12/291 Про витребування майна з чужого незаконного володіння - Текст документа

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.05.2006 (суддя Н.Гетя) в позові відмовлено, оскільки до початку сумісної діяльності свердловини Мехедівська №3,4 не існували, спірні свердловини побудовано та введено в експлуатацію за рахунок відповідача, сторони стали дольовими співвласниками.

Iнші свердловини, а саме Голотовщинська №1, Свиридівська №10, Голотовщинська №2 перебудовувалися.

Право власності у позивача та відповідача на свердловини виникло на підставі ст.ст. 331, 332 ЦК України (435-15) .

Докази права власності на свердловини НАК "Надра України"не надані, позивачем не наведено відсутності законних підстав для володіння відповідачем свердловинами, крім того рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 4/151 від 17.08.2005 припинено право власності ДП "Чернігівгазгеологія"на частку у спільному майні.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 (судді: Г.Мостова, I.Мамонтова, I.Фаловська) рішення суду залишено без змін.

Апеляційна постанова вмотивована тими обставинами, що частка відповідача у спільному майні складає 75%, а ДП "Чернігівгазгеологія"- 25%, сторони є дольовими співвласниками; згідно ст. 332 ЦК України (435-15) незаконність володіння відповідачем майном у встановленому законом порядку позивачем не доведено, рішенням господарського суду Полтавської області від 17.08.2005, яке переглядалося в апеляційному та касаційному порядку, припинено право власності ДП "Чернігівгазгеологія"на частку у спільному майні відшкодуванням позивачу вартості його частки.

Апеляційна інстанція зазначила, що у статутний фонд третьої особи передано майно не державної а колективної форми власності, знаходження певного майна на балансі не свідчить про наявність права власності на спірне майно.

НАК "Надра України"просить позовні вимоги задовольнити, судові рішення у справі скасувати, оскільки відповідач не повернув позивачу все отримане за договором про сумісну діяльність, після закінчення договору на користування спірне майно має бути повернуто державі згідно ст. 10 Закону України "Про нафту і газ" (2665-14)

Спірні свердловини створені підприємством "Ченігівнафтогазгеологія", створення свердловини не пов'язано з її прийняттям в експлуатацію, рішенням господарського суду у справі № 4/151 не встановлено факти, які мають значення для розгляду даної справи, нез'явлення до суду представника сторони є підставою для відкладення розгляду справи.

Прокурор просить судові рішення у справі скасувати, так як свердловини Мехедівська №№3,4 до початку спільної діяльності не існували, майно ДП"Чернігівнафтогазгеологія"є власнітю НАК "Надра України".

Касаційна інстанція вважає за необхідне відновити прокурору строк на внесення касаційного подання.

НАК "Надра України"звернулося до суду касаційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зміною складу керівництва юридичним управлінням та необхідністю підготовки позиції у справі.

Розглянувши клопотання позивача касаційна інстанція не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Обставинною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених в ст. 77 ГПК України (1798-12) . Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Враховуючи підстави для відкладення справи, наведені в ст. 77 ГПК України (1798-12) та з огляду на передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) мету та межі касаційного перегляду справи, касаційна інстанція вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки зазначені заявником причини для відкладення не можуть вважатися обставинами, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, розглянув доводи касаційної скарги та касаційного подання прокурора, перевіривши повноту встановлення обставин справи і правильність їх юридичної оцінки в оскаржуваних рішенні та апеляційній постанові, приходить до висновку, що касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню з таких підстав.

Норма ст. 111-7 ГПК України (1798-12) встановлює пряму заборону, яка не дозволяє суду касаційної інстанції встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні суду, вирішувати питання про достовірність доказів, додатково перевіряти докази, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази.

Касаційна інстанція перевіряє дотримання норм матеріального та процесуального права відносно вже встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи.

З огляду на зазначене не приймаються до уваги посилання скаржника на ті обставини, що наявні свердловини існували до початку сумісної діяльності, що вони були створені ДП "Чернігівнафтогазгеологія", створення свердловин не пов'язано із їх прийняттям в експлуатацію; наявністю чи відсутністю дозволу, оскільки такі твердження свідчать про інші обставини справи ніж ті, які встановлено судами попередніх інстанцій, про наміри переоцінити докази у справі.

Крім того визнання недійсними дозволів на користування надрами є форсмажорною обставиною (п. 35.1 договору про сумісну діяльність від 10.08.98)

Касаційна інстанція приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду по правах людини від 24.06.2003 "Стреч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Iрландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.

Зазначене в повній мірі стосується дозволів, які видані державою на 20 років, а згодом визнані недійсними в зв'язку з тим, що державний орган який їх видав діяв з порушеннями, а саме видав дозволи без проведення конкурсу.

Касаційна інстанція констатує необхідність застосування практики Європейського суду з прав людини в національному судочинстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України.

У постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2005 у справі № 4/151 зазначено, що господарськими судами встановлено, що відповідно до пп. 1 п.1 ст. 115 Цивільного кодексу України (435-15) , п.1 ст. 85 Господарського кодексу України (436-15) , п.1 ст. 18 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та п.5.2. Статуту НАК "Надра України" майно внесене у статутний фонд НАК "Надра України" належить самому НАК "Надра України", а держава в свою чергу є лише власником корпоративних прав НАК "Надра України".

Отже, у статутний фонд НАК "Надра України" передано майно не державної, а колективної форми власності, НАК "Надра України"не є належним відповідачем за первісним позовом у справі № 4/151, НАК правомірно відмовлено у задоволенні вимог до другого відповідача по згаданій справі.

Касаційна інстанція звертає увагу, що важливою умовою звернення з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння згідно ст. 387 ЦК України (435-15) є відсутність між позивачем та відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

Між тим спірне майно створено на підставі договору про сумісну діяльність де внесок нерезидента інвестора складає 36, 87 млн. грн.., а внесок підприємства "Чернігівнафтогазгеологія"12, 29 млн. грн.., частка власності у спільному проекті як встановлено господарськими судами складає 75% та 25% а отже вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння не враховують фактичні обставини справи, ігнорують факти встановлені господарськими судами, суперечать ст.ст. 11, 16, 387 ЦК України (435-15) .

Касаційна інстанція враховує судову практику по цій справі, факти встановлені в рішеннях господарських судів, а саме ухвалу Верховного Суду України від 02.02.2006, якою відмовлено у перегляді постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2005 у справі № 4/151 за позовом Приватної компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" в особі представництва в Україні до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про визначення порядку користування спільним майном, проведення оцінки та розподіл спільного майна.

Зазначене в повній мірі стосується ухвали Верховного Суду України від 09.03.2006 щодо відмови Генеральній прокуратурі України у скасуванні постанови Вищого господарського суду України у цій же справі.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Зокрема, якщо представниками сторін та інші учасники процесу не з'явилися в судове засідання а суд вважає що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та винесення судового рішення він може вирішити спір по суті, а отже відсутнє порушення ст. 77 ГПК України (1798-12) .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 та рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2006 у справі № 12/291 залишити без змін, а касаційну скаргу та касаційне подання -без задоволення.