ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 жовтня 2006 р.
 
     № 1/194-11/56
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючого
 
     Овечкіна В.Е.,
 
     суддів
 
     Чернова Є.В.,
 
     Цвігун В.Л.,
 
     за участю представників:
 
     позивача
 
     - не з'явився,
 
     відповідача
 
     - не з'явився,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     ЗАТ "Бродиагробуд"
 
     на постанову
 
     від 18.07.2006 Львівського апеляційного господарського суду
 
     у справі
 
     №1/194-11/56
 
     за позовом
 
     ЗАТ "Бродиагробуд"
 
     до
 
     приватного підприємця ОСОБА_1
 
     про
 
     розірвання угоди НОМЕР_1
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням   господарського   суду   Львівської   області   від
24.03.2006 позов задоволено -  на  підставі  ст.ст.610,611,651  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
         розірвано укладену між сторонами угоду  НОМЕР_1
на пайову участь у будівництві  12-квартирного  житлового  будинку
АДРЕСА_1.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
18.07.2006 рішення скасовано, провадження у  справі  припинено  на
підставі п.1  ч.1  ст.80  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  зв'язку  з
непідвідомчістю  господарському  спорів  за  участю  громадян   та
юридичних  осіб,  оскільки  однією  із  сторін  угоди  НОМЕР_1   є
громадянин ОСОБА_1.
 
     ЗАТ  "Бродиагробуд"  у  поданій  касаційній  скарзі   просить
постанову скасувати, рішення залишити  без  змін,  посилаючись  на
наявність передбачених ч.2 ст.651 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          підстав
для  розірвання  договору,  оскільки  відповідач  систематично  не
виконував  зобов'язання  щодо   оплати   за   виконані   позивачем
будівельно-монтажні роботи.
 
     Колегія суддів,  перевіривши  фактичні  обставини  справи  на
предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального  права,  дійшла  висновку,  що   касаційна   скарга
підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без  змін
з наступних підстав.
 
     Скасовуючи  первісне  рішення  про  задоволення   позову   та
припиняючи провадження у  справі,  апеляційний  господарський  суд
виходив з того, що:
 
     Між  громадянином  ОСОБА_1  -Пайовиком  (Дольовиком)  та  ЗАТ
"Бродиагробуд"(Підрядником)  укладена  угода  НОМЕР_1  на   пайову
участь в будівництві 12-ти квартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
 
     З  преамбули  даної  угоди   вбачається,   що   текст   угоди
розроблений ЗАТ "Бродиагробуд", апелянт  зазначений  в  угоді,  як
громадянин, будинок зазначений, як житловий.
 
     Згідно  п.1.1   угоди   Підрядник   зобов'язується   виділити
Дольовику двокімнатну квартиру за  НОМЕР_2  загальною  будівельною
площею 71,16 кв.м.
 
     Згідно розділу 2 угоди визначена попередня вартість  квартири
в розмірі 110213 грн., та вказано, що вона є  змінною  і  залежить
від вартості виконуваних підрядником робіт.
 
     Відповідно до п. 6.2 угоди факт завершення будівельних  робіт
оформлюється актом  державної  приймальної  комісії  та  актом  за
підписом Пайовика та Підрядника.
 
     В розділі 10 угоди  (юридичні  адреси  та  реквізити  сторін)
вказано прізвище, адреса та паспортні дані ОСОБА_1, без зазначення
ідентифікаційного коду, розрахункового рахунку,  номеру  свідоцтва
про підприємницьку діяльність. Підпис апелянта, завірений печаткою
СПД-ФО ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером НОМЕР_3.
 
     Листом   НОМЕР_4   ЗАТ   "Бродиагробуд"ставить   до    відома
громадянина ОСОБА_1, що оспорюваний договір закінчився  і  просить
його  прибути  в  ЗАТ  "Бродиагробуд"для   проведення   остаточних
розрахунків. Причому в листі не  вказано,  коли  саме  і  за  якою
адресою ОСОБА_1 повинен прибути,  що  розуміється  під  остаточним
розрахунком. З листа  вбачається,  що  адресований  він  приватній
особі.
 
     На виконання ухвали Бродівського  районного  суду  Львівської
області від 23.02.2005 року державною виконавчою службою  винесено
постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на  його
відчуження,  якою  ЗАТ   "Бродиагробуд"заборонено   розпоряджатися
квартирою НОМЕР_2 АДРЕСА_1.
 
     Ухвалою Бродівського районного суду  Львівської  області  від
11.08.2005  року   по   справі   за   позовом   ОСОБА_1   до   ЗАТ
"Бродиагробуд"про визнання незаконним розірвання угоди, призначено
будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертів  поставлено
коло питань, що стосуються житлового будинку АДРЕСА_1, та квартири
НОМЕР_2.
 
     ЗАТ  "Бродиагробуд"надіслало  пропозицію  НОМЕР_5,  адресатом
якої є приватний підприємець ОСОБА_1.
 
     З тексту угоди НОМЕР_1 не вбачається, що вона  була  укладена
підприємцем або з  метою  здійснення  підприємницької  діяльності.
Друга сторона угоди так само вважала конрагента фізичною особою  -
громадянином аж до надіслання  пропозиції  НОМЕР_5.  З  матеріалів
справи  вбачається,  що  це   сталося   після   початку   розгляду
Бродівським районним судом,  справи  за  позовом  ОСОБА_1  до  ЗАТ
"Бродиагробуд"по згаданій угоді, після накладення арешту на  майно
та призначення будівельно-технічної експертизи житлового будинку.
 
     Твердження позивача  про  те,  що  зазначена  угода  завірена
печаткою СПД-ФО ОСОБА_1. судовою колегією не  прийнято  до  уваги,
оскільки наявність  печатки  ніяким  чином  не  впливає  на  зміст
відносин, які виникли у сторін укладеної угоди.
 
     Наявність у позивача  не  завіреної  копії  свідоцтва  СПД-ФО
ОСОБА_1 не доводить ніякого факту, тому, що копія свідоцтва  не  є
додатком до оспорюваної угоди,  крім  того,  в  угоді  про  це  не
вказано. Копія свідоцтва видається підприємцем на вимогу  покупців
товарів (робіт, послуг).
 
     Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  справа,  яка
розглядається у Бродівському районному суді Львівської області  та
на яку  посилається  апелянт,  зупинена,  але  такий  висновок  не
підтверджується матеріалами даної справи.
 
     Згідно з ч.1  ст.12  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарським
судам підвідомчі справи у  спорах,  що  виникають  при  укладанні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
 
     Відповідно   до   ч.   1   ст.179   ГК   України   ( 436-15 ) (436-15)
        
майново-господарські зобов'язання, які  виникають  між  суб'єктами
господарювання    або    між    суб'єктами    господарювання     і
негосподарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі
господарських      договорів,      є      господарсько-договірними
зобов'язаннями.
 
     Ст.80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         вказує,  що  юридичною  особою  є
організація, створена  і  зареєстрована  у  встановленому  законом
порядку.
 
     Згідно  ст.51  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
           до   підприємницької
діяльності фізичних осіб застосовуються  нормативно-правові  акти,
що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб,  якщо  інше
не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
 
     Апеляційний  господарський  суд  дійшов   до   висновку,   що
відносини, які виникли внаслідок укладення сторонами угоди НОМЕР_1
не  є  за  своєю  суттю  та   правовою   природою   господарськими
відносинами. З боку  відповідача  договір  укладався  громадянином
ОСОБА_1 як фізичною особою - громадянином.
 
     Колегія погоджуєт ься з висновком суду про наявність  підстав
для припинення провадження у справі з огляду на таке.
 
     Судом апеляційної інстанції на  підставі  ретельної  правової
оцінки умов угоди НОМЕР_1, наявних  у  справі  ЗАТ  "Бродиагробуд"
НОМЕР_4, НОМЕР_6 та з  врахуванням  ухвал  Бродівського  районного
суду  Львівської  області  від  23.02.2005  та  від  11.08.2005  у
цивільній  справі   за   участю   громадянина   ОСОБА_1   та   ЗАТ
"Бродиагробуд", та інших доказів в їх сукупності  з  достовірністю
встановлено, а  позивачем  не  спростовано  факт  укладення  угоди
НОМЕР_1 з боку пайовика (дольовика)  громадянином  ОСОБА_1,  тобто
фізичною особою, у зв'язку з чим зазначену угоду не можна  вважати
укладеною між суб'єктами господарювання (господарським договором).
 
     Отже, суб'єктний склад угоди НОМЕР_1 свідчить про відсутність
виникнення на підставі неї господарських  відносин,  а  тому  цією
угодою  не  породжуються  господарські  зобов'язання  в  розумінні
ст.179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Окрім того, як встановлено судом, згідно п.1.1 угоди  НОМЕР_1
підрядник    (позивач)    зобов'язується    виділити     дольовику
(відповідачу) двокімнатну квартиру  за  НОМЕР_2  загальною  площею
71,16 кв.м., що вказує  про  спрямованість  угоди  на  задоволення
житлових потреб громадянина ОСОБА_1.
 
     Адже,  відповідно  до  ст.ст.379,382  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку,  призначене
та придатне для постійного  проживання  в  ньому  фізичної  особи.
Таким чином угода НОМЕР_1, на розірванні якої наполягає  скаржник,
не була укладена  ОСОБА_1,  як  підприємцем,  з  метою  здійснення
господарської діяльності.
 
     Судом   обгрунтовано   відхилено   посилання   позивача    на
засвідчення угоди  печаткою  СПД-ОФ  ОСОБА_1,  оскільки  наявність
печатки  ніяким  чином  не  змінює  змісту  врегульованих   угодою
відносин, які за своєю правовою природою не є господарськими.
 
     Згідно з ч.1  ст.12  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарським
судам підвідомчі справи у  спорах,  що  виникають  при  укладанні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
 
     В свою чергу, справи по спорах,  що  виникають  з  цивільних,
житлових правовідносин, якщо хоча б однією із  сторін  у  спорі  є
громадянин, підвідомчі районним судам.
 
     Зважаючи на викладене даний спір  за  участю  громадянина  та
юридичної  особи  повинен  розглядатися   в   порядку   цивільного
судочинства.
 
     Отже,   суд   апеляційної   інстанції   правомірно   припинив
провадження у даній справі згідно з  п.1  ч.1  ст.80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , а тому  колегія  не  вбачає  підстав  для  скасування
оскаржуваної постанови.
 
     Враховуючи          викладене          та           керуючись
ст.ст.111-5,111-7,111-9-111-11    Господарського    процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
18.07.2006 у справі №1/194-11/56 залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу ЗАТ "Бродиагробуд" -без задоволення.
 
     Головуючий, суддя В.Овечкін
 
     Судді: Є. Чернов
 
     В. Цвігун