Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ

на ухвалу

від 18.07.2006 р. господарського суду Дніпропетровської області

у справі

№ Б26/70/04 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою

ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь",

м. Маріуполь

до

ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про

банкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники:

боржника

Рисіна С.В., довір.;

скаржника

Островерхий С.А., довір.;

Прядко А.М., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2004 р. за заявою ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" порушено провадження у справі № Б26/70/04 про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2004 р. зупинено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до припинення дії мораторію на введення процедури розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2006 р. на підставі інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.01.2006 р. № 01-8/11 поновлено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 р. (суддя Камша Н.М.) зупинено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до припинення дії мораторію на введення процедури розпорядження майном.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитор боржника -АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 р. та прийняти рішення про припинення провадження у справі.

На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 15 Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (1677-15) , п. 1 Розділу VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положення ст. 15 Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (1677-15) , яка визначає умови післяприватизаційної політики, встановлюють, що з метою недопущення банкрутства, яке може призвести до ліквідації стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств Укррудпрому або інших негативних наслідків, та збереження сировинної бази металургійного комплексу України встановлюється мораторій на введення процедури розпорядження майном та застосування примусової реалізації майна підприємств Укррудпрому терміном на 5 років.

Беручи до уваги, що процедура розпорядження майном вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, Законом України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" фактично введено мораторій на порушення провадження у справах про банкрутство підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром".

У зв'язку з чим, у випадку порушення провадження у справі щодо такого підприємства, воно підлягає припиненню з посиланням на ст. 15 Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (1677-15) та п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Заперечення боржника у відзиві на касаційну скаргу про те, що касаційна скарга АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", який не є учасником справи про банкрутство, не дає підстави для скасування винесеної у справі ухвали, в даному випадку не можуть бути визнані колегією суддів обгрунтованими.

До цього часу суд касаційної інстанції двічі відмовляв у задоволенні касаційної скарги про скасування ухвали про зупинення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" з вказаних боржником підстав, оскільки касаційна скарга була подана особою, яка не є учасником справи (постанова від 29.10.2003 р. у справі № Б24/10/03 та постанова від 21.09.2005 р. у даній справі).

Однак, ці ухвали про зупинення провадження у справі були винесені одразу після порушення провадження у справі та мали тимчасовий характер.

В даному випадку мають місце інші обставини справи та оскаржувана ухвала носить довгостроковий характер.

В силу ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно з ч. 7 вказаної статті припиняє свою дію лише з припиненням провадження у справі про банкрутство.

Отже, у разі зупинення провадження у справі про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів зберігає свою силу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 названого закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, зупинення провадження у справі на тривалий строк тягне за собою незворотні правові наслідки, пов'язані з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, в т.ч. банкрутство самих кредиторів -контрагентів боржника внаслідок несплати їм заборгованості боржником.

Тому, оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 р. вже безпосередньо стосується прав та законних інтересів особи -кредитора, який має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, однак не залучений до участі у справі.

При цьому, слід враховувати те, що дана справи про банкрутство була порушена ще 06.09.2004 р. та до цього часу не було проведене підготовче засідання суду та не здійснена публікація оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі, незважаючи на те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) відводить на вказані процесуальні дії тридцять днів (ч. 1 ст. 11 цього закону).

Отже, попередня ухвала про зупинення провадження у справі від 28.09.2004 р. не могла суттєво впливати на права та законні інтереси вищевказаних осіб. Натомість ухвала про зупинення провадження у справі від 18.07.2006 р. істотно зачіпає права цих осіб.

Тому, незважаючи на попередню постанову суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне на підставі поданої касаційної скарги здійснити перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі -припиненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 15 Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром", ст. ст. 1, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ст. ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 р. у справі № Б26/70/04 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким провадження у справі № Б26/70/04 припинити.