни строків наладки та введення в експлуатацію спірної лінії. А невиконання відповідачем умов договору у встановлені строки зумовлені порушенням з боку позивача термінів оплати.

Отже, судами вірно встановлено, що прострочення здачі лінії в експлуатацію мало місце з вини позивача.

При цьому, судовими інстанціями, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, закріплені ст. 111 -12 ГПК України (1798-12) , з'ясовано обставини, з якими закон пов'язує право замовника розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, оскільки підстави для розірвання договору відсутні, а позивачем не надано доказів спричинення йому матеріальних збитків.

З огляду на це та інші встановлені судом фактичні обставини, слід зазначити, що згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

У зв'язку з цим, доводи касаційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду і не заслуговують на увагу.

За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 у справі №7/35-06 (rs33290) залишити без змін.