ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р.
№ 36/484пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційного подання
Заступника прокурора Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області
від 16.03.2006р.
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Укривестстрой", м. Донецьк
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк", м. Донецьк
2. Командитного товариства "Соціальна
ініціатива і Компанія" в особі
представництва Командитного товариства
"Соціальна ініціатива і Компанія",
м. Донецьк
про
визнання недійсним інвестиційного контракту №11088 від 13.09.2004р. з додатковою угодою від 06.09.2005р. та договору підряду №05-01/27 від 06.10.2004р.
за участю представників:
прокурора відділу Генеральної прокуратури України: Прасова О.О. -посв. №112 від 25.09.2006р.
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фирма Укривестстрой" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" та Командитного товариства "Соціальна ініціатива і Компанія" в особі представництва Командитного товариства "Соціальна ініціатива і Компанія" про визнання недійсними інвестиційного контракту №11088 від 13.09.2004р. з додатковою угодою від 06.09.2005р. та договору підряду №05-01/27 від 06.10.2004р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що інвестиційний контракт №11088 від 13.09.2004р. складений сторонами з порушенням ст.24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) в частині відсутності його реєстрації для здійснення іноземної інвестиції. Крім того, як зазначає позивач, у самому контракті в порушення ст. 1131 ЦК України (435-15) відсутній порядок координації спільної діяльності та питання покриття збитків і ведення обліку спільної діяльності.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.06р. з даної справи позов задоволено.
Рішення мотивоване тим, що на момент укладення спірного інвестиційного контракту сторони допустили порушення закону, а саме ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) , п.4 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, та ст. 1131 ЦК України (435-15) . Договір підряду №05-01/27 від 06.10.2004р. визнаний недійсним як наслідок визнання недійсним інвестиційного контракту, оскільки він укладався на виконання п. 5.3.1 інвестиційного контракту.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2006р. у даній справі заступник прокурора Донецької області звернувся з касаційним поданням до Вищого господарського суду України, в якому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи подання тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) , ст. 395 ГК України (436-15) , ст. 1137 ЦК України (435-15) та ст. 43 ГПК України (1798-12) .
Позивач, відповідач-1, відповідач-2 не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
У відзиві на касаційне подання ТОВ "Фирма Укривестстрой" та ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" просять залишити судове рішення в силі, а касаційне подання без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційного подання відмовити, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2004р. між Приватним підприємством "Фирма Укривестстрой" (правонаступник ТОВ "Фирма Укривестстрой") та Командитним товариством "Соціальна ініціатива і Компанія" укладено інвестиційний контракт №11088 по будівництву багатоповерхового житлового будинку у м. Донецьку /далі - інвестиційний контракт/, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту по будівництву багатоповерхового житлового комплексу у м. Донецьку по вул. Бахметєва, 73, мікрорайон "Текстильщік", на земельній ділянці загальною площею -0, 3 га.
На виконання умови п. 5.3.1 інвестиційного контракту, між позивачем та відповідачем -ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк", яке діє від імені та за дорученням Командитного товариства "Соціальна ініціатива і Компанія" (м. Москва) на підставі довіреності №352 від 26.04.2004р. та Статуту уклали договір підряду від 06.10.2004р. №05-01/27 на виконання робіт по будівництву багатоповерхового житлового комплексу у м. Донецьку по вул. Бахметєва, 73, мікрорайон "Текстильщік", відповідно до якого позивач був визначений Генеральним підрядчиком.
Статтями 3, 23 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) встановлено, що іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність, не пов'язані зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.
Згідно ч.1 ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) господарська діяльність на підставі відзначених в ст. 23 цього Закону договорів (контрактів) регулюється законодавством України.
Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяльність, під які підпадають взаємовідносини сторін за інвестиційним контрактом, регулюється главою 77 ЦК України (435-15) та загальними положеннями про зобов'язання.
Статтею 1131 ЦК України (435-15) встановлено, що умови договору про спільну діяльність, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення інших спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх частка в результаті спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами), а самі договори (контракти) повинні бути зареєстровані в терміни і в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.4 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997р. №112 (112-97-п) , державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до ст. 23 та ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) .
Господарським судом встановлена відсутність обов'язкової державної реєстрації оспорюваного інвестиційного контракту, що виключає можливість здійснення інвестицій за контрактом, а в самому контракті відсутні встановлені законом положення про визнання порядку координації спільної діяльності, з питань покриття збитків і ведення обліку спільної діяльності.
З урахуванням викладеного, висновок місцевого господарського суду щодо недійсності інвестиційного контракту №11088 від 13.09.2004р. з додатковою угодою від 06.09.2005р. та договору підряду №05-01/27 від 06.10.2004р., який укладений на виконання цього інвестиційного контракту, колегією визнається обгрунтованим, оскільки при укладенні інвестиційного контракту сторони не дотримались вимог чинного законодавства.
Твердження заступника прокурора щодо порушення господарським судом норм процесуального права не приймаються до уваги, оскільки процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.111-10 ГПК України (1798-12) , та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.
Що ж до посилань заступника прокурора у касаційному поданні, як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду, на інтереси громадян - інвесторів, які не були залучені до участі у справі і які не можуть захистити свої права шляхом оскарження судового рішення, яке зачіпає їх інтереси, - то колегія зазначає, що вказані інвестори - фізичні особи не позбавлені права та можливості звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на рішення суду у відповідності до ст. 107 ГПК України (1798-12) .
Слід також зазначити, що відповідно до письмового звернення інвесторів - фізичних осіб у складі 34 осіб, останні просять суд касаційної інстанції з метою захисту їх інтересів залишити рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2006р. у даній справі без змін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання прокурора залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2006р. у справі №36/484пн залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко