Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача О. Ситенка (дов. від 2.10.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу колективного торгівельного підприємства "Промторг" на постанову від 24 травня 2006 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №26/10-02 за позовом колективного торгівельного підприємства "Промторг" до Вишгородського районного споживчого товариства про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування заподіяної шкоди,

У серпні 2002 року колективне торгівельне підприємство "Промторг" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства про витребування майна з чужого незаконного володіння на суму 28 689 грн. 13 коп. та відшкодування заподіяної шкоди на суму 15 722 грн. 55 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на безпідставне заволодіння відповідачем приміщення магазину, в якому знаходилися товари та майно позивача.

Вишгородське районне споживче товариство проти позову заперечує, посилаючись на відносини оренди та відсутність вини в заподіянні шкоди.

В ході вирішення спору позивач уточнив позов, відмовившись від вимоги про стягнення 15 722 грн. 55 коп., і просив суд стягнути з відповідача шкоду в розмірі 28 689 грн. 13 коп.

Рішенням від 7 вересня 2005 року господарського суду Київської області (суддя О.Тищенко) позов задоволено в частині 26 024 грн. 63 коп.

Рішення мотивовано преюдиціальністю постанови від 18 квітня 2003 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 21/10-02, висновком від 26 травня 2005 року судово-бухгалтерської експертизи, деліктною відповідальністю та обов'язком повернення одержаного за неправомірною підставою.

Постановою від 24 травня 2006 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду (судді Г. Андрейцева, А. Рибчинко, М. Федорова) рішення скасовано і ухвалене нове, яким в частині стягнення 15 722 грн. 55 коп. провадження у справі припинено і в частині стягнення шкоди в позові відмовлено.

Постанова мотивована відносинами оренди приміщення магазину, строк якої сплинув, відсутністю загальної підстави цивільно-правової відповідальності, недоведеністю вимог.

Колективне торгівельне підприємство "Промторг" просить постанову скасувати з підстав незастосування і неправильного застосування судом частин першої та другої статті 440, частини третьої статті 469 Цивільного кодексу Української РСР, статті 35 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що приміщення магазину на вул. Леніна, 2-а в селі Литвинівка Вишгородського району Київської області належить відповідачеві на праві власності і позивач користувався ним на умовах договору від 1 квітня 1999 року № 2 про оренду майна та співробітництво. Зазначений договір був укладений на строк до 1 липня 2002 року (пункт 5.1) і його закінчення є підставою припинення договору (пункт 5.5).

Позивач неодноразово повідомлявся про припинення зобов'язання, проте вимоги відповідача про повернення приміщення залишилися без реагування.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо оцінки місцевого господарського суду, з посиланням на постанову від 18 квітня 2003 року Київського апеляційного господарського суду у справі у справі № 21/10-02, діям відповідача в аспекті вчинення ним перешкод в розпорядженні спірним майном.

За змістом частини першої статті 440 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, безпосередній причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, а також вина.

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про необхідність забрати з приміщення магазину належні йому товарно-матеріальні цінності.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність в діях відповідача таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправність поведінки та вина є обґрунтованим.

Відсутність складу цивільного правопорушення, а також недоведеність вимог позову про неможливість повернення майна в натурі, унеможливлюють застосування до відповідача відповідальності за заподіяння шкоди чи покладання обов'язку відшкодувати його вартість.

Згідно з частиною другою статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що їх не було встановлено або відхилено рішенням суду, як і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову від 24 травня 2006 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 26/10-2002 залишити без змін, а касаційну скаргу колективного торгівельного підприємства "Промторг" без задоволення.