Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу малого приватного підприємства

"Агротек", м. Тетіїв Київської області (далі -МПП "Агротек")

на постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 17.08.2006

зі справи № 88/20-06

за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного

товариства Теувес холдінг (Theeuwes Holdіng B.V.) "Тегра Україна

Лтд", м. Київ (далі -ДП "Тегра Україна Лтд")

до МПП "Агротек"

про стягнення 135364 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ДП "Тегра Україна Лтд" -Ящишиної А.Ф.,

МПП "Агротек" -Завальнюка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий

господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з МПП "Агротек" 104900 грн. збитків, завданих невиконанням відповідачем зобов'язань за договором бартеру від 16.04.2004 № 40-02-04-0015, штрафу в сумі 10880 грн. та 19584 грн. пені за несвоєчасну поставку товару.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2006 (суддя Iваненко Я.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 (колегія суддів у складі: суддя Рибченко А.О. -головуючий, судді Мельник С.М., Зеленіна Н.I.), позов задоволено. Названі судові акти з посиланням на приписи статей 526, 526, 612, 715, 716 Цивільного ексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 173, 1 216, 218, 230 - 232 Господарського кодексу України (436-15) мотивовано конанням відповідачем договірних зобов'язань із зустрічної поставки товару.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України МПП "Агротек" просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення по суті спору. Скаргу мотивовано тим, що невиконання з боку відповідача умов договору бартеру було спричинено істотним порушенням позивачем своїх зобов'язань за цим договором шляхом поставки відповідачеві насіння сої сортів "Ламберт", "Хардін" та гербіциду "Півот", які не внесено до Державного реєстру сортів рослин України та які не є придатними для вирощування в Україні.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарськ процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК Украї a>) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 16.04.2004 ДП "Тегра Україна Лтд" та МПП "Агротек" укладено договір бартеру № 40-02-04-0015, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачеві до 30.04.2004 насіння сої сорту "Ламберт" у кількості 11 тонн, сорту "Хардін" у кількості 10 тонн та гербіциду "Півот" у кількості 200 л, а відповідач -виконати зустрічну поставку сої товарної в кількості 98909 тонн у термін до 15.10.2004;

- пунктом 2.2 названого договору обумовлено, що якість поставленого позивачем товару повинна відповідати вимогам Державного стандарту України, встановленим для даного виду товару;

- при укладенні договору бартеру відповідач не повідомляв ДП "Тегра Україна Лтд" про конкретну мету придбання товару за цим договором;

- виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором бартеру було забезпечено нотаріально засвідченим договором застави від 23.04.2004, на підставі якого МПП "Агротек" (заставодавець) було передано позивачеві (заставодержатель) у заставу майно на загальну суму 214240 грн., а саме: сівалку "Accord" балансовою вартістю 99540 грн. та оприскувач балансовою вартістю 114700 грн.;

- пунктом 9 договору застави передбачено набуття заставодержателем права звернення стягнення на заставлене майно в разі несплати заставодавцем у визначений договором бартеру строк суми боргу та відсотків за користування грошима; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором бартеру позивач поставив відповідачеві насіння сої сортів "Ламберт", "Хардін" та гербіцид "Півот" на загальну суму 108800 грн.; якість поставленого товару відповідала вимогам державного стандарту України, що підтверджується результатами лабораторного аналізу;

- у визначений договором бартеру строк відповідач не виконав зустрічної поставки обумовленого товару на адресу ДП "Тегра Україна Лтд";

- за наслідками здійснення виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса було лише частково задоволено вимоги позивача за рахунок заставленого майна МПП "Агротек" на суму 5100 грн., в зв'язку з чим основний борг відповідача перед ДП "Тегра Україна Лтд" з урахуванням витрат останнього за вчинення виконавчого напису становить 103700 грн.;

- за несвоєчасне виконання зобов'язання з зустрічної поставки товару та фактичну односторонню відмову від договору на підставі пунктів 5.2 та 5.3 договору бартеру з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 19584 грн. та штраф у розмірі 10880 грн.

Причиною спору в даній справі стало питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений ДП "Тегра Україна Лтд" товар.

Господарські суди у вирішенні даного спору, з достатньою повнотою встановивши обставини, що входять до предмету доказування зі справи, надали цим обставинам правильну юридичну оцінку.

Відповідно до статей 715, 716 ЦК України (435-15) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 673 ЦК України (435-15) визначено вимоги щодо якості поставленого товару, а саме:

продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина перша);

якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (абзац другий частини другої);

якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (частина четверта).

Як вбачається з установлених судовими інстанціями обставин справи, позивач поставив на адресу відповідача товар обумовленого сторонами виду та сорту. Відтак господарські суди дійшли вірного висновку про те, що з огляду на необізнаність позивача щодо мети придбання відповідачем товару відвантажене позивачем насіння та гербіцид відповідали обумовленим у договорі бартеру вимогам якості, а саме -державним стандартам України для відповідного виду продукції.

За загальними умовами виконання зобов'язання, передбаченими статтею 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України (435-15) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України (435-15) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України (435-15) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною ж третьою статті 612 ЦК України (435-15)

Таким чином, з огляду на наведені законодавчі приписи господарські суди з урахуванням встановлених ними обставин справи, зокрема, факту невиконання відповідачем обов'язку з зустрічної поставки товару, правомірно задовольнили позов про стягнення з МПП "Агротек" 104900 грн. збитків, 19584 грн. пені та 10880 грн. штрафу.

Отже, передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2006 зі справи № 88/20-06 залишити без змін, а касаційну скаргу малого приватного підприємства "Агротек" -без задоволення.