Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Остапенка М.I.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ "Любава-Плюс"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006

року

у справі за позовом

Обслуговуючого кооперативу Товариства індивідуальних

забудовників "Цукровар"

до

ТОВ "Любава-Плюс"

про

та за зустрічним позовом

до

про

розірвання договору

ТОВ "Любава-Плюс"

Обслуговуючого кооперативу Товариства індивідуальних

забудовників "Цукровар"

усунення перешкод у виконанні договірних зобов'язань

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2006 року, Обслуговуючий кооператив Товариство індивідуальних забудовників "Цукровар" звернулось до господарського суду з позовом про розірвання укладеного 15.06.2004 року з ТОВ "Любава-Плюс" договору про сумісну діяльність у будівництві, посилаючись на істотне порушення зі сторони відповідача умов цього договору, внаслідок невиконання своїх договірних зобов'язань.

Відповідачем пред'явлено зустрічний позов, у якому він просив зобов'язати позивача за первісним позовом не перешкоджати йому у виконанні спірного договору.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.04.2006 року у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, постановою від 13.06.2006 року, Львівський апеляційний господарський суд рішення господарського суду першої інстанції скасував, прийнявши нове рішення, яким первісний позов задовольнив, а у зустрічному позові відмовив.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, помилковість висновків суду щодо порушення ним своїх договірних зобов'язань і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та при перегляді справи в апеляційному порядку, 15.06.2004 року сторони уклали договір №1, який, на їх думку, визначав умови здійснення спільної діяльності і передбачав будівництво житла на земельній ділянці, наданій позивачу на умовах оренди відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 18.10.2004 року.

Надавши 7,5 га землі, позивач набував переважне право придбання житла, а відповідач -зобов'язався виконати пошукові роботи, виготовити проектно-кошторисну документацію та, як замовник, забезпечити будівництво житлових будинків.

Проте, даних, які б свідчили, що відповідач на протязі двох років з часу укладання договору приступив до виконання договору і взятих на себе зобов'язань, у матеріалах справи немає, доказів цьому відповідач не надав, зокрема, і до касаційної скарги, а тому, за таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що позбавлення позивача можливості використовувати земельну ділянку за призначенням і задовольнити свої потреби, на що він розраховував при укладанні спірного договору, надає йому право вимагати розірвання цього договору відповідно до ст.651 ЦК України (435-15) , обгрунтовано постановив про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 року -без змін.