44/142пн Про визнання простого векселя таким, що немає сили - Текст документа

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2006 (суддя Є.Мезенцев) позовні вимоги задоволені, простий вексель емітований АТ "Укртатнафта"на суму 5629688, 65 грн. із строком платежу за пред'явленням визнано таким, що не має сили простого векселю.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що юридичної особи, зареєстрованої згідно законодавства України з найменуванням АТЗТ "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас", яка є векселедержателем спірного векселя не існує, що підтверджується довідкою головного управління статистики від 01.02.2006.

На векселі фактично відсутній реквізит пов'язаний із найменуванням особи якій або по наказу якої повинен бути здійснений платіж; чинне вексельне законодавство не передбачає оформлення актів приймання-передачі векселів, зазначені акти юридичних наслідків не створюють.

Судом не можуть бути прийнятті до уваги, як факт що не потребує доказування зміст рішення районного суду м. Кременчук щодо опротестування спірного векселя, оскільки районний суд статутних документів та реєстрацію юридичної особи не досліджував.

Відсутність принаймні одного з реквізитів згідно ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (1201-12) , ст. 76 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі свідчить про дефект форми векселя, що дає підстави вважати вексель таким, що не має юридичної сили.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 (судді: Г.Діброва, Н.Акулова, О.Дзюба) рішення господарського суду першої інстанції у цій справі залишено без змін, як таке, що відповідає вимогам ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , найменування векселедержателя не містить інформації про організаційно-правову форму, не співпадає ні з повним, ні з скороченим найменуванням відповідача.

ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас"просить судові рішення у справі скасувати, справу провадженням припинити згідно ч.1 п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) , оскільки вексель не має "дефекту форми", містить усі необхідні реквізити, а отже частина перша ст. 76 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі застосована безпідставно, особа в якої знаходиться вексель є його законним держателем, спірний вексель опротестовувався, дії нотаріуса визнано правомірними, витяг з державного реєстру не є достовірним доказом у справі.

Позивач подав касаційній інстанції клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що на розгляді господарського суду м. Києва знаходиться справа № 48/414, результати розгляду якої матимуть суттєве значення для даної справи.

Обставинною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених в ст. 77 ГПК України (1798-12) . Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Враховуючи підстави для відкладення справи, наведені в ст. 77 ГПК України (1798-12) та з огляду на передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 цього кодексу мету та межі касаційного перегляду справи, касаційна інстанція вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню, позаяк зазначені заявником причини для відкладення не можуть вважатися обставинами, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.

Касаційна інстанція зазначає, що ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2006 розгляд справи відкладався за клопотанням позивача у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Повторне відкладення розгляду справи матиме наслідком порушення встановленого ст. 111-8 ГПК України (1798-12) двомісячного строку розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

01.08.2001 між ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас", який є продавцем та ЗАТ "Укртатнафта", що виступає в якості покупця укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та передбачено розрахунки векселями.

Договір в частині оплати діє до повного розрахунку з продавцем.

Векселедавцем -ЗАТ "Укртатнафта"02.08.2001 складено простий вексель за пред'явленням у якому зазначена назва векселеотримувача АТЗТ "Торговий дім "Укрнафта-Донбас".

Вексель № 763311448960 видано на суму 5629688 грн. 65 коп., цінний папір містить усі формальні реквізити, передбачені частиною першою ст. 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, в тому числі назву "простий вексель", безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей, зазначення строку платежу, найменування особи, якій або по наказу якої повинен бути здійснений платіж, необхідні підписи, зазначення дати і місця складання векселя.

Касаційна інстанція зазначає, що назва держателя векселя "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас"відповідає статутним документам продавця, що ж до організаційно-правової форми, то позначення АТЗТ не є назвою юридичної особи, а вказує на організаційно-правову форму.

Помилкове зазначення позивачем двох букв в організаційно-правовій формі не в тому порядку, а саме АТЗТ замість ЗАТ не є підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Така правова позиція узгоджується з практикою Вищого господарського суду України у справі № 7/158 від 02.03.2005, зазначена постанова є чинною.

Судами попередніх інстанцій не врахована судова практика Верховного Суду України, відображена у постановах від 03.12.2002 у справі № 17/81, від 20.05.2003 у справі № 03/3641, від 02.11.2004 у справі № 241/18-03, а отже неправильно застосовано ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.

Касаційна інстанція зазначає про порушення господарськими судами попередніх інстанцій ст. 35 ГПК України (1798-12) в частині обов'язковості фактів, встановлених в рішенні суду, зокрема, рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука, де скарга на неправильні дії нотаріуса в опротестуванні спірного векселя залишена без задоволення, отже опротестований вексель немає дефекту форми.

Посилання апеляційної інстанції на ті обставини, що районним судом м. Кременчука не враховані, а нотаріусом не досліджені статутні документи продавця є по суті намаганням господарського суду здійснити перевірку рішення районного суду в апеляційному порядку, переоцінити докази, які досліджувалися районним судом.

Поряд з цим касаційна інстанція зазначає про неповноту встановлення обставин справи, а саме судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи надавалася відповідачем державному реєстратору реєстраційна картка, що передбачено ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб" (755-15) , не з'ясовано хто має бути відповідачем у справі, якщо ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас"та АТЗТ "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас"є різними юридичними особами, не співставлена назва держателя векселя на векселі з назвою на печатці оригіналу векселя.

Зазначене має бути з'ясовано при новому розгляд справи.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 у та рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006 у справі № 44/142пн скасувати.