ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                                       ПОСТАНОВА

                                    IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     05 жовтня 2006 р.

     № 1/31-12/13

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого

     Остапенка М.I.

     суддів :

     Борденюк Є.М.

     Харченка В.М.

     розглянувши касаційну

     скаргу

     на постанову

     ЗАТ Концерну "Міжрегіональний агротехнічний сервіс"

     Львівського апеляційного господарського суду  від  27.06.2006
року

     у справі за позовом

     до

     ЗАТ Концерну "Міжрегіональний агротехнічний сервіс"

     1) ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "ЗГРУ";

     2) Виробничо-комерційної компанії "ЕФА-Львів"

     про

     визнання договору недійсним

     В С Т А Н О В И В:

     у січні 2006 року ЗАТ Концерн "Міжрегіональний  агротехнічний
сервіс" звернувся до господарського суду з  позовом  про  визнання
укладеного   між   ЗАТ   комерційний    банк    "ПриватБанк"    та
виробничо-комерційною компанією "ЕФА-Львів" кредитного договору та
визнання договору застави недійсними.

     Позовні вимоги обгрунтовані підписанням  кредитного  договору
№723 від 27.12.2001 року не уповноваженими  на  те  представниками
сторін, укладення його в порушення положення  "Про  кредитування",
без  визначення  мети  і  належної  перевірки  кредитоспроможності
позичальника, який  за  рішенням  господарського  суду  Львівської
області від 23.10.2001 року є боржником позивача у обсязі  близько
1 300 000 грн., а також надання у заставу майна  по  договору  від
29.12.2001 року, за ціною, яка нижча його ринкової вартості.

     Рішенням   господарського   суду   Львівської   області   від
04.04.2006 року у задоволенні позову відмовлено.

     За  наслідками  перегляду  справи  в   апеляційному   порядку
постановою  Львівського  апеляційного  господарського   суду   від
27.06.2006  року,  апеляційна   скарга   позивача   залишена   без
задоволення, а рішення господарського суду першої  інстанції  -без
змін.

     Постановлені у справі судові рішення оскаржено у  касаційному
порядку  і  ухвалою  Вищого  господарського   суду   України   від
25.09.2006  року  порушено  касаційне  провадження  у  справі   за
касаційною  скаргою  позивача,   у   якій   він   посилається   на
помилковість  висновків  щодо  дійсності  спірних   право   чинів,
неправильне застосування судами норм матеріального права і просить
рішення  господарського  суду  першої   інстанції   та   постанову
апеляційного  господарського  суду  скасувати,  постановивши  нове
рішення про задоволення позову.

     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представника  банку,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, судова колегія  не  вбачає  підстав  для  її  задоволення,
виходячи з наступного.

     Iз  наявних  у  справі  матеріалів  вбачається,  що   грошові
зобов'язання  Виробничо-комерційної  компанії  "ЕФА-Львів"   перед
позивачем у справі, щодо яких постановлено рішення  господарського
суду Львівської області  від  23.10.2001  року,  не  пов'язані  із
зобов'язаннями виробничо-комерційної  компанії  "ЕФА-Львів"  перед
ЗАТ комерційним  банком  "ПриватБанк",  які  виникли  на  підставі
кредитного договору №723 від 27.12.2001 року та  договору  застави
майна від 29.12.2001 року.

     Зазначене, з урахуванням посилань позивача на обмеження  його
можливостей  щодо  задоволення  своїх  вимог  за   рахунок   майна
боржника, не надає йому права бути учасником  спірних  відносин  і
ставити під сумнів їх діяльність, які банком та  позичальником  не
оспорюються,  кредитний  договір  підписали  уповноважені  на   те
представники сторін, договір з боку банку  виконано,  а  виконання
зобов'язань зі сторони  позичальника  забезпечено  заставою  майна
позичальника, оцінка якого за домовленістю  сторін  не  суперечить
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
         і не впливає  на  порядок
реалізації  заставленого  майна,  а  тому,  за   таких   обставин,
господарський  суд  першої   інстанції   правомірно   відмовив   у
задоволенні позову, а апеляційний  господарський  суд  залишив  це
рішення без змін, і підстав  для  скасування  судових  рішень,  за
наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

     Враховуючи наведене,  керуючись  ст.  ст.  111-9  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         , Вищий господарський суд України, -

     П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну  скаргу  залишити  без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Львівської  області  від  04.04.2006  року  та
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
27.06.2006 року -без змін.

     Головуючий М.I. Остапенко

     Судді   Є.М.Борденюк

     В.М. Харченко