Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги

ТОВ "Торговий Дім "Завод Дельта"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006

у справі

господарського суду м. Києва

за позовом

ТОВ "Торговий Дім "Завод Дельта"

до

ПП "Архітектурно-будівельна компанія "Славнострой"

про

розірвання договору та стягнення збитків,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Чурікова Т.Ю, (дов. від 20.06.06),

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 26.12.05 господарського суду м. Києва в позові про розірвання договору підряду №БМ-09 від 25.12.2003 р. та стягнення збитків у сумі 61 475,40 грн. відмовлено повністю.

Постановою від 18.07.06 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Торговий Дім "Завод Дельта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору підряду № БМ-09 від 25.12.2003 р., укладеного між сторонами, відповідач (підрядник) взяв на себе зобов'язання виконати і здати в обумовлені строки роботи з проведення ремонту зі зміною обладнання цеху з виробництва поліетиленової плівки позивача (замовник) та усунути протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт.

Судами також з'ясовано, що в січні - березні 2004 р. сторонами було складено акти приймання підрядних робіт форми КБ-2в (які були підписані не лише керівниками сторін, а й відповідними спеціалістами - головним інженером, інженером по технічному нагляду за ремонтом, на яких у відповідності до ст..7 особливих умов договору був покладений обов'язок з контролю якості та термінів проведення робіт), якими позивачем прийнято виконані за договором підрядні роботи, без встановлення жодних недоліків в роботах чи обмовок щодо виявлення недоліків в майбутньому.

У відповідності до положень укладеного сторонами договору підряду (п.4.1.) по закінченню робіт підрядник здав виконані роботи за актом, у відповідності до вимог будівельних норм та діючих правил. У разі наявності відповідних претензій щодо технічної якості виконання робіт, наявності інших недоліків, замовник мав змогу протягом 5 днів з моменту отримання акту виконаних робіт надати вмотивовану офіційну відмову від прийнятих робіт (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено у випадку подання замовником вмотивованої відмови від прийняття робіт складення сторонами двостороннього акту з переліком необхідних доробок та встановленням строків виконання, в противному випадку роботи вважаються такими, що виконані в повному обсязі та своєчасно (п.4.3.).

Судами враховано наявні в матеріалах справи листи відповідача із зверненнями до позивача із вимогами про проведення оплати за виконані роботи та попередженням щодо можливості зірвання графіку робіт за таких підстав (листи від 15.03.2004 р., 07.04.2004 р.)

Крім того, судами встановлено, що 11.06.2004 р. позивачем укладено з МП НВК Фірмою "ЄВА" договір № 03 з улаштування полімерного покриття, та 29.06.2004 р. з ТОВ "Вектор-буд" договір №29-06/на виконання ремонтних та будівельно-монтажних робіт.

Вказані договори, укладені позивачем з іншими підрядниками, судами не прийнято до уваги з посиланням на той факт, що позивачем не надано доказів щодо укладення цих договорів та виконання підрядних робіт з метою виправлення недоліків в роботах, виконаних відповідачем, що зокрема, не могли бути виявлені під час прийняття робіт, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про безпідставність доводів позивача щодо понесення ним збитків на суму 61 457,40 грн. за роботи, проведені іншими підрядниками, оскільки факт укладення додаткових договорів та виконання підрядних робіт в даному випадку не є належним доказом понесених позивачем збитків і невідомо як пов'язаний із виконанням підрядних робіт за основним договором.

Суди в обгрунтування прийнятих рішень послались також і на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності самих збитків, детальний розрахунок розміру понесених збитків з документальним його обгрунтуванням в розрізі причинного зв'язку між збитками та невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань. Наявні у справі лише копії укладених підрядних договорів, платіжні доручення без обгрунтування та документального підтвердження виду та розміру фактично понесених витрат не можуть бути належними та допустимими доказами в підтвердження збитків, понесених позивачем внаслідок протиправної поведінки відповідача, якщо така мала місце, при невиконанні ним своїх договірних зобов'язань саме за спірним договором підряду, який позивач просить розірвати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято без врахування усіх обставин справи та дослідження відповідних доказів.

Так, суди відмовляючи в позові в частині розірвання спірного договору послались на той факт, що позивачем не було дотримано встановленої ст.188 ГК України (436-15) процедури розірвання договору, яка і має в даному випадку застосовуватися, оскільки в спірному договорі (ст.8 призупинення робіт та дострокове розірвання договору) сторонами були встановлені лише підстави через які договір може бути розірваний, а не механізм його розірвання, відповідно і посилання позивача на необхідність застосування в даному випадку положень ч.2 ст.651, ч.2 ст.853 ЦК України (435-15) не є правомірними, оскільки дані норми визначають лише підстави, а не порядок розірвання договору.

При цьому додержання вказаного досудового порядку врегулювання спору є правом, а не обов'язком сторони, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. На підтвердження вказаного факту свідчить також і те, що пункт 7 ст. 63 ГПК України (1798-12) , яким було передбачено повернення позовної заяви у разі, якщо до неї не було подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу виключено з Кодексу за Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів" (2705-15) , так само, як і п. 3 ст. 81 ГПК України (1798-12) , відповідно до якого господарський суд залишав позов без розгляду у разі невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору.

Крім того, судами не оцінено та не досліджено, в числі інших, подані позивачем докази, зокрема, висновок експерта, експертний висновок та акти-дефекти, а також не встановлено наявність (відсутність) недоліків явних або прихованих, не надано відповідної правової оцінки договорам. укладеним позивачем з підрядниками.

Суди посилаючись на відсутність у справі доказів наявності збитків, детальний розрахунок розміру понесених збитків з документальним його обгрунтуванням в розрізі причинного зв'язку між збитками та невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, не скористались наданим їм ст. 38 ГПК України (1798-12) правом і не витребували у сторін спору відповідні докази, необхідні для прийняття обгрунтованого рішення у справі.

З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення від 26.12.05 господарського суду м. Києва та постанову від 18.07.06 Київського апеляційного господарського суду справі № 40/496-14/129 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.