Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.

судді

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу

Малого підприємства "Лугинигазбуд"

на постанову від 04.07.2006 р. Житомирського

апеляційного господарського суду

у справі

№ 14/3689 господарського суду Житомирської області

за позовом

Малого підприємства "Лугинигазбуд"

до

Лугинського районного управління сільського господарства і продовольства

про стягнення 27 872,51 грн.

За участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача -не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.03.2006 р. (суддя Костриця О.О. ) в позові відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. (судді - Шкляр Л.Т., Гулова А.Г., Пасічник С.С.) вказане рішення залишено без змін

Не погоджуючись постановою апеляційної інстанції, Мале підприємство "Лугинигазбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, справа № 14/3689 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й., у складі: головуючий - Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Відзиву від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК (1798-12) Укр касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений контракт від 14.09.1996 р., відповідно до якого позивач виконав роботи по будівництву топочної адміністративного будинку відповідача на суму 28 485, 90 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково сплативши позивачу тільки 18 500 грн.

Згідно п. 3.5 контракту, замовник зобов'язався розрахуватись за виконані роботи щомісячно протягом 3 днів після підписання актів виконаних робіт Ф № 3.

12.12.2005 р. Мале підприємство "Лугинигазбуд" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Лугинського районного управління сільського господарства і продовольства 27 872,51 грн., серед яких основний борг, інфляційні нарахування, три відсотки річних та штрафні санкції.

Відповідно до п. 2 контракту від 14.09.1996 р. будівництво мало розпочались у вересні 1996 р., а закінчитись у жовтні 1996 р.

Приймаючи рішення, судові інстанції керувалися законодавством, зокрема ЦК УРСР (1540-06) , який діяв на той час.

За загальними правилами цивільного законодавства зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 71 ЦК УРСР (1540-06) загальний строк позовної давності встановлений в три роки.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР (1540-06) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Апеляційним господарським судом обгрунтовано зазначено, що право на звернення з позовом у позивача виникло в жовтні 1996 року та минуло у жовтні 1999 року.

З позовом Мале підприємство "Лугинигазбуд" звернулося 12.12.2005 р., що є порушенням вимог ст. 76 ЦК УРСР (1540-06) кільки позов заявлено поза межами строку позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та прийнято обгрунтоване за законне рішення про відмову у позові.

Слід зазначити, що повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень, грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 (v0011700-76) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого підприємства "Лугинигазбуд" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року по справі № 14/3689 залишити без змін.