Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій В.М., за участю представника заявника ОСОБА_2 (дов. від 24.10.06) та представника позивача і третьої особи В. Вениславської (дов. від 16.10.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 на рішення від 19 червня 2006 року господарського суду Дніпропетровської області у справі №7/260 (31/145) за позовом житлово-будівельного кооперативу № 431 до закритого акціонерного товариства "Центр МЖК", закритого акціонерного товариства будівельної компанії "Пріоритет", товариства з обмеженою відповідальністю "Промторгсервіс", комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Житло", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром", про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2005 року житлово-будівельний кооператив № 431 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання на підставі статті 331 Цивільного кодексу України (435-15) права власності на об'єкти незавершеного будівництва багатоквартирних житлових будинків № 6 і № 7 за будівельною адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, житловий масив Сокіл. В подальшому позивач доповнив і уточнив позов вимогами про усунення перешкод в користування майном та оприлюднення інформації про недійсність Свідоцтва від 10 вересня 2004 року на право власності.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово і рішенням від 19 червня 2006 року господарського суду Дніпропетровської області (суддя Л.Коваль) в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

В касаційній скарзі громадянка ОСОБА_1, яка не є учасником судового процесу, зазначає, що рішення в даній справі стосується її прав  і просить його скасувати з підстав незастосування і неправильного застосування господарським судом статей 13, 43, 80, 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та припинити провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Житлово-будівельний кооператив № 431 подав до господарського суду позов про захист права власності на об'єкт незавершеного будівництва з тих підстав, що є їх замовником.

Господарським судом встановлено, що 24 червня 1994 року житлово-будівельний кооператив № 431 та Центр МЖК Жовтневого району м.Дніпропетровська, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "Центр МЖК", уклали договір підряду на виконання робіт, а також Типовий договір на проектування і будівництво кооперативного жилого будинку. Відповідно до пункту 1 зазначеного типового договору функції замовника були передані Центру МЖК Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Також судом встановлено, що 28 березня 2005 року за результатами проведення відкритих торгів закрите акціонерне товариство "Центр МЖК" на підставі договору продало недобудоване нерухоме майно, яке розташоване АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, товариству з обмеженою відповідальністю "Промторгсервіс", яке, в свою чергу, продало його товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Житло".

В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Промторгсервіс" оскаржило законність цього договору і рішенням від 2 листопада 2005 року  постійно діючого третейського суду при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті у справі № 1/2005 в позові відмовлено.

Крім того, судом встановлено, що 16 грудня 2004 року житлово-будівельний кооператив № 431 на підставі договору управління майном (об'єктом незавершеного будівництва) передав спірний об'єкт в управління товариству з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром" і рішенням від 7 лютого 2005 року господарського суду Дніпропетровської області у справі № 8/26 право довірчої власності на спірний об'єкт визнано за цим товариством.

Громадянка ОСОБА_1 право на подання касаційної скарги обгрунтовує рішенням від 8 вересня 2005 року третейського суду за позовом цієї особи до житлово-будівельного кооперативу № 431 та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром" про визнання права на отримання у власність частини незавершеного будівництва житлового дома, спонукання до дій, стягнення моральної шкоди.

Третейським судом встановлено, що громадянка ОСОБА_1 є членом житлово-будівельного кооперативу № 431, з яким 20 серпня 2005 року уклала угоду про передачу їй у власність п'ятого поверху незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.

За результатами вирішення спору, третейський суд визнав за  громадянкою  ОСОБА_1 право на отримання у власність частини незавершеного будівництва - п'ятого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром" протягом 12 вересня 2005 року передати позивачу п'ятий поверх незавершеного будівництва шляхом підписання додаткової угоди до договору пайової участі в житлово-будівельному кооперативі, забезпечити завершення будівництва та випровадити з будинку та прилеглої території усіх сторонніх осіб; стягнута моральна шкода у розмірі 50 000 грн.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що на момент ухвалення третейським судом рішення, на яке посилається громадянка ОСОБА_1, як на підставу подання касаційної скарги, спірне майно у володінні товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром"  не знаходилося.

За змістом статті 50 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) принцип обов'язковості рішення третейського суду застосовується відносно учасників третейського спору і рішення третейського суду не може розглядатися як акт, обов'язковий для виконання особами, які не є сторонами третейської угоди.

Згідно з положеннями глави 29 Цивільного кодексу України (435-15) особа може захистити право власності шляхом пред'явлення позову до особи, яка це право оспорює чи не визнає, а також про витребування спірного майна.

Відповідно до частин 3 і 4 статті 331 Цивільного кодексу України (435-15) до  завершення  будівництва  особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, і за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що  частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

Господарським судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від  12 квітня 2005 року право власності на спірне майно набуло товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Житло", яке є добросовісним набувачем майна, і за цієї обставини правомірно відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги щодо підвідомчості справи господарському суду не можуть бути враховані, оскільки не грунтуються на вимогах статті 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення від 19 червня 2006 року господарського суду Дніпропетровської області у справі № 7/260(31/145) залишити без змін, а касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 без задоволення.