16/10 Про стягнення заборгованості за договором підряду - Текст документа

У грудні 2001 року МП "Піраміда" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" (ВАТ "ЛИНОС") про стягнення заборгованості в сумі 39501 грн. за договором підряду №Д-10-607 від 29.05.1998 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору підряду № Д-10 -607 від 29.05.1998 р. МП "Піраміда" виконало роботу по очистці мазутного баку, що підтверджується актами № 1 і № 2 від 26.11.1999р., на суму 39501грн. Відповідач на вимогу позивача не оплатив вартості виконаних робіт.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необгрунтованістю та недоведеністю, мотивуючи свої доводи тим, що акти передачі-приймання робіт № 1 і № 2 від 26.11.1999 є неналежними доказами виконання позивачем робіт на певну суму договору № Д-10-607 від 29.05.19998 р., оскільки були підписані особами без належних повноважень.

Під час порушення провадження у справі, господарський суд Луганської області ухвалою про порушення провадження у справі від 02.01.2002, зупинив на підставі приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) провадження у даній справі у зв'язку з порушенням справи №12/23б/45-8-5/44 про банкрутство ВАТ "ЛИНОС".

Провадження у справі №16/10 було поновлено ухвалою господарського суду Луганської області від 16.03.2006.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.05.2006 (суддя Василенко Т.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з недоведення позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив, що надані позивачем акти виконаних робіт не можуть вважатися належними доказами щодо підтвердження факту виконання робіт за договором підряду № Д-10-607 від 29.05.1998, оскільки акти №1 і №2 від 26.11.1999 від імені ВАТ "ЛИНОС" були підписані особами без належних повноважень.

За апеляційною скаргою МП "Піраміда" Луганський апеляційний господарський суд (судді Якушенко Р.Є., Iноземцева Л.В., Перлов Д.Ю.) переглянувши рішення в апеляційному порядку, постановою від 26.06.2006 скасував його, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Ухвалюючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані до матеріалів справи докази є належними та допустимими, які повністю підтверджують доводи позивача щодо обгрунтування його позовних вимог стосовно стягнення 39501 грн. заборгованості за надані послуги відповідно до договору підряду № Д-10-607 від 29.05.1998 р.

ВАТ "ЛИНОС" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду Луганської області від 04.05.2006 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Зокрема, заявник в касаційній скарзі посилається на те, що під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції порушив приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, а саме останнім не з'ясовано факт отримання відповідачем від позивача робіт за Договором.

Відзиву від МП "Піраміда" на касаційну скаргу ВАТ "ЛИНОС" до Вищого господарського суду України не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.

За приписами статті 161 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 332 цього кодексу, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 342 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження, між ВАТ "ЛИНОС" та МП "Піраміда" був укладений договір підряду № Д-10-607 від 29.05.1998 р. за умовами якого, позивач зобов'язався провести повне очищення двох нафтових ємкостей, а відповідач оплатити виконані роботи.

При цьому, оплата робіт, за умовами договору, проводиться поступово відповідно з оформленими актами здачі-прийому робіт.

Відповідно до складеної позивачем калькуляції, яка є додатком 1 до договору, загальна вартість робіт визначена у сумі 59400 грн. (а.с.19).

26.11.1999р. представниками сторін за договором підряду № Д-10-607 від 29.05.1998 р. були складені та підписані два акти здачі-прийомки виконаних робіт з очищення нафтових ємкостей (а.с. 7,8) на суму 29106 грн. та 10395 грн. відповідно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції вказані акти підписані комісією та завірені печатками позивача і відповідача. Зауважень щодо актів в момент підписання сторонами не висловлено.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт виконання робіт з очищення мазутного баку № 1 МП "Піраміда" є доведеним та таким, що підтверджується належними доказами у справі.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А тому, беручи до уваги встановлені під час апеляційного провадження обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ "ЛИНОС" на користь МП "Піраміда" заборгованості у розмірі 39501 грн. за виконані у листопаді 1999 року роботи відповідно до умов договору № д-10-607 від 29.05.1998 р. на підставі статей 161, 332 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) та умов договору підряду.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, що за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10,- 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову від 26.06.2006 Луганського апеляційного господарського суду у справі № 16/10 господарського суду Луганської області залишити без змін.