Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.

судді

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу

ВАТ "Будівельно-монтажне управління № 8"

на

постанову від 11.07.2006 р. Запорізького

апеляційного господарського суду

у справі

№ 15/22-05 господарського суду Херсонської області

за позовом

ВАТ "Будівельно-монтажне управління № 8"

до

1. Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка

2. Відділення державного казначейства у м. Нова Каховка

про

стягнення 110 000 грн.

За участю представників сторін:

позивача -не з'явились,

відповідача -1 - не з'явились,

відповідача -2 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 р. позов задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2005 р. рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 р. скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2005 р. рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.04.2006 р. (суддя Немченко Л.М.) у справі № 15/22-05 позов задоволено. Стягнуто з Новокаховської ОДПI у Херсонській області на користь ВАТ "Будівельно-монтажне управління № 8" 110 000 грн. основного боргу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. (судді Яценко О.М., Радченко О.П., Шевченко Т.М.) рішення скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р., ВАТ "Будівельно-монтажне управління №8" подало касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2006 р. залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Відзивів на касаційну скаргу відповідачі не надали.

У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, справа № 15/22-05 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й., у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту встановлення обставин справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2006 р. мотивоване тим, що з вини відповідача, який надав векселі з порушенням вексельної правосуб'єктності, позивачу завдані збитки в сумі 110 000 грн., які підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2000 року між позивачем та ДПI у м. Нова Каховка, правонаступником якого є відповідач, був укладений контракт на закінчення реконструкції адміністративного будинку державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, відповідно до п. п. 1, 2 якого ВАТ "БМУ-8" зобов'язалось виконати роботи по реконструкції адміністративного будинку ДПI у м. Нова Каховка загальною вартістю 1530000 грн.

Відповідно до п. 4.1 контракту замовник зобов'язався розраховуватись з підрядником до 15-го числа наступного за звітним місяцем таким шляхом: 70% вартості виконаних робіт - взаємозаліком, бартерними угодами, або заліком (векселями); 30% вартості виконаних робіт сплачується шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВАТ "БМУ-8"; будь-яким іншим шляхом, по узгодженню з підрядником.

Позивачем протягом жовтня-грудня 2000 р. були виконані роботи по реконструкції адміністративного будинку ДПI м. Нова Каховка на загальну суму 350038,8 грн. Державною приймальною комісією 21.06.01 р. було складено Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. За виконані роботи ДПI м. Нова Каховка частково розрахувалась із підрядником векселями №№ 8135209376297-8135209376303, 8135209376203-8135209376206 зі строком платежу "за пред'явленням", емітентом яких є ВАТ "Південелектромаш". При передачі на 11 векселях ДПI м. Нова Каховка було зроблено індосамент "Платити наказу без звороту на мене", Векселі на загальну суму 110000 грн. були передані позивачу, що підтверджується актом від 27.12.2001 р. прийому-передачі простих векселів.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2004 р. по справі № 16/295, яким в позові ВАТ "БМУ-8"до ВАТ "Південелектромаш" про стягнення заборгованості за простими векселями №№ 8135209376297-8135209376303, 8135209376203-8135209376206 у сумі 110000 грн. було відмовлено.

22.12.2004 р. позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 110 000 грн. по справі № 15/22-05.

Після направлення справи Вищим господарським судом України на новий розгляд позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути 110 000 грн. в рахунок відшкодування збитків.

Як встановлено апеляційним господарським судом, позивач не оскаржив відмову в задоволенні своїх позовних вимог про стягнення вексельної заборгованості по справі № 16/295.

Також угода про передачу векселів податковою інспекцією позивачу в рахунок погашення заборгованості не визнана в судовому порядку недійсною.

З огляду на вищезазначене апеляційним господарським судом зроблено правомірний висновок про те, що відповідач мав право розрахуватись з позивачем векселями.

Згідно ст. 224 ГК України (436-15) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є мірою господарсько-правової відповідальності. Ця санкція застосовується у випадках порушення господарсько-правових зобов'язань.

Колегія суддів на підставі встановлених обставин справи, прийшла до висновку про відсутність вини державної податкової інспекції в спричиненні позивачу збитків, а також причинного зв'язку між збитками та діями відповідача, оскільки притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе тільки при наявності складу господарського правопорушення.

Відсутність хоча б одного з елементів, утворюючих склад господарського правопорушення звільняє боржника від відповідальності за правопорушення сфері господарської діяльності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України (1798-12) , повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України (1798-12) , касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 8" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. по справі № 15/22-05 залишити без змін.