Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченка О.С. - головуючий,

Ткаченко Н.Г.,

Хандуріна М.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року у справі № 5/11/06 господарського суду Миколаївської області за позовом ВАТ "Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного управління до ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 10 525,07 грн.,

за участю представників:

ВАТ "Теплоенергомонтаж" -Коняєв А.О. (дов. від 14.09.06), Полоз В.і. (дов. від 12.01.06), Жуковський А.Г. (дов. від 12.01.06);

ДП "НЕК "Енергоатом" -Гурова А.А. (дов. від 17.01.06);

В С Т А Н О В И В:

У січні 2006 року позивач -ВАТ "Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного управління пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення заборгованості в розмірі 10 525,07 грн.

Вказував, що відповідачем не виконано умови договору № 2-3 НСО від 12.01.2000, укладеного між сторонами, щодо оплати за виконані підрядні роботи.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13 березня 2006 року (суддя Міщенко В.I.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ДП "НАЕ "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Ужноукраїнська АЕС" на користь ВАТ "Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного управління 10 525,07 грн., витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року (колегія суддів у складі: Гладишева Т.Я. -головуючий, Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) рішення залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що факт виконання позивачем робіт за договором № 2-3 НСО від 12.01.2000, прийняття відповідачем цих робіт та порушення ним договірних зобов'язань щодо розрахунку за виконані роботи належним чином доведений, документально підтверджений.

У касаційній скарзі ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення у даній справі скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суту та рішення місцевого суду в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору № 2-3 НСО від 12.01.2000, укладеного між ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (Замовник) та ВАТ "Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного управління (Підрядник) (а.с. 8).

Відповідно до умов даного договору Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по виготовленню нестандартного обладнання для блоку № 1. Перелік робіт та строки виготовлення визначені в додатку № 1 до договору.

Підставою для розрахунків є двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт. Оплата за договором буде здійснюватись однією із законодавчо дозволених в Україні форм оплати, визначеною на момент здійснення розрахунків (п. 2.2 договору).

Строк дії договору з моменту врегулювання всіх розбіжностей до 31.12.2000 р.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу належним чином доведений, документально підтверджений.

Так, судами встановлено, що 26.12.2000 сторонами було складено акт № 156 виконаних робіт по виготовленню котельно-допоміжного та нестандартного обладнання за грудень 2000 р., відповідно до якого Підрядником виконано роботи на суму 10 525,07 грн., в т.ч. ПДВ -1 754,18 грн. Даний акт підписаний представниками сторін, засвідчений печатками, без будь-яких претензій зі сторони Замовника по якості виконаних робіт, розбіжностей даних технічної документації та вартості виконаних робіт (а.с. 9).

14.10.2005 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 50/08-151-05 з вимогою сплатити вартість виконаних робіт на суму 10 525,07 грн., в 7-денний термін з часу отримання даного листа, посилаючись на ст. 530 ЦК України (435-15) (а.с. 10).

Відповідач залишив лист-вимогу без задоволення.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення основного боргу місцевий господарський суд правильно встановив і виходив з того, що підписаний сторонами акт виконаних робіт є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, а тому позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 530 ЦК України (435-15) , пред'явив відповідачу вимогу, яка залишена останнім без задоволення, зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт відповідачем в повній мірі не виконані, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Апеляційний господарський суд правомірно погодився з висновком господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України (435-15) , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 525, 526 ЦК України (435-15) встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, є законним та обгрунтованим.

Враховуючи, що у відповідності зі ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, доводи касаційної скарги, які стосуються оцінки доказів слід залишити поза увагою.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційної інстанції є обгрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Національна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року у справі № 5/11/06 залишити без змін.