ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                                          ПОСТАНОВА
                                     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 30.11.2006 справа № 3-4388к06 реєстрац. № 320594 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
     04 жовтня 2006 р.
     № 22/285д
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Божок В.С.- головуючого,
     Костенко Т. Ф.,
     Коробенко Г.П.,
 
     розглянувши матеріали
     касаційних скарг
     РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "Компанія Восток"
     на постанову
     Запорізького апеляційного господарського суду від  14.06.2006
р.
     у справі
     господарського суду Запорізької області
     за позовом
     ТОВ "НВФ "Бізнес Комп'ютер Сервіс"
     до
     3-тя особа
     РВ ФДМУ по Запорізькій області
     ТОВ "Компанія Восток"
     ЗАТ "Запоріжжябуд"
     про
     визнання договору частково недійсним,
     за зустрічним позовом
     РВ ФДМУ по Запорізькій області
     до
     3-тя особа
     ТОВ "НВФ "Бізнес Комп'ютер Сервіс"
     ЗАТ "Запоріжжябуд"
     ТОВ "Компанія Восток"
     про
     визнання договору недійсним,
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     позивача: Щербаков В.I. -директор,
     відповідача-1: Фалєєва Ю.Д. (дов. від 29.11.05 № 22/121),
     відповідача-2: Iвахіна А.В. (дов. від 16.11.05),
     3-тої особи: не з'явились,
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням від 22.03.06 господарського суду Запорізької області
в первісному позові про визнання недійсним договору № 1113  оренди
державного  нерухомого  майна,  що  знаходиться  на  балансі   ЗАТ
"Запоріжбуд"  від  03.06.2004р.,  укладеного  між  товариством   з
обмеженою  відповідальністю  "Компанія  Восток"  та   регіональним
відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій  області
та в  зустрічному  позові  РВ  ФДМУ  по  Запорізькій  області  про
визнання недійсним договору № 103 від  20.10.1995  р.,  укладеного
між закритим акціонерним товариством "Запоріжбуд" та товариством з
обмеженою      відповідальністю      "Науково-виробнича      фірма
"Бізнес-Комп'ютер Сервіс" відмовлено.
     Постановою    від    14.06.06    Запорізького    апеляційного
господарського  суду  вказане  вище  рішення  частково  скасовано.
Первісний позов задоволено. Визнано недійсним договір від 03.06.04
№ 1113 в частині передачі в оренду приміщень №№30-33 та прилеглого
до них  коридору  (згідно  з  технічною  документацією  позначених
літерою А-5 приміщення № №  27,28,29,30,31)  загальною  площею  96
кв.м., розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів/ вул.
Патріотична,  буд.  19/38.  З  відповідачів  на  користь  позивача
стягнуто судові витрати. В частині зустрічного позову рішення  від
22.03.06 господарського  суду  Запорізької  області  залишено  без
змін.
     Не  погоджуючись  з  постановою   Запорізького   апеляційного
господарського суду, РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і  просить
її скасувати, з огляду на порушення судом  норм  матеріального  та
процесуального права, прийняти нове  рішення,  яким  в  первісному
позові відмовити, зустрічний позов задовольнити.
     ТОВ   "Компанія   Восток"   також   звернулось   до    Вищого
господарського суду з касаційною скаргою, у якій  просить  вказану
вище  постанову  Запорізького  апеляційного  господарського   суду
скасувати  як  прийняту  з  порушенням   норм   матеріального   та
процесуального права,  рішення  місцевого  господарського  суду  у
даній справі залишити без змін.
     ТОВ  "НВФ  "Бізнес  Комп'ютер  Сервіс"   подало   до   Вищого
господарського  суду  України  відзив  на  касаційну  скаргу   ТОВ
"Компанія Восток", в якому просить  в  її  задоволенні  відмовити,
постанову Запорізького апеляційного господарського  суду  залишити
без змін.
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права при винесенні оспореного судового акту знаходить  необхідним
задовольнити касаційні скарги частково.
     Як  було  встановлено  господарськими  судами,  які  приймали
рішення у даній справі, відповідно до договору оренди №  1113  від
03 червня 2004 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду
державного майна України по Запорізькій області  (орендодавець)  і
Товариством  з  обмеженою   відповідальністю   "Компанія   Восток"
(орендар), за  актом  прийому-передачі  (додаток  №2  до  договору
оренди)  останньому  передано  в  строкове   платне   користування
державне  нерухоме  майно  -  нежитлові   приміщення   в   будинку
гуртожитку,    розташованому    за    адресою    м.     Запоріжжя,
вул.Сталеварів/вул.Патріотична,19/38 - вбудовані в  другий  поверх
нежилі  приміщення  загальною  площею  669,8  м-2   (літера   А-5,
приміщення  №№  18-31,33-40,45-58  площею   589,3   м-2,   частина
приміщення №16 площею 65 м-2 та східна клітина 11 площею 15,5 м-2)
відповідно до викопіровки та  експлікації  з  технічного  паспорту
другого поверху  гуртожитку  (вказані  приміщення  знаходяться  на
балансі ЗАТ "Запоріжбуд").
     27 вересня 2004 року між сторонами  вказаного  вище  договору
укладено  Додаткову  угоду  №  1,  якою  збільшено  розмір   площі
нежитлових приміщень, які надаються в оренду до 712,2 м-2, а  саме
: Літ А-5, приміщення №№ 18-40, 45-58, 16 загальною  площею  696,7
м-2 та східна клітина 11 площею 15,5 м-2 та підписано  відповідний
акт прийому-передачі зазначених приміщень.
     Судами також з'ясовано, що на час укладення договору оренди №
1113 та Додаткової угоди до  нього,  складення  відповідних  актів
прийому-передачі приміщення № 30-33 та прилеглий  до  них  коридор
(згідно з технічною  документацією,  позначеною  літерою  А-5,  це
приміщення №№ 27-31) знаходилися в  орендному  користуванні  іншої
юридичної  особи  -  Науково-виробничої  фірми  "Бізнес  Комп'ютер
Сервіс",  яка  користувалась  даними  приміщеннями   на   підставі
договору оренди №103 від 20.10.1995 року, укладеного  останньою  з
ЗАТ "Запоріжбуд", та продовженого додатковою  угодою  №103-06  від
20.09.2000 року до 01.11.2005 року.
     Судами встановлено, що приміщення № 30-33 загальною площею 96
м-2, які були предметом договору  оренді  №  103  та  позначені  в
технічній документації додатку до Договору оренди №  1113  літерою
А-5 (приміщення № № 27-31  площею  96  м-2)  є  одними  і  тими  ж
приміщеннями,  що  підтверджується  рішенням  господарського  суду
Запорізької області від 29.11.2005р у справі №1/100 про  виселення
НВФ "Бізнес Комп'ютер Сервіс" з  кімнат  №  27,28,29,30,31  площею
96,2 м-2, розташованих за адресою м.  Запоріжжя,  вул.  Сталеварів
19, вул  Патріотична,38  та  відповідною  постановою  Запорізького
апеляційного господарського суду.
     При цьому договір  оренди  №  103  від  20.10  1995  року  та
додаткова угода №103-06 від 20.09.2000 року до  нього,  на  момент
укладення спірного договору оренди № 1113 і  додаткової  угоди  до
нього не було розірвано  або  визнано  недійсним  в  встановленому
законом порядку, тобто, орендар - НВФ  "Бізнес  Комп'ютер  Сервіс"
правомірно, на підставі діючого договору оренди №103, знаходився в
спірних приміщеннях.
     Таким  чином,  суд  апеляційної   інстанції   при   прийнятті
постанови виходив з того,  що  РВ  ФДМУ  по  Запорізькій  області,
укладаючи  з  ТОВ  "Компанія  Восток"  договір  оренди   №   1113,
неправомірно, в порушення норм діючого  законодавства,  передав  в
оренду нежилі приміщення №№ 27-31 (літера А-5), які знаходилися  в
орендному користуванні у іншої юридичної особи - ТОВ  НВФ  "Бізнес
Комп'ютер Сервіс", тобто майно, яке перебувало в оренді і не  було
вільним, передано у наступну оренду. З врахуванням того, ТОВ  "НТВ
"Бізнес Комп'ютер Сервіс" звернулося  до  господарського  суду  із
позовом про визнання договору оренди  №1113  недійсним  27.10.2005
року, тобто, в період дії договору оренди №  103  від  20.10.1995,
суд  апеляційної  інстанції  дійшов  висновку,  що  позивач  обрав
адекватний спосіб захисту  своїх  порушених  прав  і  охоронюваних
законом інтересів.
     В  частині  відмови  в  задоволенні  зустрічного  позову  про
визнання недійсним договору оренди від оренди № 103 від 20.10.1995
року суди виходили з того, що Розпорядженням Запорізької  обласної
державної адміністрації № 213  "Про  переведення  жилих  приміщень
гуртожитку в нежитловий фонд" приміщення загальною площею  1109,10
м-2 другого поверху  гуртожитку  за  адресою  м.  Запоріжжя,  вул.
Сталеварів,  19,  які  не  увійшли   до   статутного   фонду   ЗАТ
"Запоріжбуд"  у  процесі  приватизації  та  перебувають  на   його
балансі, є державною власністю та переводяться з житлового фонду в
нежитловий. Оспорюваний договір оренди № 103 було укладено між ЗАТ
Науково  виробничою  фірмою  "Бізнес  Комп'ютер   Сервіс"   і   АТ
"Запоріжбуд" майже за 9 років раніше -  20  жовтня  1995  року  та
пролонгований  20.09.2000   року.   Позивачем   не   обгрунтовано,
відповідно до приписів ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         , яким чином
укладення відповідачами (за зустрічним позовом) спірного  договору
у 1995 році порушувало його права та охоронювані законом інтереси.
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
місцевим господарським судом не досліджено усіх доказів  у  справі
та пов'язаних із ними обставин справи.
     Так, поза увагою судових інстанцій  залишився  той  факт,  що
спірні приміщення не увійшли до статутного фонду ЗАТ  "Запоріжбуд"
під  час  приватизації,  тобто,  не   змінили   форму   власності,
залишившись у державній власності і відповідно  до  ст.  5  Закону
України "Про оренду державного та комунального майна"  ( 2269-12 ) (2269-12)
        
ФДМУ або  його  регіональні  відділення  є  єдиними  орендодавцями
державного майна, що не увійшло до статутних фондів  господарських
товариств під час їх приватизації. При  цьому  РВ  ФДМУ  виступало
орендодавцем за договором № 1113,  у  зв'язку  з  чим  мало  право
звертатись  з  відповідним  позовом  до  господарського  суду  про
визнання недійсним договору оренди № 103.
     Крім того, судами не врахованого того, що  спірні  приміщення
відносились до житлового фонду і  статус  нежитлових  набули  лише
21.05.04  згідно  з  розпорядженням  голови  Запорізької  обласної
адміністрації № 213 і відповідно до ЖК України такі приміщення  не
могли бути предметом договору оренди і  використовуватись  не  для
житлових цілей. При цьому предметом судового дослідження не  стало
з'ясування прав орендодавця на укладення договору № 103.
     До  того,  суд  апеляційної  інстанції,  визнаючи   недійсним
договір № 1113 та посилаючись в оскаржуваній постанові на ст. 203,
215  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          ,  не  зазначив,  яким  саме   актам
цивільного  законодавства  суперечить  вказаний  договір   та   не
з'ясував чинність цього договору станом на день розгляду справи.
     Не дослідження вказаних обставин, які мають суттєве  значення
для вирішення спору призвело до прийняття  помилкового  рішення  у
справі.
     З огляду  на  викладене  прийняті  у  справі  судові  рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
, Вищий господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
     Рішення від 22.03.06 господарського суду Запорізької  області
та постанову від 14.06.06 Запорізького апеляційного господарського
суду у справі № 22/285 пд скасувати.
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Запорізької області.
 
     Головуючий
     Божок В.С.
     Судді:
     Костенко Т.Ф.
     Коробенко Г.П.