Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка I.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 3/56-20/311 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "УкрРосенергоконсалтинг" до відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "УкрРосенергоконсалтинг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 44179660,93 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1/06-98 від 22 грудня 1997 року щодо сплати за спожиту з грудня 1997 року по лютий 1998 року електричну енергію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 червня 2005 року, поновлено строк позовної давності, позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "УкрРосенергоконсалтинг" 7878098,23 грн. основного боргу, 2579603,38 грн. 3% річних. В частині позовних вимог на суму 20559235,68 грн. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 червня 2005 року скасовано в частині відмови в позові щодо стягнення інфляційних втрат, а справу в цій частині передано для розгляду господарському суду Дніпропетровської області. В решті вказані судові рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

21 жовтня 2005 року позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про винесення додаткового рішення у справі № 20/311 про додаткове стягнення з відповідача 12002629,31 грн. -суми приросту за рахунок інфляції та 1054050,20 грн. -суми, що не донарахована судом стосовно 3 %.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2006 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року, у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі відмовлено.

Виправлено арифметичну помилку в абзацах 41-43 мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року у справі № 20/311, викладено їх в наступній редакції:

"На підставі викладеного пред'явлена позивачем до стягнення сума трьох процентів річних обгрунтована, але підлягає задоволенню частково в сумі 2583770,75 грн. за період з 10 серпня 2001 року по 1 січня 2005 року, тобто в межах заявленого позивачем в уточнених розрахунках періоду, але із застосуванням загального строку позовної давності в три роки для цих нарахувань з дати пред'явлення позову (10 серпня 2004 року), виходячи із наступного розрахунку:

7878098,23 х 3 % х 1240 діб / 100 % х 365 діб = 802918,50 грн. -три проценти річних, нарахованих на основний борг по визнаній претензії,

17473415,93 грн. х 3 % х 1240 діб / 100 % х 365 діб = 1780852,25 грн. -три проценти річних, нарахованих на основний борг (без суми стягнутого державного мита), що підлягає стягненню за судовим рішенням у справі № 20/71, а всього: 802918,50 грн. + 1780852,25 грн. = 2583770,75 грн."

Внесено зміни до абзацу 3 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року. Зазначено, що належною до стягнення з відповідача на користь позивача сумою процентів є 2583770,75 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2006 року в частині виправлення арифметичної помилки в рішенні господарського суду від 9 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року в повному обсязі, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, та припинити провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Приймаючи ухвалу про виправлення арифметичної помилки в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 9 березня 2005 року, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з умов даної норми процесуального права та того, що таке виправлення не змінить суті прийнятого судового рішення.

Відповідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду м ь бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених вказаним Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспромож і боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 89 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачає можливості оскарження ухвал про виправлення арифметичної помилки в апеляційному чи касаційному порядку.

Отже, прийнявши апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, яка не може бути оскаржена, та, переглянувши її за правилами перегляду судових рішень в апеляційному порядку, суд другої інстанції припустився порушень процесуального права, які тягнуть за собою скасування постанови апеляційного господарського суду із припиненням апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 3/56-20/311 скасувати.

Апеляційне провадження у справі № 3/56-20/311 припинити.