ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 р.
№ 2-16/12254-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
відповідачів
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Закритого акціонерного товариства "Юніор Стар"
на рішення
від 07.08.2006р. господарського суду Автономної Республіки
Крим
у справі
№ 2-16/12254-2006
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Юніор Стар"
до
Ялтинської міської ради
про
визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006р. ЗАТ "Юніор Стар"звернулось до господарського
суду із позовом до Ялтинської міської ради про визнання права
власності на об'єкт незавершеного будівництва - п'ятиповерхову
будівлю торгово-адміністративного центру з підвалом, площею
забудови орієнтовно 71,76м-2, розташований на відстані 0,15м від
3-го корпусу жилого будинку № 24 по вул. Гоголя в м. Ялта з
привласненням незавершеному будівництву об'єкту нерухомості
самостійної адреси: м. Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в зв'язку з виконанням
ЗАТ "Юніор Стар"будівельних робіт на підставі відповідних дозволів
та на наданій в користування земельній ділянці, у нього на
законних підставах виникло право власності на створений ним об'єкт
незвершеного будівництва.
В судовому засіданні представник позивача, не змінюючи
підстав позову, уточнив позовні вимоги, у зв'язку з чим просив суд
визнати за ЗАТ "Юніор Стар"право власності на об'єкт незавершеного
будівництва - п'ятиповерхову будівлю торгово-адміністративного
центру з підвалом, площею забудови 95,12м, загальною площею
508,92м-2, розташований на відстані 0,15м від 3-го корпусу
житлового будинку № 24 по вул. Гоголя в м. Ялта з привласненням
незавершеному будівництву об'єкту нерухомості самостійної адреси:
м. Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на норми
статті 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
вважає, що
спірний об'єкт є самочинним будівництвом, на яке у позивача не
може виникнути право власності.
Крім того, відповідач посилався на те, що будівництво
здійснювалося з відхиленням від проекту та за відсутності дозволу
інспекції ДАБК.
Рішенням від 07.08.2006р. господарського суду Автономної
Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) позовні вимоги задоволені
в повному обсязі, а саме, визнано право власності за ЗАТ "Юніор
Стар"на об'єкт незавершеного будівництва - п'ятиповерхову будівлю
торгово-адміністративного центру з підвалом, площею забудови
95,12м, загальною площею 508,92м-2, розташований на відстані 0,15м
від 3-го корпусу житлового будинку № 24 по вул. Гоголя в м. Ялта з
привласненням незавершеному будівництву об'єкту нерухомості
самостійної адреси: м. Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
Ухвалюючи судове рішення суд дійшов висновку, що будівництво
спірного об'єкту здійснювалось безпосередньо позивачем з дозволу
виконавчого органу власника землі, а об'єкт будівництва
безпосередньо пов'язаний фундаментом з земельною ділянкою, що
знаходиться в користуванні позивача.
Вказане на думку суду свідчить про те, що позивач
обгрунтовано вважає себе власником створеного ним об'єкту
незавершеного будівництва.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
право власності набувається на підставах, які не
заборонені законом, зокрема, на підставі різних угод, не
заборонених законом.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про власність"майно
( 697-12 ) (697-12)
, набуте в результаті господарської діяльності є
власністю господарюючого суб'єкта.
На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що
створений позивачем об'єкт незавершеного будівництва є новою
річчю, в розумінні статті 331 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, а відповідно до статті 21 Закону України "Про
власність"є ( 697-12 ) (697-12)
власністю позивача, оскільки будь-які
перешкоди виникнення цього права в розумінні наведених вимог
закону - відсутні.
ЗАТ "Юніор Стар"подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину
рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.08.2006р., а резолютивну частину даного рішення залишити без
змін.
Зокрема, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що
при дослідженні питання про природу походження права власності
позивача на спірне майно, суд не застосував положення Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
а саме.
На підставі частини З статті 331 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
до завершення будівництва (створення майна) особа
вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були
використані в процесі цього будівництва (створення майна) -тобто,
в даному випадку право власності позивача на об'єкт незавершеного
будівництва прямо передбачається законом та не потребує
додаткового доведення.
Між тим, набуте позивачем право на спірний об'єкт
незавершеного будівництва є непорушним в розумінні стаття 41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, забезпечується державою і
захищається судом (стаття 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
).
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів
вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції під час розгляду справи, між власником Саркісян I. А. та
АТЗТ "Юніор Стар", був укладений договір оренди № 1 від
01.07.1999р. нежитлового приміщення в літ. А, 1 поверх, загальною
площею 181,2м-2 у складі: головне, площею 167м-2 і підсобне
приміщення, площею 14,2м-2, що розташовані за адресою: м. Ялта,
вул. Гоголя, 24 для розміщення магазину.
Вказане приміщення являє собою частину вбудованих нежилих
приміщень багатоквартирного житлового будинку № 24 по вул. Гоголя
в м. Ялта, загальна площа яких, згідно з довідкою Ялтинського БТI
складає - 9974,6м-2, а частка орендованого нежилого приміщення в
загальній площі всіх приміщень житлового будинку складає -2/100.
За договором від 27 грудня 2000 р., який був затверджений:
Ялтинською міською радою, Фондом комунального майна Ялтинської
міської ради та погоджений Ялтинським міським управлінням
земельних ресурсів, ЗАТ "Юніор Стар"була визначена ідеальна частка
в земельній ділянці загального користування, яка склала за
попередніми даними 0,0071га.
На підставі вищезгаданого договору про порядок користування
земельною ділянкою від 27.12.2000р та відповідних дозволів
Ялтинської міської ради Кримським інститутом екології і
проектування був розроблений проект відведення земельної ділянки,
розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Гоголя, 24, у складі якого
було передбачено відведення земельної ділянки ЗАТ "Юніор Стар"в
загальне пайове тимчасове довгострокове користування на умовах
оренди для експлуатації і обслуговування магазину.
Вказаний проект відведення земельної ділянки у встановленому
законом порядку отримав позитивні висновки Ялтинської СЕС,
Управління головного архітектора Ялтинської міськради, Південно -
Кримської регіональної державної інспекції Республіканського
комітету з охорони навколишнього середовища і природних ресурсів
АРК, Ялтинського міського управління земельних ресурсів.
28.12.2000р. в ході розробки проекту відведення, був
складений акт обстеження і узгодження зовнішніх меж земельної
ділянки, запроектованої до відведення, якій був підписаний і
погоджений всіма землекористувачами, в тому числі, план-схеми
земельної ділянки..
Після закінчення проектування земельної ділянки Кримським
інститутом екології і проектування в 2001 році був складений
технічний звіт з перенесення на місцевість меж земельної ділянки,
розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Гоголя, 24, в тому числі,
стосовно ЗАТ "Юніор Стар"і цей технічний звіт був погоджений з
Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів і Головним
управлінням архітектора Ялтинської міськради.
Рішенням Ялтинської міської ради від 31.01.2001 р № 30 "Про
затвердження технічних звітів з встановлення меж земельних ділянок
підприємствам, організаціям, установам і підприємцям та наданні їх
в постійне користуватися і в оренду на землях м. Ялти"вказаний
технічний звіт був затверджений і позивачу була надана в тимчасове
користування на умовах оренди земельна ділянка за адресою: м.
Ялта, вул. Гоголя, 24, без встановлення меж.
01 грудня 2001 року між ЗАТ "Юніор Стар"та власником
орендованих нежилих приміщень - Саркісян I., був укладений
інвестиційний договір щодо будівництва і інвестування об'єкту
нерухомості, поруч з орендованими нежилими приміщеннями, згідно з
умовами якого, інвестор зобов'язався проводити фінансування
будівництва, а ЗАТ "Юніор Стар" за рахунок інвестованих коштів
зобов'язалося здійснити будівництво об'єкту.
01 грудня 2003 р., за наслідками розгляду висновків протоколу
виїзного засідання містобудівної ради головного архітектора
Ялтинського міськвиконкому від 13.11.2002р № 6-2002 про можливість
здійснення будівництва, Ялтинським міськвиконкомом було прийнято
рішення від № 478 (1) "Про дозвіл здійснення
проектно-дослідницьких робіт з реконструкції житлових і підсобних
приміщень на території м. Ялти і селищ"..
Пунктом 1.5. даного рішення ЗАТ "Юніор Стар"було дозволено
протягом одного року здійснення проектно-дослідницьких робіт з
реконструкції з розширенням магазину "Будймаркет "Юніор Стар"за
адресою: м. Ялта, вул. Гоголя, 24.
У 2004 році був розроблений робочий проект "Прибудова
підсобних та перепланування існуючих приміщень, нежилого
приміщення ЗАТ "Юніор Стар"по вул. Гоголя, 24 в м. Ялта", який був
погоджений зо всіма відповідними органами та підтверджений
висновком № ЗОА-04-2005 державної експертизи від 11.03.2005р
Служби "Укрінвестекспертиза"в АР Крим.
11.06.2004р виконкомом Ялтинської міської ради було прийнято
рішення від № 919 про дозвіл ЗАТ "Юніор Стар"будівництва прибудови
і перепланування існуючих приміщень магазину "Будмаркет"по вул.
Гоголя, 24 в м. Ялта.
За рахунок власних коштів позивача та коштів, інвестованих
Саркісян I. за умовами договору інвестування від 01 грудня 2001
року, позивачем було збудовано п'ятиповерхову будівлю з підвалом,
яка представляє собою об'єкт незавершеного будівництва - будівлю
торгово-адміністративного центру.
В подальшому, сторони інвестиційного договору 01.06.2006р
уклали угоду про розірвання договору і цією угодою було визначено,
що інвестор відмовляється від своїх претензій стосовно створеного
сумісними діями об'єкту нерухомості і сторони визнають, що всі
використані будівельні матеріали, конструкції, устаткування і
роботи з будівництва об'єкту, що в сукупності являють собою об'єкт
незавершеного будівництва, є власністю ЗАТ "Юніор Стар", а
останній, в свою чергу, зобов'язується протягом року повернути
Iнвестору внесені ним грошові кошти на будівництво об'єкту.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
земельна ділянка - це частина земної поверхні зі
встановленими межами, певним місцем розташування, з певними,
стосовно неї, правами і право на земельну ділянку розповсюджується
на простір, який знаходиться над і дід поверхнею ділянки на висоту
і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих і інших
будівель і споруд.
За приписами статті 95 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором,
мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі і
споруджувати житлові будинки, виробничі і інші будівлі і споруди.
Статтею 415 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що землекористувач має право власності на будівлі
(споруди), збудовані на земельній ділянці.
Ухвалюючи судове рішення суд, на підставі встанолених
обставин справи дійшов висновку, що право користування ЗАТ "Юніор
Стар" земельною ділянкою, що прилягає до жилого будинку № 24 по
вул. Гоголя в м. Ялта, засноване на рішенні Ялтинської міської
ради від 31.01.2001р № ЗО, яким позивачу була надана в тимчасове
користування на умовах оренди земельна ділянка за адресою: м.
Ялта, вул. Гоголя, 24 без встановлення меж та підтверджується
договором від 27 грудня 2000 року про порядок користування
земельною ділянкою, який не розірвано і не визнано недійсним у
встановленому законом порядку.
При цьому, зазначено, що позивач регулярно вносить на рахунки
місцевого бюджету плату за користування земельною ділянкою, що
підтверджується відповідними платіжними документами та не
заперечується відповідачем.
Таким чином, враховуючи що будівництво спірного об'єкту
здійснювалось безпосередньо з дозволу виконавчого органу власника
землі та ту обставину, що об'єкт будівництва безпосередньо
пов'язаний фундаментом з земельною ділянкою, що знаходиться в
користуванні позивача, на підставі вищенаведених норм
законодавства, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що
позивач правомірно вважає себе власником створеного ним об'єкту
незавершеного будівництва.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що право власності набувається на
підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі різних
угод, не заборонених законом.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про власність"майно
( 697-12 ) (697-12)
, набуте в результаті господарської діяльності є
власністю господарюючого суб'єкта.
За приписами пункту 1 статті 331 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, право власності на нову річ, яка виготовлена
(створена) особою, отримується саме цією особою, якщо інше не
передбачено законом або договором.
Створений позивачем об'єкт незавершеного будівництва
відповідно до статті 331Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
статті 21 Закону України "Про власність"є ( 697-12 ) (697-12)
власністю
позивача, оскільки будь-які перешкоди виникнення цього права в
розумінні наведених вимог закону - відсутні.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
постановою Господарського суду АР Крим від 20 березня 2006 року у
справі № 2-2/6109-2006А встановлені преюдиціальні факти стосовно
того, що прийняте виконкомом Ялтинської міськради рішення про
дозвіл позивачу будівництва повністю відповідає вимогам закону та
щодо правомірності використання позивачем земельної ділянки, на
якій розташовано незвершений будівництвом об'єкт.
За приписами статті 48 Закону України "Про власність"власник
( 697-12 ) (697-12)
має право вимагати усунення будь-яких порушень свого
права, а на підставі частини 1 статті 392 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна має право пред'явити позов про
визнання його права власності, якщо це право заперечується або не
визнається іншою особою.
Відповідно до статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом
захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання
права.
Главою 24 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені
способи набуття права власності, зокрема, відповідно до частини 4
статті 332 цього кодексу, якщо вартість переробки і створеної
нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності
на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку
переробку.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази. Касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у
даній справі судом першої та апеляційної інстанції.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи, судова колегія
вважає за необхідне зазначити, що доводи заявника викладені у
касаційній скарзі не відповідають обставинам справи та
спростовуються висновками суду зробленими на підставі норм
матеріального права, зокрема, приписів статті 331 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення
у справі прийняте у відповідності з нормами матеріального та
процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.08.2006р. у справі № 2-16/12254-2006 залишити без змін, а
касаційну скаргу ЗАТ "Юніор Стар"без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач